UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобальні тенденції релігійного розвитку у ХХІ столітті (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7362
Скачало653
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Глобальні тенденції релігійного розвитку у ХХІ столітті

 

Говорячи про найбільш глобальні тенденції релігійного розвитку початку

ХХІ ст., слід констатувати, що найбільш глобальною з-поміж них є саме

існування релігії. Адже мислителі XVIII, XIX і у XX століть вважали, що

релігія „не дотягне” до ХХІ ст. Вони чекали занепаду і зникнення релігії

так, як стародавні євреї очікували на Месію. Релігія ототожнювалася із

забобонами, формою уникнення страху, виявом світської обмеженості тощо.

 

У другій половині ХХ століття інтелектуали демонстрували вже набагато

більше оптимізму стосовно майбутнього релігії, ніж на його початках.

Вони говорили вже не про те, що релігія щезне взагалі, а що вона

зникатиме з публічної арени і залишиться винятково в людських душах. Це

і є, власне, найбільш вживаною дефініцією секуляризації, під якою

розуміють процес втрати релігією впливу на політику, культуру,

міжнародні відносини.

 

У 1968 році автор цієї дефініції, один із найбільш знаних і, очевидно,

найбільш продуктивних соціологів релігії сучасності Пітер Людвіг Бергер

писав у газеті „Нью-Йорк Таймс”, що на початку XXI століття релігійних

осіб вірогідно вдасться віднайти лише в маленьких сектах, які

тулитимуться одна до одної у спротиві секулярній культурі. Мине менше

двадцяти років і він вимушений буде спростувати свій прогноз. „Сучасний

світ, — писав Бергер у журналі „Національний інтерес” зимою 1996 року, —

за кількома винятками, є так само нестямно релігійним, яким він був

завжди, причому у деяких місцях – ще більш релігійним, ніж колись”. Це,

на думку Бергера, означає, що весь той корпус літератури, який умовно

називається теорією секуляризації, є неспроможним. „Я, — писав Бергер, —

доклався до цього корпусу літератури, у мене для цього були, по-перше,

добра компанія (тобто середовище людей, з якими він поділяв свої

погляди) і, по-друге, резони для цього”.

 

„Велике повернення”

 

Що змусило Бергера і його однодумців визнати, що теорія секуляризації не

працює, що релігія не полишає публічної сфери і що вона залишається у

глобальній політиці та міжнародних відносинах? Так, звичайно, колосальні

катаклізми останнього сторіччя другого тисячоліття, дві світові війни;

вичерпаність прогресистської схеми сприйняття історії; загострення

глобальних проблем сучасности, поява і поширення зброї масового

знищення, наближення екологічної катастрофи; орієнтаційна криза західної

цивілізації; поглиблення і диференціація антропологічних знань, майже

повсюдне прагнення повернутися до сталих архетипів, укорінених у самій

природі людини.

 

Очевидно, велике значення у процесі „релігійного повернення” відіграла

відмова від наївного ставлення до досягнень науково-технічного прогресу,

в якому дотепер убачали панацею від усіх соціяльних хвороб. Поглиблення

розламу між інтелектуальним і моральним станом світу вказало на

драматичну проблему розвитку цивілізації: науково-технічний прогрес,

якого не супроводжують прогрес моральний і духовне зростання людини,

спричиняє катастрофічні кризи й ставить людство на межу самознищення.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ