UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобальні тенденції релігійного розвитку у ХХІ столітті (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7339
Скачало649
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ні кризи й ставить людство на межу самознищення.

 

Але це було очевидним і в 1960-ті роки, коли Бергер і його колеги

прогнозували глобальний релігійний занепад. Події останньої третини ХХ

століття – от що вочевидь справило на них вирішальне значення.

 

Буквально упродовж кількох років світ став свідком яскравої маніфестації

войовничості під ісламськими прапорами: захоплення терористами Великої

Мечеті з 6 тисячами прочан, які з’їхалися до Мекки на щорічний хадж;

повстання проти режиму партії Баас у Сирії; створення Хезболли; акції

терористів-смертників проти американських, ізраїльських та французьких

контингентів у Лівані, спротив радянському вторгненню до Афганістану...

Академічні й політичні кола стривожені, вони прагнуть зрозуміти, якою є

природа того, що називають „відродженням” і „поверненням”,

„пробудженням” і „ренесансом”, „піднесенням” і „фундаменталізацією”,

„розлюченням” і „наступом” ісламу.

 

Але особливе місце в низці подій, які ознаменували „ісламський наступ”,

стала Іранська революція 1978-1979 рр. Це була одна з найбільш потужних

і найменш сподіваних маніфестацій релігійного повернення. Іран вважався

чи не найбільш вестернізованою і прогнозованою країною регіону; Тегеран

називали „східним Парижем” і його вулицями дефілювали жінки у міні. Хоча

режим шаха Реза Пехлеві був відверто непопулярним серед мусульманського

духовенства і попри те, що в Ірані у ХХ ст. декілька разів складалася

революційна ситуація, а невдоволення економічною ситуацією та

політичними репресіями – доволі поширеним, революція, а надто її

ісламський характер, виявилася неочікуваною як для дослідників релігії

та іранознавців, так і для світової політичної еліти. Буквально

напередодні революції президент США Дж. Картер називав Іран островом

стабільності в одному з найбільш проблемних регіонів планети і віддавав

належне шахові, який користується „повагою та любов’ю свого народу”.

Зауважимо: незважаючи на той факт, що формування власне ісламської

опозиції шахові почалося ще 1962 р., природа і рушії цієї опозиції

послідовно проглядалися, і в оцінці іранської ситуації переміг

економічний детермінізм і догматичний секуляризм. Один з рапортів, який

був спрямований керівництву ЦРУ і містив рекомендацію ретельно

моніторити саме релігійну ситуацію в Ірані, був відкинутий і презирливо

позначений, як „соціологія, що лише марнує час”. І навіть коли Сполучені

Штати усвідомили глибину кризи і її серйозність порівняно з попередніми,

що загонилися вглиб шахським репресивним апаратом, їй (кризі) було

поставлено помилковий діагноз – як такій, що має передовсім політичний

та економічний характер і лише вуалюється релігійними гаслами. Повинно

було минути 10 років після революції, щоби один з її дослідників

зостановився над питаннями: „Чому... ми вважаємо, як це робить багато

хто з соціологів, що активна участь в революції зумовлена виключно

матеріальними інтересами? Чому тут не може бути інших мотивацій, як,

скажімо, скерованість людей на досягнення ідеологічних цілей? Чому ми не

припускаємо, що культура і релігія можуть потенційно бути ключовими

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ