UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічні причини неуспішності (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2477
Скачало258
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Психологічні причини неуспішності

 

Якщо говорити про психологічні причини неуспішності, то, насамперед,

основними чинниками порушення навчальної діяльності є недоліки та

дисгармонічність розвитку інтелектуальних здібностей учнів - вищих форм

мислення, що не одержали розвитку в початкових класах, а також

неповноцінність початкових шкільних навичок, основними з яких є навички

читання

 

Але навіть у тому випадку, коли початкова школа цілком та успішно

вирішує свої задачі, це не означає, що дитина зможе без проблем

продовжувати вчитись у середній школі. Фактично так і стається, коли

відмінники початкової школи поступово стають трієчниками, незважаючи на

всі їхні старання. Цей результат, на жаль, закономірний через нестиковку

програм початкової та середньої школи, через розходження цілей, які вони

перед собою ставлять.

 

Основна задача початкової школи полягає в тому, щоб адаптувати дитину до

нового способу життя, де в якості провідної виступає навчальна

діяльність, і сформувати в неї початкові навички: читати, писати,

рахувати. Рішення даної задачі не пред'являє яких-небудь особливих вимог

до інтелектуального розвитку дітей. Вони здійсненні за умови

мінімального мовного та психомоторного розвитку й наявності простої

асоціативної пам'яті. Якщо дитина старанна, а батьки допомагають і

контролюють процес навчання, то відмінна успішність їй гарантована.

Особливості та недоліки розвитку мислення не відіграють особливої ролі

при навчанні в початковій школі, тому що вони там не потрібні. Мислення

може знаходитись у зародковому стані, на допонятійному рівні, коли

дитина не розрізняє часткове й загальне, істотні й несуттєві ознаки,

замість категоризації використовує емоційні, функціональні або

ситуативні узагальнення, мовні або візуальні шаблони. Усі ці особливості

мислення можуть не тільки зберігатись, а й закріплюватись, поки дитина

перебуває в початковій школі, тому що вона спеціальних задач розвитку

понятійного мислення не ставить.

 

Основна задача середньої школи полягає в тому, щоб увести підлітка в

систему наук, ознайомити його з основами наукових знань. Будь-яка наука

має цілком визначену структуру, що вибудовується на понятійному

принципі. В її основі лежать відправні поняття й аксіоми, з яких

поступово виводяться більш часткові, спеціальні поняття, виростає сама

піраміда науки. Щоби сприйняти будь-яку науку, її внутрішню логіку та

взаємозв'язок окремих частин, необхідно володіти понятійним мисленням,

що здатне адекватно відбивати закономірності, які використовуються в

наукових узагальненнях. Операційна система інтелектуальної діяльності

повинна знаходитись у взаємно однозначній відповідності з операційною

системою, що використовується при викладанні наукових знань. Якщо ця

умова дотримується, тобто підліток має понятійне мислення, то він легко

розуміє те, що йому пояснюють на уроках, і те, що він сам читає в

підручниках та інших наукових посібниках чи у книгах.

 

Якщо понятійне мислення не сформоване, дитина може образно уявляти

наукові факти та положення, але в основному їй доводиться заучувати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ