UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в період відбудови і розвитку народного господарства (1945 – 1955 рр.) (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12005
Скачало1001
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Р. 29 червня 1945 р. був підписаний договір між СРСР і

Чехословаччиною, згідно з яким Закарпатська Україна ввійшла до складу

УРСР. Заключним актом повоєнного територіального врегулювання стало

підписання 10 лютого 1947 р. радянсько-румунського договору. Він

фактично зафіксував кордони України в рамках радянсько-румунської угоди

28 червня 1940 р.

 

Таким чином, після закінчення війни, вперше в своїй історії Україна

ввібрала всі етнічні землі, які через різні обставини були захоплені

сусідніми державами. Внаслідок цього наприкінці 1945 р. територія

України становила 540 тис. кв.км.

 

За роки війни зросли міжнародний авторитет і вплив України, яка внесла

вагомий вклад у боротьбу проти гітлерівської агресії. Це змусило

сталінське керівництво здійснити кроки, що мали продемонструвати його

прагнення розширити суверенітет республік. 1 лютого 1944 р. Верховна

Рада СРСР ухвалила два закони: “Про утворення військових формувань

союзних республік” і “Про надання союзним республікам повноважень у

галузі зовнішніх зносин”. 4 березня 1944 р. Верховна Рада

України прийняла закон “Про створення Наркомату Закордонних Справ УРСР”.

 

Надання певних суверенних прав республікам давало можливість Сталіну

активніше використовувати їх у проведенні зовнішньої політики,

насамперед, у вирішенні питань майбутнього їхнього членства в

Організації Об’єднаних Націй (ООН). Її вирішено було створити ще в ході

війни для досягнення політичної злагоди й розв’зання дискусійних проблем

між країнами.

 

У середині 1944 р., коли обговорювались проекти майбутньої ООН,

радянський представник СРСР А.Громико вніс пропозицію вважати 16

радянських республік членами – засновниками цієї організації. Ця

пропозиція була дипломатично відхилена і лише на Кримській конференції у

лютому 1946 р. США та Англія зобов’язалися підтримати пропозицію СРСР

про прийняття України та Білорусії до ООН. Основним аргументом Сталіна

щодо України було те, що вона винесла основний тягар окупації, зазнала

величезних втрат у війні, внесла вагомий вклад у боротьбу проти фашизму.

Справжньою ж причиною вимог про надання Україні, як і Білорусії, місця в

ООН було прагнення забезпечити більше голосів Кремля в цій організації.

 

Одним із перших наркомів закордонних справ УРСР був Д.З.Мануїльський. Це

була людина освідчена, підготовлена до такої роботи. Він закінчив

Сорбону по спеціальному праву, володів іноземними мовами. Українська

делегація 6 травня 1945 р. брала участь в установчій конференції ООН,

яка проходила в Сан-Францисько. Д.Мануїльський очолив перший комітет

конференції, що мав підготувати окремі розділи Статуту ООН. Членами

різних комісій були й інші представники української делегації

В.Бондарчук, І.Сенін, О.Палладін, М.Петровський П.Погребняк. На першій

сесії Генеральної Асамблеї ООН Україну обрано до складу Економічної і

Соціальної рад. У 1948-1949 рр. вона була постійним членом головного

органу ООН – Ради Безпеки.

 

Молода українська дипломатія була досить активною. У липні 1946 р. вона

бере участь у Паризькій конференції. У лютому 1947 р. укладає мирні

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ