UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіблійна археологія (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16692
Скачало692
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

льтових місць. Одну таку

реконструйовану споруду можна побачити у музеї археології НАН України.

 

Археологічні знахідки, що належать до мезоліту, свідчать про те, що

людям того часу був властивий тричленний поділ неба: небо – обитель

вищих сил, земля – тутешній світ, пекло – місце перебуваня злих духів та

душ померлих.

 

У неоліті храми набувають загального поширення. Найбульш повно

неолітичні храми досліджені у Чатал-Гуюці – їх розкопано вже 40 у 9

будівельних горизонтах міста. Вони мали той самий план і улаштування, що

й помешкання, проте різнилися багатством оздоблення та його характером.

Кожне капище складалося зазвичай з 4-5 кімнат. У багатьох випадках їх

споруджували одна на одній. Якщо одна приходила у занепад, то на її

руїнах будували новий храм. Усередині вони були пофарбовані та

прикрашені рельєфами людей та тварин. У передній частині зображувався

бик і ставився його череп. Велика бичача голова, здавалося, ніби виникає

з стіни над пофарбованою у червоний колір нішею, що символізує "інший

світ". Цікаво, що схема неолітичного храму – притвор, храм і священна

ніша були повторені у храмі Соломоновому, який небагато чим відрізнявся

від сучасних йому фінікійських храмів, і тому ця схема стала властивою і

для наших церков.

 

Спільним для вірувань усіх давніх народів було вчення про давнього

пра-Бога, Творця, що був витіснений пізнішими небожителями – дана

обставина давала підставу отцям Церкви вважати, що язичницькі боги – не

вигадка, а палі "духи злоби", які реально жадали жертв, у тому числі й

кровавих.

 

Так, шумери, розповідаючи про творця світу Ана, приписували йому

пасивність та бездіяльність. Майже в жодному міфі Ан не є дійовою

особою, а скоріше, лише символом вищої влади. І молитви свої шумери

звертали не до Ана, а до близьких богів – Енліля, Енкі, Іштар. Також і

майя творцем усього вважали Хунаба, але практично ніколи не зверталися

до нього з молитвами, вважаючи його абсолютно недоступним. Для богів же

близьких, "небесних", звершували безліч жертвоприношень, вириваючи при

тому у живих людей серця, і кров'ю від них помазували ідолів. Так само

ставилися і до пра-Бога хети, які називали його Алалу, і хуріти, які

знали Ану і вважали, що його скинув "отець богів" – Кумрабі. Отцем богів

називали греки Кроноса, що відібрав владу у пра-бога Урана. Знали про

Єдиного і нащадки Авраама, які називали його Баалшамем (Володар неба) –

його скинув отець богів Ілу, що вшановувався у народі пізніше під ім'ям

Ваал (тобто господар). Ім'я Володаря неба ніколи не вимовлялося,

зазвичай замінялося сполученням "Той, чиє ім'я благословенно у

вічності".

 

У Давньому Єгипті були узвичаєні дві теогонії, де йшлося про пра-бога,

який не впливає зараз на світ. Гермопольська теогонія називала його Атум

– тобто "Все й нічого", а теогонія Мемфіська, називаючи його Птахом,

повчала, що Птах створив усе словом, яке народжується у його серці – тут

давньоєгипетське вчення про іпостасну творчу волю Божества збігається не

лише з античним уявленням про Логос – першообраз світу, – але і з

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ