UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОксана Лятуринська – талановита поетеса, скульптор, художник, перекладач (реферат)
АвторРоман
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4195
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Оксана Лятуринська – талановита поетеса, скульптор, художник, перекладач

 

 

Оксана Лятуринська талановита поетеса, скульптор, художник, перекладач

народилася 1 лютого 1902 року на хуторі біля містечка Вишівець (тепер

Кременецького району Тернопільської області) у родині військового

офіцера. Навчалася в Кременецькій українській гімназії, дивуючи вчителів

своєю багатогранною обдарованістю. В 1919 р. померла Оксанина мати,

залишивши її під опікою деспотичного батька. Не витримавши нестерпного

життя, Оксана взимку втекла з дому до Німеччини, а 1924 року нелегально

приїхала до Чехословаччини, де навчалась на філософському факультеті

Карпатського пластичного мистецтва в Празі. Уже на початку 30х років

вона утвердилася як художниця й скульптор.

 

Її скульптурні праці відзначаються синтезом монументальних форм з

модерними композиціями, мистецьку вагу мають погруддя Тарасові Шевченка,

Симону Петлюрі, Євгенові Коновальцю, історичні портрети. Працювала в

мистецтві кераміки, створила низку чудових писанок, наповнених

символікою давньої України. Водночас друкувала свої поезії в журналі

“Вісник”, “Пробоєм”, органічно ввійшла в коло поетів “Празької школи”.

 

Збірки “Гусли” 1938 р. “Княжа емаль” (1941 р.) побачила світ у Празі,

збірка “Веселка” (1956) – у США. Її перу належить книга новел

“Материнка” (1946 р), збірка віршів для дітей “Бедрик” (1956 р.).

померла письменниця 13 червня 1970 року в Мінеаполісі (США), похована на

цвинтарі в Бауну- Бруну. Її вчителем був ранній Тичина, в якого вона

навчалася тонкої милозвучності вірша, уміння спиратися на народну

символіку пісні. Увійшла в українську літературу як поет-модерніст, так

само органічно переплавивши здобуття тогочасної європейської лірики.

 

Як митець Лятуринська розвивалась в річищі символізму. Її вірші

відзначаються високою культурою мислення й почуттів. Найчастіше поетеса

зверталася до ліричних мініатюр, які за словами Богдана Бойчука та

Богдана Рубчика, нагадують “самобутні всесвіти”, сповненні чудових

несподіванок і творчих відкриттів. Так само поетична версифікація

досягає вершин мистецтва. Ємно, виразно, експресивно передається

складний світ почуттів ліричної героїні:

 

Темніє тінями божниця,

 

І темно дивляться св’яті

 

Скорботно-виснажені лиця

 

Як пергаментові листи.

 

Щось не велить душі молитися

 

Перебігти під святий покров.

 

І мариться: мов сліз криниця,

 

Мов Божі муки й Божа кров.

 

В лізіях ліричної героїні постає кривав криниця сліз, коли вона стоїть

перед суворо-скорботними ликами святих, вона бачить Україну в образі

грізної Діви з мечем – уявляє її Богинею, якій приносять вічні жертви.

Дівою – сфінською, перед якою вона падає, благаючи волі рідної землі.

Лірична героїня – дочка поневоленої нації, тому, сидячи своїм зором у

сиву давнину, бачить вольові натури, які захищають свободу: “Впасти

першим чи десятим, тільки б амніти в люті, глибоко списа вітнути, боляче

мечем затнути”.

 

“Не соколи вилітали”, “Не знаєш гасла – боронись!”. Український лицар з

мініатюри “І зрине кінь у височінь” сприймає смерть на полі брані як

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ