UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологія успіху та його значення в роботі керівника (курсова робота)
АвторРоман
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6425
Скачало528
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Курсова робота

 

на тему:

 

«Психологія успіху та його значення в роботі керівника»

 

План

 

Вступ

 

1. Міжособистісні відносини в групі. Система взаємовідносин в групі

 

2. Лідерство в неформальних групах

 

3. Роль керівника в становленні міжособистісних відносин в колективі

 

4. Психологія успіху

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

 

 

Вступ

 

Людина живе, розвивається і діє в групі. В колективі і під його впливом

відбувається становлення особистості - складається її спрямованість,

формуються суспільна активність, воля, створюються умови для

саморегуляції та розвитку здібностей. Проте не кожна спільність людей, в

яку включена особистість може бути названа колективом. Необхідно

розрізняти поняття "група" і "колектив".

 

Групою можна назвати будь-яке об'єднання людей, незалежно від того,

якого характеру зв'язки виявляються між його членами. Як сукупний

суб'єкт діяльності та спілкування група є тим осередком, де

перетинаються суб'єкт-об'єктні зв'язки особистості, соціальні та

психологічні детермінанти регуляції її поведінки. Це робить групу

складним утворенням, зумовлює її функції, ознаки та характер впливу на

особистість.

 

У соціальній психології існує чимало класифікацій груп, але

найзагальнішою з них є класифікація груп на умовні та реальні, малі й

великі.

 

Отже, розглянемо структуру міжособистісних взаємовідносин на прикладі

малих соціальних груп.

 

Мала соціальна група має складну систему спілкування та структуру

взаємин між її членами. У більшості таких груп ці взаємини мають

подвійний характер.

 

Оскільки переважна частина малих соціальних груп виникає у зв'язку з

необхідністю розв'язувати якийсь комплекс суспільних завдань, то у ході

їх реалізації, у спільній цілеспрямованій діяльності члени групи повинні

виконувати певні робочі функції: обмінюватися інформацією, узгоджувати

свої дії з логікою трудового процесу, виконувати певні вимоги. Це -

сукупність взаємовідносин, зумовлена об'єктивними соціальними

відносинами, до яких людина залучається незалежно від її

симпатій-антипатій.

 

Такі взаємини будуються за адміністративним, технологічним чи правовим

принципами. Офіційно вони фіксуються і охороняються соціальними

інституціями, законодавством або хоча б інструкціями та правилами і

пов'язані з виконанням якоїсь конкретної справи. У соціології та

соціальній психології подібні відносини називають по-різному:

формальними чи офіційними, діловими чи функціональними. Відповідно і

групи, об'єднані такими відносинами, називають формальними або

офіційними. В організаційному і функціональному аспектах вони завжди

пов'язані з організаціями і групами ширшого рівня - вторинними

колективами, а через них - із соціальною структурою суспільства.

 

Діяльність особистості в такій структурі розглядається насамперед як

діяльність цілком певного функціонера: канали спілкування в цьому разі

хоч і залишають їй певну свободу вибору, але все ж досить жорсткі й

обмежені.

 

Отже, формальна структура групи - це зовнішні комунікативні зв'язки, за

допомогою яких здійснюється спілкування людей у праці, навчанні та інших

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ