UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТренінги на розвиток комунікацій (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6564
Скачало594
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

дки, дорослий має

переформулювати те, що сказала дитина: «Таким чином...», «Іншими

словами...», «Якщо я правильно зрозумів...» - і далі своїми словами

викладається суть проблеми. І якщо дитина відповість «Так» або «Угу», це

означатиме, що наше підтвердження справедливе.

 

На жаль, більшість «мовних реакцій», які використовують учителі стосовно

вихованців, утілюються у трьох варіантах:

 

директивні зауваження;

 

зауваження, що придушують, містять негативну оцінку, критику,

засудження, насмішку;

 

непрямі зауваження, які вміщують сарказм, підсміювання, розважальні

коментарі, відступ тощо. Більшість із них - це «Ти-зауваження», тобто

вміщують займенник «Ти» («Ви») або передбачають його застосування. Це

відбувається за умов концентрації уваги лише на поганій поведінці

дитини. Але ці зауваження можна перетворити (за Т. Гордоном) у

«Я-зауваження» - ті, які переймають «відповідальність», передають

справжній стан речей, уміщують мінімум негативної оцінки, не завдають

дитині образи, не викликають у неї захисної реакції, а навпаки -

уміщують «фотографію того, що відбулося», звертають увагу не на саму

дитину, а на конкретний учинок, підтверджують прийняття дитини, її

поцінування. Більшість - «Я-зауважень» починаються зі слова «коли»:

«Коли я бачу...»; «Коли мене переривають під час пояснення...»; «Коли я

потрапляю у штовханину»; «Коли чую, що ви обзиваєте один одного...»

тощо.

 

На цій техніці ґрунтується один із безпрограшних методів розв'язання

конфліктів.

 

Перший крок - визначення проблеми (з'ясування причин дитячої поведінки,

яку ви не сприймаєте, використовуючи методи слухання, «Я-зауваження»,

завершуючи визначення проблеми: «Якщо ти закінчив завдання...» «Як можна

поспілкуватись із сусідом по парті, не заважаючи дітям у класі?»).

 

Другий крок - пошук можливих варіантів рішення (так званий колективний

«Мозковий штурм»).

 

Третій крок - обговорення й оцінка запропонованих варіантів рішення

(принцип задоволення потреб обох сторін).

 

Четвертий крок - вибір кращого рішення. Можна письмово зафіксувати

прийняте рішення підписом «контракту».

 

П'ятий крок - це правила виконання рішення: що слід робити, щоб

розпочати, хто буде нести відповідальність за той чи інший пункт

«контракту».

 

Шостий крок - оцінка, визначення, наскільки правильно було намічено

спосіб дії, вирішення проблеми.

 

Методики, що наводяться нижче, допоможуть навчити дитину

відповідальності, не втручаючись у її простір, зберігаючи довіру до неї.

 

«ВІД ДИСКУСІЇ ДО КОНФЛІКТУ ОДИН УРОК, АЛЕ...». Правила ведення розмови,

дискусії (для педагогів)

 

Дотримуйтесь принципу взаємоповаги до своїх опонентів (виглядом,

поведінкою, мовою).

 

Розмова має стати формою співробітництва.

 

Несумісність агресивності, грубих висловлень, демонстрації неприязні

будь-яким способом. Спробуйте обійтися без образ, насмішки, іронії,

краще за допомогою усмішки розрядити атмосферу.

 

Сперечатися треба завжди по суті, аргументовано.

 

Треба навчитися вислуховувати інших, не перебиваючи, після чого чітко

сформулювати свої аргументи.

 

Чи вмієте ви слухати учня? Анкета для вчителів

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ