UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіблійна археологія (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16653
Скачало687
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

праісторії розділення часу на семидобові

цикли, і присвячення кожного дня планетарним, суворо визначеним

божествам – як це було у спільній для усіх народів древності.

 

Так, верхній храм, оздоблений золотом, присвячувався богу Сонця – Уту

(вав. Шамаш). Днем Сонця називався перший день тижня у давній,

дозороастрійській Персії, у римлян (dies Solis), древніх грузинів

(Бже-шха), і древніх германців (пор. Sonntag, Sunday). Нижче знаходився

оздоблений сріблом храм місячного бога Нана (вав. Сін): понеділок – день

місяця у древніх персів, у римлян (dies Lunae), древніх грузинів (T'ym'a

– шха), древніх германців (пор. Montag, Monday). Далі ішов пофарбований

у червоний колір храм бога смерті, війни та пекла Не-уну-галь (вав.

Нергал, планета Марс). Богам війни присвячувася вівторок і у інших

народів: древніх персів – Варахрану, у римлян – Марсу (dies Martis),

древніх грузинів – Т'аха (Т'аха-шха), древніх германців – Тіу (пор.

Dienstag, Tuesday). Ще нижче ішов пофарбований у синій колір храм Набу

(планета Меркурій) – покровителя письма, знань та торгівлі. Середа,

відповідно, день Тіра у древніх персів, день Меркурія у римлян (dies

Mercurii), день Джума (Джума-шха) у древніх грузинів, у древніх

германців – Вотана (пор. Wednesday). Нижче знаходився пофарбований у

фіолетовий колір храм Мардука (планета Юпітер). Цьому великому божеству

язичницьких народів древності присвячувався четвер: у древніх персів

(день Ахурамазди), у древніх римлян (день Юпітера – dies Jovis), древніх

грузинів (Ца-шха), древніх германців (день Тора – пор. з нім. –

Donnerstag від Donner – грім, тобто день Громовержця; Thursday). Далі

ішов храм білого кольору, що був присвячений Інані, богині плотського

кохання та плодючості (вав. Іштар (Астарта)), тобто планеті Венері.

П'ятниця – день Анахіти у древніх персів, день Венери у римлян (dies

Veneris), день Обі у древніх грузинів (Обі-шх), у древніх германців –

день Фреї (пор. Freitag, Friday). Як називали дні тижня наші предки до

Хрещення Русі, ми не можемо знати, однак те, що жіночим божествам

присвячувалася п'ятниця – це відомо достеменно. Більше того, ще в

XVI-XVII ст. нашим предкам доводилося вислуховувати від греків дорікання

за практику більшого вшанування жінками п'ятниці (тепер вшановується як

день вмц. Параскеви) ніж дня недільного. Це вшанування виявлялось, окрім

усього іншого, у відмові від домашньої роботи. Особливих дорікань

викликало виокремлення деяких п'ятниць (у тому числі 9-ї п'ятниці після

Пасхи) у свята, що особливо вшановувалися жінками. У деяких місцевостях

релікти такої практики існували до поч. XX ст.

 

Нижній храм, фундамент усієї вежі, присвячувався богу древності, який

скинув "Творця древнього", планетарному божеству Сатурна – Энлілю. Храм

бога древності, покровителя царської влади та скотарства був чорного

кольору. У древніх персів це був день Каївана, у древніх римлян –

Сатурна (від етруського – Сатре, співвідносного з давньгрецьким

Кроносом). Сатурн – Кронос сприймався як бог юності людства, коли не

було ще соціального розшарування, і тому під час грецьких Кроній та

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ