UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМедицина без білих халатів (Медицина Запорізької Січі, медицина козаків) (реферат)
АвторРоман
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8345
Скачало664
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и зуби, виготовляти пластирі для лікування

ран, накладати лещата при переломах. Вирушаючи в похід, вони разом із

запасами зброї і харчами брали й ліки.

 

Більш-менш докладні відомості про лікувальні звичаї запорізьких козаків

знаходимо у рукописах французького інженера Боплана, який прожив на

Україні 17 років і свої спостереження виклав у окремій книзі,

надрукованій у 1650 р. Він пише: «Я бачив козаків, які, щоб позбутись

гарячки, розбавляли у чарці горілки півзаряду пороху, випивали цю суміш,

лягали спати і на ранок просинались в доброму стані. Часто бачив я, як

козаки, поранені стрілами, коли не було хірургів, самі засипали свої

рани невеликою кількістю землі, яку перед цим розтирали на долоні

слиною. Козаки хвороб майже не знають. Більша частина з них помирає в

сутичках з ворогом або від старості... Від природи наділені вони силою

та ростом високим...» Боплан зазначає також, що під час зимових походів

серед козаків великих втрат від холоду не було, оскільки вони тричі на

день їли гарячу юшку з пива, яку заправляли олією та перцем.

 

Звичайно, що відомості Боплана не завжди вірогідні. Іноді вони

грунтувалися на переказах і домислах, не відбиваючи повною мірою

дійсного стану лікарської допомоги.

 

З походів запорізькі козаки поверталися з великою кількістю поранених,

частина яких залишалась назавжди інвалідами. З цих причин козаки змушені

були мати свої шпиталі.

 

Перший такий шпиталь було засновано в Дубовому лісі на острові між

річками Старою і Новою Самарою. Там були споруджені будинки й церква,

оточені захисними ровами. На прохання козаків з Києва в цей шпиталь було

запрошено ієромонаха Паїсія, на якого крім духовних обов'язків

покладався Запорізький Спас»—головний козацький шпиталь в Межигір'ї коло

Києва.

 

Наприкінці XVI ст. головним шпиталем козаків стає шпиталь в

Трахтемирівському монастирі на Дніпрі нижче Канева.

 

   Військові шпиталі були й у монастирях: Лебединському біля Чигирина і

Левківському біля Овруча. Монастирі охоче приймали на себе піклування

про козаків, оскільки мали від цього матеріальний прибуток. В козацьких

шпиталях, на противагу цивільним в містах і селах, знаходили притулок не

тільки інваліди, тут також лікували поранених та покалічених. Це були

своєрідні перші військові лікувальні заклади на Україні.

 

В самій Запорізькій Січі були цирульники-професіонали. Так, у 1675 р.,

коли турецькі війська несподівано напали на Січ, під час боїв було, як

про це йдеться в літопису Величка, «ранено до осмидесяти товариства»,

яких кошовий Іван Сірко «целюрикам сечовим, за награждение им данное

лечити приказал».

 

Запорізька Січ задовольнялась медичною допомогою своїх цирульників.

Медична канцелярія для боротьби з чумою в Запоріжжі командирувала

лікарів (1738, 1760). Відомо, що кошовий отаман Г. Федорів звертався

через гетьмана К.Розумовського в Петербург з проханням призначити до

запорізьких козаків на постійну службу лікаря «з доволною аптекой й

помощниками». На це клопотання було видано згоду, але медичний пункт з

дипломованим лікарем так і не було відкрито.

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ