UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРелігія і глобалізація (реферат)
АвторРоман
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6306
Скачало700
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

мволіка, але й кількість жертв.

 

Чи людство “приречене” чекати майже два десятиліття на “природне”

згасання хвилі “релігійного” терору? Чи не можуть релігійні лідери

пришвидшити її занепад? Як відзначив колись Ф.Енгельс, епоху терору не

можна ототожнювати з пануванням людей, що сіють жах. Напроти, це

панування людей, які самі смертельно налякані. Терор – це більшою мірою

марні жорстокості, які здійснюють для власного заспокоєння люди, котрі

самі відчувають жах. Очевидно, великі світові духовні традиції, які

мають у своїй основі золоте правило універсальної етики, можуть

виявитися найбільш ефективними у справі уздоровлення цієї страшної

хвороби.

 

Щодо серйозних тенденцій в християнстві, то звернімо увагу ще на одну: 1

січня ХХ ст. було першим днем П’ятидесятницької Церкви. Вважається, що 1

січня 1901 року, — це перший день П’ятидесятництва, коли ті, хто

зібрався в містечку Топіка, штат Канзас, заговорили іншими мовами.

Наприкінці ХХ ст. п’ятидесятників, харизматів і всіх тих, хто належить

до цієї родини, було 524 мільйони. У цьому сенсі навіть обережно

говорять про „пентекосталізацію” християнства, тобто про те, що вплив

п’ятидесятництва на глобальне християнство стає дедалі більшим.

Очевидно, що відбувається і певна переконфігурація всередині світового

двохмільярдного християнства. Питома вага католиків і православних

зменшується попри те, що кількість католиків зростає. Але кількість

п’ятидесятників, харизматичних, неохаризматичних течій зростає значними

темпами. Наприклад, у 2025 році це зростання буде приблизно на 4%

порівняно з 2000 роком.

 

Далі треба вказати на стрімке зростання так званих “незалежних церков”,

африканських, афро-американських і афро-латиноамериканських деномінацій.

Ідентичність цих церков дедалі більше розмивається, їх важко віднести з

впевненістю до якоїсь певної християнської родини; християнство в них

вигадливо поєднується з місцевими традиційними віруваннями. Справа в

тому, що нашій свідомості все ще важко усвідомити всю різноманітність

культурного обличчя християнства, а африканці просто „не вміщуються” у

конфесійні рамки, створені у річищі європейської культури. Зокрема,

африканські католики наполегливо підкреслюють, що “ми, африканці, маємо

свою власну життєву філософію і ми здатні висловити християнське

послання в своїй власній термінології, яка не обов’язково ідентична

аристотеле-томістській системі”. Африканські католицькі єпископи питають

у Апостольської Столиці: як далі жити чоловікові, який увірував в Ісуса

й палко прагне наслідувати Його, проте за свого дохристиянського,

“політеїстичного життя” набув чотирьох дружин, які народили йому з

півтора десятка дітей? Кого йому залишити у своєму домі, а кого викинути

за двері? Вони також впевнені, що позитивні елементи африканських

традиційних вірувань, культура шанування предків, колективний зв’язок з

космосом зовсім не суперечать християнству. У свою чергу, африканські

протестанти часом не можуть зрозуміти, чому їхні білі одновірці

наполягають на буквальному прочитанні одних біблійних пасажів, а інші

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ