Психологія навчання й виховання старших школярів
Період старшого шкільного віку можна охарактеризувати як початкову
стадію фізичної зрілості. Завершується період статевого дозрівання, і
старші школярі вже готові до досить великих фізичних і розумових
навантажень
Як відомо, педагогічна психологія є комплексною дисципліною. Грамотно
реалізувати освіту, розвиток і виховання учнів в умовах родини та школи
можна тільки за умови досконалої обізнаності у вікових особливостях
дитини, динаміці її розвитку в інтелектуальному та особистісному плані.
Загальна ситуація розвитку
Активно відбувається включення молодих людей у доросле життя з його
нормами та правилами. У цілому цей період у житті людини
характеризується впевненістю в собі, життєрадісністю та здатністю до
високої самооцінки. Підсилюється суспільна спрямованість особистості.
Мають місце власні оцінки тих чи інших явищ дійсності, поглядів і думок.
Дуже бурхливо відбувається ріст самосвідомості. Юнацтво самокритичне і
критичне до оточуючих. Провідна діяльність – навчально-професійна.
Основні новоутворення. Усі новоутворення пізнавальних процесів
закінчились у підлітковому віці, а в юності йде зміцнення й
удосконалення того, що вже склалось. Серед особистісних новотворів
найбільш важливими є почуття дорослості, необхідність самовизначення
(вибір професії й життєвого шляху), формування світогляду та
самостійності суджень, прагнення до самовиховання.
Основні потреби цього віку: звільнитись від контролю й оцінок дорослих;
спілкуватися з «обраними» дорослими та з однолітками протилежної статі.
Провідні мотиви – це мотиви майбутнього.
Особливості навчання
У старшому шкільному віці відбуваються систематизація отриманих знань,
засвоєння теоретичних основ різних дисциплін, узагальнення знань у єдину
картину світу, пізнання філософського змісту явищ.
Мотиви навчання. У старшому шкільному віці, як правило, інтерес до
навчання (до його змісту та процесу) підвищується, тому що включаються
мотиви самовизначення й підготовки до самостійного життя. Мають місце
сполучення та взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних
мотивів. Яскраво виражена довільна мотивація, тому що добре
усвідомлюються причини ставлення до навчання. Старшокласники вже готові
до самоосвіти.
До старшого шкільного віку складаються дослідницьке ставлення до
навчальних предметів і вміння знаходити та ставити проблему. Тому в
навчальному процесі старшокласники залучають сам хід аналізу задач,
порівняння різних точок зору дискусії та пояснення, що змушують мислити.
У старшокласників уже досить добре розвинене абстрактне мислення.
У цьому віці формується «індивідуальний стиль діяльності», що є, за
визначенням Є. Клімова, індивідуально-своєрідною системою психічних
властивостей, до яких свідомо або стихійно вдається людина у
зрівноважуванні своєї індивідуальності та предметних зовнішніх умов
діяльності.
Особливу роль у старшому шкільному віці відіграє ставлення до своїх
здібностей. Останні активно співставляються з вимогами тієї професії,
яку вибирають. Але щоб виявити наявність тих чи інших здібностей у
старшокласників, необхідно попередньо виділити сферу переважних
інтересів, тому що здібності реалізуються саме там. Про це варто
пам’ятати вихователям, учителям, батькам і психологам.
У цьому віці міняється й роль учителя в житті дитини: він виступає вже
скоріше як консультант із предмета.
Особливості виховання
Юність – це епоха «бурі й натиску». Це період, коли існує величезна
потреба у визнанні власної оригінальності і хочеться будь-якими шляхами
привернути до себе увагу. Відчуття власної неповторності супроводжується
підвищеною увагою до своєї зовнішності, тому має місце постійне
порівняння себе з іншими. Нове відкриття свого внутрішнього світу
переживається разом з почуттям «безодні самітності» («Мене ніхто не
розуміє»). Міркування про себе відбуваються всюди.
Жагуча спрага нового життєвого досвіду в юності сполучається зі страхом
перед життям.
Загальне емоційне тло юності більш згладжене в порівнянні з підлітковим
періодом: спостерігається помітне поліпшення комунікації та зниження
рівня тривожності.
Формування світогляду відбувається на тлі високого рівня критичності до
самого себе й до інших. Зазвичай пред’являються тверді моральні вимоги
до дорослого й особливо до вчителів.
Основні протиріччя віку такі:
1. Прагнення до свободи й самовиховання сполучається з повним
ігноруванням конкретних прийомів самовиховання вольових якостей, що
рекомендуються дорослими.
2. Чутливість до оцінки себе іншими маскується зовнішньою байдужістю.
3. Прагнення до ідеалу «у великому» сполучається з виробленою
безпринципністю «в малому».
4. Бажання та прагнення здаватись витриманим і дорослим зіштовхуються з
дитячою безпосередністю в мові та поведінці.
Е. Шпрангер умовно виділив три типи юності:
1. Різкі, бурхливі зміни, наявність зовнішніх і внутрішніх конфліктів.
2. Плавне засвоєння норм і цінностей без помітних змін в особистості
підлітка.
3. Швидка психологічна перебудова особистості й формування власного
майбутнього.
Е. Ерікссон уважає центральним психологічним процесом юності формування
особистої ідентичності, тобто відчуття індивідуальної самототожності,
наступності та єдності. Криза ідентичності складається із серії
особистісних виборів, ідентифікацій і самовизначень. Ерікссон указує, що
у випадку, коли не формується особиста ідентичність, можливе виникнення
неадекватної ідентичності, що виявляється у вигляді:
відходу від психологічної інтимності – запобігання тісним
міжособистісним відносинам;
«розмивання» почуття часу, нездатності будувати життєві плани, страху
дорослішання та змін;
невміння реалізувати свої внутрішні ресурси й зосередитись на якійсь
головній діяльності, розпилення продуктивних творчих здібностей;
формування «негативної ідентичності», що виражається у відмовленні від
самовизначення й виборі негативних зразків для наслідування.
Джеймс Марш виділив чотири етапи розвитку ідентичності, вимірювані
ступенем професійного, релігійного й політичного самовизначення:
1. «Невизначена, розмита ідентичність» – індивід не виробив чітких
переконань, не зіштовхнувся з кризою ідентичності.
2. «Дострокова, передчасна ідентичність» – індивід включився у
відповідну систему відносин, але не самостійно, не в результаті
пережитої кризи випробування, а на основі чужих думок і дотримуючись
чужого прикладу.
3. «Мораторій» – індивід у процесі нормативної кризи самовизначення
вибрав з багатьох варіантів той єдиний, котрий і може вважати своїм.
4. «Зріла ідентичність» – криза довершена, індивід перейшов від пошуків
себе до самореалізації.
Як правило, «я» юнака – це сума якихось ідентифікацій з іншими людьми. У
зв’язку з появою самосвідомості юнацтву доступне більш широке та глибоке
розуміння інших людей.
Образно кажучи, у цей період дитина остаточно «входить у дорослий світ»
з усіма його достоїнствами та недоліками. Тому часом дуже гостро постає
питання про взаємини вже дорослих дітей з батьками, які не можуть
прийняти дорослість і самостійність свого чада, якому вони віддали
стільки сил і років життя і якого дотепер уважають дитиною.
Така позиція почасти обумовлюється наявними протиріччями в поведінці
юнака: з одного боку, він хоче автономії та самостійності рішення та
дій, а з іншого – не готовий (або не бажає) нести відповідальність за їх
наслідки, тому перекладає цей вантаж на плечі батьків.
У даний період велике значення має загальне емоційне тло в родині. Якщо
батькам (насамперед їм, тому що вони розумніші та досвідченіші) удається
гармонійно сполучити надання дитині свободи та здійснення контролю,
тобто шанс, що конфлікти будуть згладжені й установляться дружнє
взаєморозуміння та довіра між сторонами.
На період ранньої юності приходиться становлення морального вигляду й
морального самовизначення особистості, що відбувається на тлі початку
пори любові та зародження інтимних стосунків з людьми протилежної статі.
Серед моральних проблем у центрі уваги виявляються добро і зло,
порядність і безпринципність, справедливість і беззаконня, тобто такі
питання, правильність рішення яких виходить за межі особистих відносин і
торкається людського існування в цілому.
Сучасній юності не властиві ні дитяча наївність, ні негативізм, який все
заперечує, як це було кілька років тому. Їй властивий більш тверезий,
розумно-практичний погляд на життя й набагато більші незалежність і
самостійність. Хоча треба мати на увазі, що далеко не всі діти здатні у
старшому шкільному віці бути дуже розумними, практичними та
самостійними. Велику роль тут відіграють фактори
індивідуально-психологічного порядку та сімейного благополуччя.
У багатьох дітей у юнацькому віці відзначаються підвищена невротичність
і прояв акцентуйованих рис характеру, спостерігаються швидкі та
непередбачені переходи від одного настрою до іншого або посилення
інвертованості.
Усі устремління та надії пов’язані з майбутнім. У цьому віці виникає й
ідея необоротності часу. Разом із тим для ранньої юності характерні ідея
фізичного безсмертя й абсолютна впевненість у прихильності долі. Цей
феномен, зокрема, проявляється в небезпечних, загрозливих для життя та
здоров’я вчинках молодих людей. Іде своєрідна «гра зі смертю»,
«перевірка долі» у повній упевненості, що все обійдеться і зійде з рук.
Тому вихователям, учителям, батькам необхідно пам’ятати про всі
закономірності, феномени та «підводні камені» даного віку, бути дуже
уважними й обережними у своїх висловленнях і діях. Юність надзвичайно
вразлива та ранима. Прикладів тому, у тому числі і вкрай трагічних, у
житті чимало.
Один із найважливіших аспектів старшого шкільного віку – перша любов і
пошук партнера протилежної статі для інтимно-особистісного спілкування.
Цей період першого досвіду близьких емоційних відносин між юнаками та
дівчинами, завдяки яким формуються такі особистісні якості, як вірність,
прихильність, особиста відповідальність за долю близької людини.
Нерідко перша любов проноситься через усе життя, і люди залишаються
разом до старості. У виховному процесі важливо зробити акцент саме на
моральну основу стосунків між людьми протилежної статі, оскільки саме ця
основа є запорукою стабільних, надійних і теплих відносин, що в
кінцевому рахунку сприяє нормальному розвитку особистості та збереженню
психічного здоров’я людини.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
