UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРольові позиції в педагогічному спілкуванні (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7456
Скачало558
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ункції й унаслідок цього є

життєво необхідним. Дисгармонії, порушення спілкування пов'язані або з

придушенням одного з них, або з проявом у тих ситуаціях, які він не

повинен контролювати. Для оптимального функціонування особистості, з

погляду трансактного аналізу, необхідно, щоб в особистості були

гармонійно представлені всі три стани «Я».

 

2. Рольові позиції в педагогічному спілкуванні

 

Із психологічної точки зору зміст педагогічного спілкування може бути

дуже різноманітним за рольовими позиціями партнерів, і для всього

діалогу може мати вирішальне значення те, наскільки правильно обрана

позиція педагогом:

 

1) Ставлення педагога до учня як «батько - дитині».

 

«Ти - тупий!», «Ти - боягуз», «Ти - безвідповідальна людина!»,

«Негідник!» і т. п.

 

Серед неадекватних способів оцінки учнів педагогами відзначається манера

оцінювати (як негативно, так і позитивно) особистість дитини в цілому, а

не конкретно її вчинки.

 

Цими словами педагог уже програмує підлітка на все дурне й низьке.

 

Якщо батько постійно позитивно оцінює особистість учня в цілому, а не

його вчинки, то в підлітка можливе формування істероїдних рис характеру

у вигляді гіпертрофічної потреби в захопленому визнанні його

особистості.

 

2) Ставлення педагога до учня як «Батько - дорослий».

 

Звертання до підлітка, як до дорослого

 

Це найбільш важкий жанр педагогічного спілкування, але в той же час тут

чітко виступає педагогічна майстерність учителя. Основні труднощі

полягають у тому, щоб не допустити помилок двоякого плану.

 

Перша - щоби, впливаючи на учня, не поставити його в позицію «дитини»,

тому що мова йде про звертання до нього, як до дорослого, друга - самому

педагогу зберігати позицію «Дорослого».

 

Наприклад, якщо ви даєте завдання: «Ось тобі віник, підмети кабінет,

зроби це так-то і так-то», то це буде стиль - «Батько-дитя», а якщо ви

доручаєте навести порядок у кабінеті, а як він буде робити, даєте

вирішувати й відповідати за рішення йому самому, то це вже відносини

стилю «Батько-дорослий».

 

3) Ставлення педагога до учня як «Дорослий - батько».

 

«Я прошу тебе, тому що ти - не забудеш».

 

Дитину ми перетворюємо не просто в «помічника педагога», а в захисника

інтересів педагога.

 

Наприклад, ви доручаєте учню стежити за часом. У даному випадку важливо

витримати визначений тон спілкування з підлітком, у якому юприсутні і

заклопотаність, і підкреслена зацікавленість у допомозі саме даного

учня: «Я прошу тебе, тому що ти - не забудеш».

 

4) Ставлення педагога до учня як «Дорослий - дорослий».

 

Правило: розуміння, прийняття, визнання.

 

Правило, якого варто дотримуватись педагогу в цій позиції, - розуміння,

прийняття, визнання.

 

Розуміння означає вміння побачити підлітка «зсередини», уміння

подивитись на ситуацію одночасно з двох точок зору: своєї власної та

підлітка.

 

Прийняття - означає безумовно позитивне ставлення до підлітка, його

індивідуальності - незалежності від того, радує він дорослих у даний

момент чи ні; визнання його унікальності.

 

Визнання - це, насамперед, право підлітка в рішенні тих чи інших

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ