UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в період відбудови і розвитку народного господарства (1945 – 1955 рр.) (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12002
Скачало1001
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

проти “низькопоклонства перед Заходом” й “космополітизмом”

особливо посилилась після публікації в газеті “Правда” редакційної

статті “ Про одну антипатріотичну групу театральних критиків” (січень

1949 р.). Відомі літератори єврейського походження О.Борщагівський,

А.Гозенпуд, І.Стебун та ін. були звинувачені в антипатріотизмі, в

схилянні перед Заходом, у замовчуванні зв’язків культури українського і

російського народів та ін. В березні 1949 р. відбувся пленум правління

Спілки радянських письменників України з порядком денним “До кінця

розгромити космополітів-антипатріотів”. Все це переросло у відверту

антисемітську кампанію, пошуки єврейського націоналістичного підпілля.

Багато єврейських письменників, вчених, художників було репресовано за

звинуваченням у “космополітизмі”.

 

Горезвісна кампанія боротьби з “космополітизмом” привела до ряду

негативних наслідків: у літературі та театрі по суті зникло поняття

мистецької школи; поглибилась ізоляція від надбань західної культури;

остаточно щезла атмосфера творчої змагальності; літературна та

театральна критика фактично перетворилася із засобу стимулювання

творчості на засіб втримання митців у рамках офіційного “соціального

замовлення”; катастрофічно була обмежена свобода творчості.

 

Таким чином, ідеологічний наступ тоталітарного режиму наприкінці 40-х –

поч. 50-х рр., зумовлений цілою низкою внутрішніх і зовнішніх чинників.

Програмні ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і

поглиблення “холодної війни”, засобом посилення культурно-ідеологічної

ізоляції країни; формою зміцнення ідеологічного контролю за суспільними

процесами; методом нейтралізації активної, патриотично настроєної

національної еліти. І хоча ці кампанії не могли зупинити поступальності

і духовного розвитку народу, вони суттєво гальмували його.

 

Реалії репресивної політики довелось пережити і населенню Західної

України. Одним з перших і жорстоких кроків сталінщини стало знищення

Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка була одним із ключових

чинників суспільно-політичного життя. Вона була найміцнішою ланкою між

західними українцями та Заходом і діяла головним чином як церква

національна. Ще до встановлення радянської влади в Західній Україні

УГКЦ складалась із 3040 парафій, 4440 церков, Духовної академії, п’яти

духовних семінарій, двох шкіл, 127 монастирів; видавала три тижневих

часописи і шість місячних.

 

Сигналом до кампанії, спрямованої проти УГКЦ, послужила смерть 1

листопада 1944 р. митрополіта А.Шептицького. Він очолював цю церкву з

1901 р. і за багатогранну і невтомну діяльність користувався величезною

популярністю. Розгорнулась пропагандистська робота щодо дискредитації

УГКУ, як “ворога народу”, “знаряддя українського буржуазного

націоналізму”. За звинуваченнями пішли арешти й заслання до Сибіру усієї

греко-католицької ієрархії. Ліквідовані були всі церковні освітні

установи, проведено арешти серед духовенства – понад 2 тис. чоловік.

 

В березні 1946 р. Сталін особисто схвалив інструкцію для ліквідації

УГКЦ. Була створена ініціативна группа, до складу якої увійшли відомі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ