UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦінності людини з позиції гуманізму (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5009
Скачало450
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вленнями про інших. Людина

невтомна в пошуках кумира.

 

П'ята потреба полягає у прагненні до пізнання світу, розуміння змісту

універсуму. Людина готова йти на багаття заради істини, і це не можна

пояснити з позиції раціональності.

 

Неможливість реалізувати відзначені потреби призводить до трагічних

наслідків, руйнування особистості.

 

Часто психологи замислювались над тим, чим обумовлюється просоціальна

поведінка людей, їхній альтруїзм, тобто поведінка, що здійснюється

заради блага інших людей без надії на винагороду. Тут можливі два

важкороздільних випадки: альтруїзм є рисою особистості чи альтруїзм

диктується етичними нормами.

 

Досить показово, як ставляться до розглянутих проблем класики

економічної науки. Здавалося б, вони повинні були об'рунтовувати чисто

економічні мотиви поведінки, але насправді це зовсім не так.

 

А. Маршалл пише: «...економічні закони та докази служать тільки частиною

матеріалу, який людському створінню та здоровому глузду доводиться

використовувати при рішенні практичних проблем... Моральні мотиви також

входять до складу тих сил, які економіст повинен ураховувати... Завжди

малось на увазі, що нормальні спонукальні мотиви її (людини) діяльності

включають почуття приналежності до родини. Але якщо в ці мотиви входять

і зазначені почуття, чому до них не слід прилучити й усі інші

альтруїстські мотиви діяльності, які настільки широко, усюди і за всіх

часів поширені серед усіх класів, що їх наявність можна вважати

загальним правилом?».

 

Такої ж позиції дотримувався А. Сміт. Недарма він почав свою наукову

діяльність як професор моральної філософії, причому центральна ідея А.

Сміта про «невидиму руку» була вперше сформульована в «Теорії моральних

почуттів», а не в більш відомій у нашій країні книзі про причини

багатства народів.

 

Класифікація потреб людини за Е. Фроммом і висловлення А. Маршалла

змушують нас уточнити деякі поняття, тим більше що це необхідно для

пояснення результатів анкетних опитувань, які будуть наведені пізніше.

 

Психологи вважають, що «любов» у загальному значенні цього слова - це

високий ступінь емоційно позитивного ставлення до об'єкта, яке поміщає

його в центр життєвих потреб та інтересів суб'єкта. Із цього можна

зробити висновок, що любов якщо не визначає, те принаймні підсилює деякі

ціннісні орієнтації людини, забезпечує процес мотивації високою

енергією. «Любов як культурно-історична універсалія складає

енергоінформаційну основу всіх культурних процесів. Жодне явище культури

без любові відбутись не може», - кажуть культурологи.

 

А. Вербін стверджує, що види любові можна розташовувати в певній

ієрархії, хоча вона і не є твердою. Ця ієрархія принципово відрізняється

для колективістського суспільства (крайні прояви в новій історії -

соціалізм сталінського типу й нацизм) та індивідуалістського суспільства

(у новій історії - демократичне суспільство з ринковою економікою).

 

На вищу сходину індивідуалістське суспільство ставить любов до себе й

еротичну любов. «Якщо хтось любить ближнього, але не любить самого себе,

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ