.

Алгоритмізація керівництва та контролю якості (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 1026
Скачать документ

Алгоритмізація керівництва та контролю якості

На рубежі XX-XXI століть пріоритетною задачею подальшого розвитку нашої
держави стає підвищення якості освіти. У цьому контексті необхідно ще
раз спробувати розібратись у компетентності педагогів, у їхній
готовності до виконання своїх функціональних обов’язків. А починати
треба з майбутнього вчителя – студента педагогічного навчального закладу

У будь-якій діяльності, у тому числі й педагогічній, виділяють три рівні
готовності (якості).

Перший рівень припускає елементарну готовність, що включає наявність
теоретичних і практичних знань, але разом із тим, як показує практика,
спостерігається невміння використовувати отримані знання в роботі.

Другий рівень припускає функціональну готовність. Такий педагог готовий
здобувати знання й уміння, однак він здійснює свою діяльність на
функціональному рівні, а такі педагоги працюють за готовими розробками,
за конкретною методикою. У такого педагога немає творчого ставлення до
роботи, йому важко перебудовуватись. За нашими спостереженнями, такий
педагог може продуктивно працювати тільки з дітьми високого рівня
розвитку.

І, нарешті, третій компетентнісний рівень готовності припускає
продуктивну, творчу роботу педагога з дітьми різнорівневого розвитку.
Однією зі складових високої компетентності педагога є його
науково-дослідницька компетентність.

Актуальною стає потреба у фахівці-професіоналі, здатному оцінювати та
вибирати найкращі варіанти організації освітнього процесу, котрий
володіє вміннями та навичками творчого підходу до змісту освітнього
процесу, здатний вести науково-педагогічне дослідження і на його основі
вміє розробляти освітні програми, інноваційні педагогічні технології,
методичні посібники тощо.

Однак, як показує практика, учителі саме в цій сфері діяльності мають
найбільші ускладнення. Навички наукового дослідження майбутній педагог,
як відомо, уперше одержує в педагогічному коледжі. Ця проблема вимагає
копіткої системної роботи з боку наукового керівника, тому що вона є не
тільки педагогічною, а й соціальною. Адже тільки творчий педагог може
ростити нове покоління, здатне до творчої праці.

Творчий склад професійного мислення: самостійність, ініціатива, відчуття
нового, смак до наукової літератури, інтерес до теоретичних проблем
освіти, уміння застосовувати теорію у процесі практичної діяльності – це
далеко не повний перелік якостей, властивих досліднику. Такі якості
неможливо формувати без безпосереднього включення в самостійну
дослідницьку діяльність.

Зв’язок науки та навчальних дисциплін, специфіка логіки наукового
дослідження й засвоєння, точки їх зіткнення в навчальній роботі
студента, вибір ефективних форм пізнавальної діяльності у процесі
навчання, безсумнівно, стають предметом уважного вивчення праць із боку
наукових керівників. Необхідною умовою в цьому контексті стає тісне
індивідуальне співробітництво викладача зі студентами.

Процес співробітництва викладача та студента організується і протікає в
рамках 20-ти годин консультацій за один навчальний рік. У ході виконання
роботи виникає проблема не тільки керівництва, а й системного контролю
обсягу та якості проведеної студентом роботи.

На основі досвіду роботи останніх років нами розроблений алгоритм
системи керівництва, контролю й оцінки самостійного наукового
дослідження студента:

1. Вибір теми майбутнього наукового дослідження. Немаловажне значення,
на наш погляд, має вільний вибір теми дослідження, тому що до кінця
першого року навчання, так чи інакше, вимальовується цікава для студента
сфера пізнання у психології, педагогіці та методиках. Тему майбутньої
роботи студент вибирає по закінченню першого курсу навчання.

2. Спільне складання плану роботи. У системі співробітництва викладача
зі студентом велике значення має спільне з керівником складання плану
роботи. Керівник під час першої зустрічі індивідуально з кожним
студентом розробляє графіки виконання роботи, куди заноситься
розроблений план процесу виконання роботи за семестрами. Кожний студент
на основі даного графіка веде спеціальний зошит-щоденник, де керівником
фіксується кожне відвідування (дата відвідування керівника, зміст
проведеної роботи, зауваження, рекомендації (завдання) й оцінка).
Попередній захист теоретичної частини, перевірка якості виконання
практичної частини, а потім і захист цілісного дослідження оцінюються з
урахуванням цих записів.

У залежності від форми майбутньої роботи строк може бути від 2-3-х
місяців до 1,5-2-х років. Такий підхід дозволяє більш раціонально
підійти до реалізації плану з урахуванням зайнятості студента та його
потенційних можливостей.

E

I

h

j

I

j

вичай рекомендується перелік періодичних видань, де можна познайомитися
з досвідом роботи педагогів на вибрану тематику. Студент одержує
рекомендацію, як правильно вивчати першоджерела (анотація,
конспектування, реферування тощо). Особлива увага приділяється побудові
аналізу літератури.

4. Другий цикл консультацій присвячується розробці теоретичної частини
дослідження. Протягом 2-3-х консультацій перевіряється, уточнюється та
доповнюється науковий апарат дослідження. Бездоганно розроблений
науковий інструментарій, як відомо, стає добрим фундаментом для
наступного виконання всієї роботи. Подальші консультації пов’язані із
задачею первинної обробки теоретичної частини дослідження. Протягом
конкретного часу (тижня, місяця, семестру) студент розробляє за планом
усю теоретичну частину дослідження.

5. Наприкінці семестру проходить передзахист теоретичної частини
дослідження.

6. Третій цикл консультацій пов’язаний з розробкою плану практичної
частини дослідження. У плані уточнюються всі етапи експерименту за
часом. Відповідно до мети студент починає розробку підготовчої до
практичного дослідження роботи, а також допускається керівником до
самостійного практичного виконання. Як правило, практична частина роботи
здійснюється під час педагогічної практики, особливо літньої та
переддипломної. Тому склалась традиція обов’язкового відвідування
педагогічної практики керівником з метою надання конкретної допомоги та
контролю на місці.

7. Четвертий цикл консультацій присвячується виконанню заключної частини
роботи. Студент знайомиться з логікою викладу результатів теоретичного
та практичного дослідження, одержує докладну інструкцію про розробку
конкретних рекомендацій. Також практикується проведення двох підгрупових
консультацій. Перша з них присвячується розробці наукового апарату
виконання роботи, друга проводиться наприкінці року та присвячується
правильному оформленню бібліографічного списку літератури.

8. Оформлення дослідження. До кінця семестру у плані намічається
остаточне оформлення виконаної роботи. У ході цієї роботи потрібний з
боку керівника ретельний контроль виконання студентом вимог академічного
оформлення наукового дослідження.

9. Захист роботи. Наприкінці навчального року студент захищає свою першу
наукову працю. У відгуку керівника основна увага приділяється оцінці
якості роботи студента за весь навчальний рік. Відповідно, підсумкова
оцінка роботи студента відбиває весь процес співробітництва викладача та
студента. У такому ж алгоритмі студент пише свою випускну кваліфікаційну
роботу, за винятком дотримання строків виконання тієї чи іншої частини
дослідження в часі.

Студенти чорновий варіант уведення, потім теоретичної та практичної
частини роботи подають у дискетному варіанті. Доповнений і виправлений
варіант із зауваженнями та рекомендаціями повертається студенту, той же
варіант залишається в керівника. На наступній консультації керівник
перевіряє виконану студентом роботу з урахуванням виконання зауважень і
рекомендацій попередньої перевірки, виставляє оцінку, і тільки після
цього студент одержує докладну консультацію з оформлення заключної
частини дослідження. Така форма роботи дозволяє якісно й оперативно
контролювати та оцінювати роботу студента.

10. Розробка орієнтовної методичної літератури. Ступінь самостійності
студента залежить від його забезпеченості методичною літературою, яка
має орієнтуючий характер. Найчастіше їм важко починати дослідження
наукового характеру. Тому нами практикується розробка для студентів
методичних рекомендацій, а також знайомство з досвідом роботи інших
студентів. У цьому аспекті нами підготовлені «Рекомендації з виконання
курсових і випускних кваліфікаційних робіт для студентів коледжу»,
посібник «Перші кроки майбутнього педагога-дослідника».

11. Залучення студентів до досліджень, пов’язаних з освітнім процесом
регіону, республіки. Особливе значення мають, на наш погляд, розробка
тематики досліджень, їх новизна й актуальність, зв’язок тематики
досліджень із практикою навчально-виховного процесу шкіл. У якості
випускної кваліфікаційної роботи самими студентами розроблена
експериментальна програма розвивального навчання в підготовчій до школи
групі дитячого садка.

Студентів також цікавить тематика досліджень, пов’язана з процесом
їхньої професійної підготовки. Щорічно росте кількість студентів, які
бажають займатись практичними дослідженнями під час навчання в коледжі.

Таким чином, процес формування у студентів навичок дослідницької роботи
вимагає тісного співробітництва керівника та студента. Результат такої
діяльності визначається успіхами випускників, які працюють безпосередньо
в освітніх установах республіки, серед яких є автори освітніх програм,
методичних посібників тощо. Але найголовніша цінність такого
співробітництва полягає у формуванні творчого начала в кожного педагога.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020