UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в період відбудови і розвитку народного господарства (1945 – 1955 рр.) (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12026
Скачало1002
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

-1947

рр. 1946 р. був роком страшної посухи. Незважаючи на повідомлення

першого секретаря КП(б)У М.Хрущова про те, що посуха знизила врожайність

хлібів наполовину проти попередніх оцінок, Сталін не побажав скорочувати

хлібозаготівельний план. На початок жовтня 1946 р. попри всіх зусиль,

план було виконано лише на 60%. Колгоспники залишилися без хліба.

Виникла загороза голоду. Вона не була своєчасно нейтралізована, а

навпаки, до зими 1946-1947 рр. дедалі більше набувала рис справжнього

голодомору. Приблизно 800 тис. жителів України загинуло. Незважаючи, на

трагедію власного народу, сталінське керівництво санкціонувало експорт

хліба в країни Східної Європи. В 1946 р. було вивезено 1,7 млн.т.

Продовольча допомога була важливим засобом втягування цих країн в

“соціалістичний табір”

 

Таким чином, характерними рисами економічного розвитку країни у

повоєнний період були: високі темпи відбудови, в першу чергу важкої

індустрії; величезний вклад народу у відбудову; докорінні

соціально-економічні перетворення в Західній Україні; збереження і

посилення диспропорцій і деформацій в економіці – хронічне відставання

легкої промисловості та сільського господарства.

 

3. Суспільно-політичне та духовне життя українського народу. Основу

політичної структури України в повоєнний період складала партія.

Знесилена війною, відроджуючи країну, вона відроджувала і себе. В першу

чергу КП(б)У звернула увагу на необхідність швидкого відновлення своїх

лав. Якщо чисельність комуністів в Україні в 1945 р. становила 200 тис.,

то на початок 1947 р. – 561 тис. (було досягнуто її довоєнної

чисельності), на кінець 1950 – 716 тис., на початок 1953 р. – 782 тис.

чоловік.

 

Але знов треба зазначити, що це відродження відбувалося в умовах

тоталітарної системи. Головний орган ВКП(б) – Політбюро після війни

працював несистематично. В кадровій політиці Сталін все робив сам. Він

навіть визначав представництво від парторганізацій на ХІХ з’їзд партії.

 

На суспільному житті українського народу в післявоєнні роки відбилися

догматизм і диктат, які зміцніли в умовах культу особи Сталіна, коли

абсолютизвалися адміністративно-командні методі керівництва суспільним

життям. В ідеології перемога над фашизмом використовувалася для

насадження сталінізму. Відбулася не тільки сталінізація ідеології, але й

сталінізація всього духовного життя. Все, що суперечило сталінізму,

оголошувалось ворожим. Вийшла ціла низка постанов про літературу, театр,

науку тощо. Це постанови “Про журнали “Звезда” і “Ленинград”, “Про

кінофільм “Большая жизнь” та інші, які стали своєрідним сигналом нової

ідеологічної атаки.

 

У повоєнний час в Україні теж починається хвиля ідеологічних репресій.

Її перший напрям здійснювався під гаслом боротьби проти “націоналізму”.

Вже у 1946 р. ЦК КП(б)У ухвалив ряд постанов “Про перекручення і помилки

у висвітленні української літератури в “Нарисі історії української

літератури”, “Про журнал сатири і гумору “Перець”, “Про журнал

“Вітчизна” та інші. Всі ці документи, як правило, містили три ключові

тези: критика “націонілізму”, заходи про надостатнє висвітлення у

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ