UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнформаційні методики в розвивальному процесі (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось612
Скачало122
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інформаційні методики в розвивальному процесі

 

Психолог однієї з цивілізованих країн запитав семирічного

співвітчизника: «Про що б ти найперше подумав, якби раптом опинився на

безлюдному острові?». Дитина відповіла «Як вижити?!». Її ж ровесник з

іншої країни сказав: «Про тата з мамою!». Отже, очевидним стає те, що

треба здійснювати розвиток розумових здібностей дитини, її пам'яті,

уяви, фантазії, спостережливості

 

Закон України «Про освіту» висунув перед учителем задачу - сприяти

формуванню в учнів фахового рівня, тобто навчальна діяльність у підсумку

має не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати

рівень її компетентності. Поняття компетентності не зводиться ані до

знань, ані до навичок, а належить до сфери вмінь. Уміння - це

компетентність у дії, тобто це здатність, що базується на знаннях,

досвіді, цінностях, схильностях, набутих завдяки навчанню.

 

Учень повинен перерости вчителя, а вчитель - пишатись ним. Це головна

умова, за якої освіта набуває розвивального характеру. Головна мета

розвивального навчання - навчити учнів самостійно вчитись, вільно

орієнтуватись у величезному потоці інформації, яку вони одержують,

виділяти головне, логічно й послідовно викладати свої думки; працювати

творчо, об'єктивно оцінювати свою роботу й роботу товаришів.

 

Останнім часом спостерігається спад інтересу до навчання. Учителі

досліджують проблему, куди поділись «Чомучки», чому вундеркінди не

переростають у вундер-юнаків. Причин виявляється забагато, але одна з

найбільш істотних - це відсутність творчості в навчанні. Праця вчителя -

постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні вже не

відповідає вимогам сучасного уроку. Кожний досвідчений учитель ставить

перед собою завдання: привернути учнів своїм предметом, розбудити в них

найкращі людські якості: творчість, працьовитість, наполегливість. А

також мету - навчити учнів так, щоб вони були вчителями у процесі

навчання, а вчитель керував їх розумовим процесом на своїх уроках.

 

Результат процесу вчіння (і навченості) значною мірою залежить від стану

процесу викладання, його доцільності, продуманості, від того, як

організована навчальна діяльність учнів.

 

Якщо вчитель більшу частину роботи на уроці бере на себе, а саме:

 

формулює проблему уроку й часто, не чекаючи пропозицій учнів, з метою

економії вказує можливі шляхи їх вирішення;

 

викладає новий матеріал;

 

пропонує алгоритм рішення задач, а наступні задачі мають переважно

репродуктивний характер;

 

контролює знання учнів, часто вимагаючи переказування змісту конспекту

чи параграфа;

 

оцінює та сам аналізує помилки,

 

то що залишається учню? Бути пасивним слухачем, від якого вимагається

лише запам'ятовування та відтворення матеріалу. Тому часто запитання,

поставлене по-іншому, заганяє учня в кут. У даній ситуації пригадуються

слова А. Ейнштейна: «Як правило, можна прийняти, що вчитель знає свій

предмет, але не завжди вміє зробити його цікавим. Ось де корінь зла.

Якщо вчитель поширює навколо себе нудьгу, то в такій атмосфері все гине.

Навчити вміє той, хто навчає творчо, цікаво».

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ