UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобальні тенденції релігійного розвитку у ХХІ столітті (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7361
Скачало653
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

руге народженого” Дж.Картера,

а надто — поява і зміцнення правих консервативних організацій –

“Моральної більшості” та “Занепокоєних жінок Америки”, — стали видимим

виявом нового маршу євангелістів за домінування над країною, котру вони

мали всі підстави вважати своєю. Нові “релігійні праві” відіграли дуже

серйозну роль у так званій “революції Рейгана” 1980 р. і з позицій

сьогодення навіть важко собі уявити, як могли вчені-суспільствознавці

Сполучених Штатів – країни, за Г.Честертоном, з „церковною душею” – не

передбачити, що паралельно з стрімкою ходою модерності в суспільстві

наростатимуть фундаменталістські настрої. Але виявилося, що саме

фундаменталізм надавав консервативним американцям альтернативну

ліберальній картину реальності й можливість жити в цьому

релятивістському, невпинно змінюваному світі, не „зливаючись” із ним

цілковито.

 

Остання третина ХХ століття стала також і добою піднесення у світовому

католицизмі. Зміни в Католицькій Церкві після ІІ Ватиканського Собору

буквально струснули цілі єпархії, церковні інститути й чернечі чини.

Собор проголосив не просто право, але й обов’язок моральної оцінки

правлячих верств і рішучість у захисті основних прав й свобод людини. І

якщо у 1974 р. три чверті всіх католицьких країн очолювали авторитарні

режими, то до 1990 р. майже всі ці країни (за невеликим винятком) мали

демократичну форму правління. Католицька Церква, яка ще у 1950-х була

бастіоном збереження статус-кво у Латинській Америці і рішуче опиралася

змінам, стала рушієм демократичних перетворень. Хоча в деяких країнах

католицьке духовенство продовжує простувати у фарватері влади (Гондурас,

Уругвай), на цілому континенті Церква виступає на боці бідних та

пригнічених і вимагає поцейбічної справедливості. У Бразилії, де

єпископи ще 1964 р. з ентузіазмом підтримали військовий переворот,

постають нові, виразно антиурядові базові спільноти віруючих (communidad

de base); в Аргентині, де Церква також визнавала законність військових

переворотів, священики ініціюють антиавторитарне євангелічне відродження

молоді, у Чилі Церква дистанціюється від Піночета і створює Вікаріат

солідарності, у Сальвадорі під керівництвом Церкви здійснюється

масштабна соціальна й просвітницька програма. II Конференція

латиноамериканської єпископської ради у колумбійському місті Медельїн

(1968 р.), проголошує „переважний вибір” на користь бідних. Конференція

в Пуебла (1979 р.) наголосила, що Церква критикує тих, хто звужує віру

до персонального чи родинного життя; хто виключає з неї професійний,

економічний та політичний устрій – так, нібито гріх, любов, молитва й

прощення немає там жодного значення. Засудження режимів призводить до

нападів на Церкву, репресій проти духовенства, навіть до тортур і

вбивств священиків, але Церква вже кинула виклик олігархічним диктатурам

і не тільки у бунтівній Південній Америці.. На Філіппінах ченці й

священики одними з перших встають на барикади, а кардинал Сін гуртує

опозицію проти режиму Маркоса. Католицька Церква бореться з апартеїдом в

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ