UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-політичне та духовне життя українського народу в повоєнний період (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6071
Скачало660
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

р. першим

секретарем ЦК Компартії України став О.Кириченко – перший українець на

цій посаді з часу виникнення КП(б)У. Позитивним змінам у

суспільно-політичному житті українського народу сприяла амністія понад

65 тис. депортованих осіб, пов’язаних з діяльністю українських

націоналістів.

 

Ще більш активною стала міжнародна діяльність України. Якщо у 1953 р.

УРСР була членом 14 міжнародних організацій, то у 1955 р. – вже 29.

 

Певні зрушення відбуваються в цей час і в господарстві країни. Західний

світ вступав в фазу науково-технічного прогресу. Відставання СРСР в цій

галузі загрожувало катастрофічними наслідками. Липневий (1955 р.) Пленум

ЦК КПРС з проблем НТП прийняв рішення про доцільність закупок за

кордоном передових промислових технологій. Однак господарський механізм,

що склався у 30-х рр. був неспроможний забезпечити інтенсифікацію

виробництва.

 

Вересневий (1953 р.) Пленум ЦК КПРС намітив заходи, спрямовані на

підвищення сільського господарства (посилення материільної

зацікавленості колгоспників, зміцнення матеріально-технічної бази,

поліпшення якісного складу керівників сільськогосподарського виробництва

та ін.). З метою розв’язання зернової проблеми на початку 1954 р. було

прийнято рішення про освоєння цілинних і перелогових земель, переважно в

Казахстані. З України на цілину виїхали десятки тисяч юнаків і дівчат.

 

Складовою частиною процесу відродження республіки було культурне

будівництво. У 1944-1950 рр. в УРСР було побудовано, а також відбудовано

1669 шкіл. Однак шкільна мережа не задовольняла наявних потреб. У

середині 50-х рр. 16 тис. шкіл (33,2% від їх загальної кількості),

змушені були організовувати заняття в дві, а то і в три зміни. Школи

постійно відчували гостру потребу в підручниках, зошитах, обладнанні.

Набагато зменшився книжковий фонд шкільних бібліотек. Труднощі, що

стояли перед освітньою системою у повоєнний період, призвели до швидкого

зростання кількості вечірніх шкіл. Були засновані також курси для

дорослих, професійні заочні школи. І все ж, незважаючм на всі труднощі,

у 1953 р. здійснено перехід до обов’язкової семирічної освіти. У 1956 р.

було скасовано плату за навчання в старших класах.

 

Дуже гостро стояло питання підготовки кадрів з вищою освітою. Щоб

розв’язати його, треба було відновити систему відповідних закладів.

Вирішальну роль в цьому відігравали студенти і викладачі. Не жалкуючи

часу й зусиль вони допомагали відновлювати свої рідні інститути.

Труднощі долались повільно, але самовіддана праця забезпечила необхідні

умови для навчального процесу і розгортання наукових досліджень.

Наприклад, в Харківському електротехнічному інституті уже в 1947 р.

почали працювати лабораторії з загальних і спеціальних дисциплін.

Бібліотеки поповнювались навчальною, науковою літературою, стало

відбудовуватися студентське містечко “Гігант”.

 

На кінець 1950 р. спеціалістів у народному господарстві УРСР було на 84%

більше, ніж у 1940 р. Порівняно з довоєнним часом зросла кількість

студентів. Однак серйозним гальмом у розвитку загальноосвітньої та

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ