UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУправління як соціальний феномен (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8973
Скачало583
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ки науку управління, менеджер повинен мати знання із соціології,

психології, математики, економіки, теорії систем та ін.;

 

«концепція управлінських рішень» - головним у діяльності керівника є

прийняття рішень. Навчання керівника повинно включати насамперед

формування в нього готовності приймати правильні та своєчасні рішення;

 

«концепція математичного, або наукового, управління» - світова ситуація,

її ускладнення вимагають забезпечити все більш науковий характер

управління. Для цього необхідно використовувати різні математичні моделі

та концепції.

 

Основні управлінські культури. Порівняльний аналіз основних

управлінських культур

 

Розвиток управлінської думки в післявоєнний період був ознаменований не

тільки появою безлічі концепцій і теорій, а й утвердженням чотирьох

основних управлінських культур: американської, японської, європейської

та радянської.

 

Американська управлінська культура розглядала управління як

спеціалізований вид діяльності, а сам менеджер представлявся

професіоналом, який володіє фаховою освітою (найчастіше на додаток до

інженерного, юридичного, економічного тощо). Була створена

інфраструктура для управління у вигляді сотень шкіл бізнесу, десятків

тисяч консультативних фірм, розгалужених інформаційних мереж загального

користування, різноманітних наукових досліджень і публікацій у галузі

управління.

 

В основі американської управлінської культури (утім, як і європейської)

- англосаксонський генотип, ядром якого є раціоналізм. У ньому чітко

виражені індивідуалізм, переважна опора на власні сили, розважливий

конкурентний прагматизм. Звичайно ці якості пов'язують із

протестантською етикою та духом капіталізму, за М. Вебером, найбільш

сприятливими для розвитку ринкової економіки.

 

Однак у 80-ті роки навіть американці раптом засумнівалися у правильності

свого шляху та почали обвинувачувати школи бізнесу в неправильній

орієнтації менеджерів, відриві від життя, невиправданому захопленні

«наукою управління». Вони стали пильно вивчати японську управлінську

культуру. Японське економічне диво розвивалося, маючи всього три школи

бізнесу. Концепція японського менеджменту передбачала підготовку

керівників насамперед за допомогою досвіду. Керівники різного рівня

цілеспрямовано проводилися через ланцюжок зміни посад у різних

підрозділах фірми. При цьому відбувалося навчання не тільки справі, а й

мистецтву людських відносин. У керівників поступово культивувалися

необхідні якості.

 

Європейська управлінська культура займає проміжну позицію між

американською та японською культурами. З одного боку, європейці мають

школи бізнесу та центри підвищення кваліфікації з управління, як

американці, хоча й не в такій кількості. З іншого боку, управління як

вид діяльності, якій треба навчатися, у переліку кар'єрних переваг

знаходиться не на дуже високому місці і, наприклад, у Великій Британії

не входить навіть у першу десятку.

 

Вимагає окремого розгляду радянська управлінська культура. Навіть попри

десятиліття в умовах зміни епох на пострадянському просторі, ця

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ