UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіблійна археологія (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16696
Скачало692
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

анейськими традиціями було обумовлено також широке вживання кедра

при побудові храму Соломонова – подібні свідчення дають святилища в

Лахише й Тель Квазиле.

 

Ті ж храми Сиро-Палестинського регіону широко представляють і інші

особливості храму Соломона: орнаментальні ґрати, пальметки, плоди й

квіти, квіти й бордюри – у вигляді інкрустацій, різьблення по дереву й

кістки й т.д. (див. 3 Цар. VI, 18-22).

 

Те що кладка храму Соломона була також фінікійською, говорить той факт,

що кам'яні будівлі, що поширилися в Ізраїлеві тільки лише із цього часу,

звичайно випливають з фінікійської будівельної практики (чергування

поздовжнього й поперечного положення довгих і вузьких кам'яних блоків).

 

 

 

Зміст їх вжитку у Святому святих пояснюється частими знахідками царських

тронів, які уособлювали собою сідалище, укріплене між двома херувимами.

Віддзеркалюючи цю традицію, автори книг Старого Завіту сидіння на

херувимах сприймають як свідчення царської власті. Те, що для них Бог

Ізраїлів бачився Царем, Який сидить на херувимах (тобто на царському

троні) (1 Цар. IV, 4), пояснює безстрашність сприйняття Соломоном та

його оточенням фінікійських традицій для спорудження храму Єдиному Богу:

при збереженні всіх вищенаведених особливостей, єдиним вирізненням храму

Соломонового від фінікійських святилищ було те, що у найсвятішому

приміщенні, де ханаанейський храм розміщував фігури божества або його

символу, знаходився трон, на якому сидів Невидимий Цар Ізраїлів, реальна

присутність Якого у Своєму храмі й на Своєму престолі (троні), було

загальним переконанням старозавітної церкви. У цьому разі підніжжя ніг

Божих, Якому закликає поклонятися Псалмоспівець – Ковчег Завіту. Схоже

розуміння херувиму (тельця) пояснює також й те, чому культ тельців у

десятиколінному царстві не став зовсім язичницьким – поклонялися, на

думку багатьох, не тельцю-херувиму, а Єдиному Богу, Який сидів на ньому.

 

 

Розкопки пояснили також слова про те, що вікна у храмі Соломоновому були

“глухі з відхилами” (3 Цар. VI, 4) – судячи фінікійським паралелям, що

збереглися, – це вікна бійничного типу – широкі зсередини приміщення та

вузькі – ззовні.

 

Довготривалий час біблійників непокоїло питання про те, як могли дуже

важкі камінні блоки храму Соломонового, які були витесані наперед,

фіксувалися так, що “ані молоту, ані тесла, ані будь-якого іншого

залізного знаряддя не було чутно у храмі при будуванні його” (3 Цар. VI,

7). Відповідь дала практика фінікійських будівельників, які збирали

значні спорудження із завчасно заготовлених блоків, що фіксувалися

розпірками із сухого дерева, яке потім розбухало від природної вологи.

Можливо, на цю практику вказує наступний вірш, не зовсім зрозумілий

масоретами (3 Цар. VI, 10).

 

Цікаво, що текст LXX краще передає особливості вирізьблення Соломонового

храму, ніж текст масоретський. Останні, які не знали традицій давно

минулих часів, так адаптували до свого розуміння деякі особливості, що

лишилися в минулому, що наш синодальний текст іноді приводить читачу

безвихідь. Так, в 3 Цар. VI, 18 повідомляється про те, що кедрова

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] 33 [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ