UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧерняхівська культура (реферат)
АвторРоман
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4296
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Черняхівська культура

 

Черняхівська культура була зумовлена новою історичною ситуацією у

Східній Європі І—II ст. н. е., що спричинила якісно новий етап

культурно-етнічних процесів на території України — етнокультурну

інтеграцію її населення.

 

Власне, черняхівська культура стала грунтом, на якому розгорталися ці

консолідаційні процеси, і разом з тим першим вагомим чинником подолання

внутрішньоплемінної замкненості. Створювалися умови для подолання

бар'єра нетерпимості до зовнішніх впливів і, отже, для інтенсивних

міжетнічних взаємовпливів, формування якісно нової етнічності.

 

Підштовхнула ці етнічні процеси культурна інтеграція передчерняхівського

періоду. Йому властиві були поважні етнічні флуктуації та міграційні

рухи, що порушили стабільність переважно осілого населення України. У її

лісостепові області з південного сходу проникають сармати, з північного

заходу — готи й носії пшеворської культури. Населення пізньоскіфського

періоду Нижньої Наддніпрянщини розселяється узбережжям Чорного моря, а

зарубинецькі племена частково мігрують у Верхнє Подніпров'я,

перетворюючись на носіїв пізньозарубинецької культури. Культурно-етнічні

процеси ускладнювалися вторгненням пшеворсько-вельбарського населення,

що спричинило рух слов'янських племен; поступово розчиняється липицька

культура, а пізніше асимілюється й сама вельбарська культура; нарешті,

зі східнослов'янських земель відходять на захід готи, а з ними і

сармато-аланські племена.

 

Всі ці міграційні рухи і флуктуації позначилися на формуванні

багатоетнічного складу населення, своєрідної етнічності та оригінальної

культури — синкретичної за характером і цілісної за суттю, попри те, що

вона мала й локальні варіанти.

 

Черняхівська культура, одна з перших культурних спільностей II—IV ст.,

що виникли на українському грунті, складалася з трьох основних локальних

груп: Північно-Західне Причорномор'я, межиріччя Дністра і Дунаю та

лісостепова зона України. Етногенетичним її ядром, довкола якого

розміщувалися «інфільтраційні кола», вважається Середня Наддніпрянщина.

І ядро культури, і периферійні її зони мали слов'янську етнічну основу з

чималими субстратними етнічними домішками: скіфів і сарматів —

здебільшого в Північно-Західному Причорномор'ї; гетів, даків і готів — у

Дністро-Дунайському межиріччі; готів і вельбарців — у лісостеповій зоні.

 

 

Етнічному складові черняхівської культури відповідали й локальні

особливості традиційно-побутової сфери — переважно синкретичної в усіх

регіонах і землеробської за суттю. Синкретичність черняхівської культури

не означає її одноманітності. Навпаки, іншоетнічні компоненти надавали

їй етнічно-культурного розмаїття, що відбилося в багатстві архітектурних

рішень, у побуті, у способі господарської діяльності.

 

Усе це виявляється, зокрема, у характері й типах поселень, серед яких в

основному побутували великі й малі поселення: одні з них простягалися до

одного кілометра, інші — до 200—300 метрів. Відповідно до цього

своєрідно розміщувалися господарства — групою осель (що свідчило про

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ