.

Аналіз досвіду розробки програм (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
150 2033
Скачать документ

Аналіз досвіду розробки програм

Рішення всіх завдань на стадії розробки проекту програми своїм
результатом буде мати конкретизацію завдань управління якістю освіти за
певних умов

На завершення стадії проектування шкільної програми управління якістю
освіти необхідно визначити пріоритетні завдання та вибрати документальну
форму презентації програми (самостійний документ, розділ програми
розвитку школи, пакет освітніх проектів, кожний з яких спрямований на
рішення певного автономного завдання).

Розглянемо та проаналізуємо результати опитування про досвід розробки
програм управління якістю освіти, що було проведене в ряді регіонів.

Запитання: «Які саме програми, пов’язані з підвищенням якості освіти,
діють у вашій школі?»

Відповіді на це запитання свідчать про те, що практично в кожній
освітній установі або розробляється, або розроблена й уже діє яка-небудь
педагогічна програма, що в тому чи іншому аспекті спрямована на
підвищення якості освіти.

До програм, спрямованих на підвищення якості освіти, респонденти
віднесли:

програми розвитку школи;

здоров’язберігаючі програми;

програму «Обдаровані діти»;

програму «Самовдосконалення педагогів»;

програму «Самовдосконалення особистості школяра»;

програму «Адаптація» та ряд інших.

Представникам шкільної адміністрації було запропоновано вказати, які
програми, пов’язані з підвищенням якості освіти, діють у їхній школі,
позначити поставлену мету, завдання та визначити показники, за якими
можна оцінювати та відслідковувати отримані результати. У підсумку був
отриманий такий узагальнений варіант.

Програма «Розвиток індивідуальних здібностей учнів»

Цілі та завдання програми:

досягнення нової якості освіти;

побудова нових відносин між учасниками освітнього процесу;

розвиток індивідуальних здібностей учнів; створення умов, що
забезпечують адаптацію учнів до життя в суспільстві;

збереження здоров’я школярів.

Основні показники, за якими відслідковуються результат досягнення
поставленої мети та виконання завдань програми:

рівень здоров’я дітей;

якість навчання та виховання;

розвиток самоврядування;

сформованість стійкої моральної поведінки та навчальної діяльності
учнів.

Програма профілізації та передпрофільної підготовки учнів

Цілі та завдання програми:

досягнення учнями відповідного освітнього рівня;

створення основи для вибору ними наступного освоєння професійних
програм;

забезпечення варіативності, створення системи багаторівневої освіти,
доступності, забезпечення умов для розвитку учнів у відповідності зі
схильностями, здібностями.

Основні показники, за якими відслідковуються результат досягнення
поставленої мети та виконання завдань програми:

схильності, здібності, інтереси учнів, їхнє бажання освоювати ті чи інші
варіанти освітньої програми;

сформованість академічних навчальних досягнень;

здатність до самостійної роботи.

Програма «Якість освіти»

Мета: формування творчої індивідуальності школяра в умовах розвивального
нового освітнього середовища.

Завдання: в умовах розвитку нового освітнього середовища створити умови
переходу на різнорівневу, багатоступінчасту профільну систему освіти.

Основні показники:

створення нового навчального плану, програм навчання;

створення нормативно-правового забезпечення;

якість матеріально-технічної бази та науково-методичного забезпечення;

освітні результати;

рівень професійної компетентності вчителів.

Програма «Модульна організація навчально-освітнього процесу»

Мета: технологічний підхід у навчанні.

Завдання:

ліквідація перевантаження учнів;

перехід від інформування до управління;

підвищення якості навчальних досягнень.

Основні показники:

ефективність самостійної роботи;

зниження перевантаження дітей;

стан здоров’я учнів.

Програма соціально-психологічної підтримки учнів

Мета: надання соціально-психологічної підтримки учням в умовах
профільного навчання на основі професійної орієнтації, розвитку
«самості», самопізнання, формування проективної діяльності,
психологічного супроводу процесів профілізації та соціалізації
особистості.

Основні показники:

відсутність тривожності, дезадаптації;

висока якість навчальних досягнень з обраного профілю;

відсутність зниження рівня здоров’я;

міцність знань, подальше продовження професійної освіти.

Програма «Класична гімназія – центр духовно-інтелектуального розвитку»

Мета: створення ефективної системи роботи з виявлення, розвитку,
реалізації пізнавальних і творчих здібностей гімназистів, оволодіння
учнями змістом освіти підвищеного рівня в галузі гуманітарних наук.

Основні показники:

урахування індивідуальних досягнень учнів із навчального предмета;

стійкість навчання за підсумками року;

порівняльний аналіз підсумкових та екзаменаційних оцінок;

рейтинг учнів;

самоаналіз діяльності учнів.

Програма допомоги в адаптації знову прибулих учнів при переході до
середньої ланки

Цілі та завдання: скорочення періоду адаптації учнів 1, 5, 9, 10-го
класів з метою їхнього якнайшвидшого включення у виконання шкільних
планів; створення максимально сприятливих умов для самоорганізації
особистості дітей.

Основні показники:

готовність дошкільників до навчання в 1-му класі школи;

розвиток пізнавальних процесів учнів;

рівень успішності;

причини прогалин у знаннях;

рівень сформованості загальнонавчальних умінь і навичок;

міжособистісні відносини між учасниками освітнього процесу.

Якщо розглядати реалізацію шкільних програм управління якістю освіти в
контексті змісту концепції модернізації освіти, то можна відзначити, за
відповідями шкільних адміністраторів, які беруть участь у дослідженні,
що реалізовані у школах програми найчастіше пов’язані з такими напрямами
модернізації освіти, як «формування нових відносин між учасниками
освітнього процесу» та «досягнення нових освітніх результатів». Тому
можна стверджувати, що наявні програми відповідають основним завданням
модернізації освіти.

Для проаналізованих програм характерно, що вони спрямовані на рішення
обмеженого ряду завдань. Разом із тим рішення таких завдань може дати
системний ефект, тобто вплинути на розвиток освітньої системи школи.
Кожна з перерахованих вище програм припускає зміни в усіх ланках
освітньої системи – освітньому процесі, способі життя, освітньому
середовищі, кадрових ресурсах і т. д.

Звичайно, заплановані заходи можуть призвести лише до часткових змін у
кожній із ланок освітньої системи, але ці зміни можуть створити
передумови для більш глибокої модернізації освітньої системи школи.

Можливий інший перехід до формування програми управління якістю освіти –
розробка комплексної програми розвитку школи, що охоплює всі основні
напрями модернізації освітнього процесу.

Нижче наводиться фрагмент із цих рекомендацій.

Можлива система документів у школі (надлишковий базовий список)

У підсумковий варіант програми системної та структурної модернізації
освітнього процесу рівнів школи можуть увійти такі розділи.

1. Коротка аналітична записка, що включає на кожному рівні:

аналіз стану освітнього процесу на цьому рівні в конкретній школі (як
виявляються в даній школі зазначені вище проблеми; чи є специфічні для
даної школи проблеми; із чим вони пов’язані);

аналіз альтернативних підходів у побудові освітнього процесу на цьому
рівні;

формулювання мети освіти в початковій школі у вигляді результатів (без
розгорнутого обґрунтування).

2. Рекомендації з організації переходу з одного рівня на інший (від
дошкільної до шкільної освіти; з початкової школи до основної; з
основної школи до старшої), що включають.

а) Початкова школа:

пропозиції з організації введення першокласників у навчальний процес;

характеристику особливостей зарахування учнів у початкову школу,
комплектування класів (включаючи посилання на нормативні документи);

специфічні особливості організації першого року освіти в умовах школи
(або дитячого садка).

б) Основна школа:

організацію введення учнів у навчальний процес в основній школі;

характеристику особливостей зарахування учнів до основної школи,
комплектування класів (включаючи посилання на нормативні документи).

в) Старша школа:

характеристику особливостей зарахування (прийому) учнів до старшої
школи, комплектування класів і навчальних груп залежно від типу побудови
профільного навчання в різних видах освітніх установ (включаючи
посилання на нормативні документи);

організацію введення учнів у навчальний процес у старшій школі.

3. Рекомендації з використання освітніх програм, що включають.

а) Початкова школа:

обґрунтування вибору певної освітньої програми для початкової школи
(традиційне навчання, система Ельконіна-Давидова, система Занкова,
система Монтессорі, вальдорфська педагогіка, «діалогу культур» і т. п.);

посилення мовної підготовки в початковій школі; забезпечення
комунікативної спрямованості вивчення іноземної мови в початковій школі;

посилення інтегративних підходів у побудові змісту освітніх програм;

використання інформаційних технологій в освітніх програмах початкової
школи.

б) Основна школа:

посилення інтегративних підходів у побудові змісту освітніх програм;

організацію мовної підготовки в основній школі, посилення комунікативної
орієнтації у вивченні іноземної мови;

пропозиції зі скорочення обов’язкового для вивчення навчального
матеріалу;

збільшення ваги соціально-правових дисциплін;

використання інформаційних технологій в освітніх програмах основної
школи.

в) Старша школа:

організацію особливого типу профільності в даній школі, характеристику
набору курсів загальноосвітнього та профільного рівня;

організацію мовної підготовки у старшій школі, посилення комунікативної
орієнтації у вивченні іноземної мови;

збільшення ваги соціально-правових дисциплін;

інтенсифікацію роботи з різними джерелами інформації (використання
інформаційних технологій).

4. Рекомендації з організації згідно з віком дитини освітнього процесу,
що включають.

а) Початкова школа:

пропозиції з організації шкільного розкладу й режиму дня учня початкової
школи;

організацію ритму та форм занять (зокрема уроку) в початковій школі;

характеристику внутрішньої динаміки форм і змісту навчання в рамках
початкового рівня школи;

характеристику видів навчальної та позанавчальної діяльності даного
вікового періоду;

організацію можливих форм індивідуалізації навчального процесу (зокрема
можливість вибору завдання, способу його виконання, матеріалу, темпу,
обсягу, партнерів тощо);

організацію предметно-просторового середовища початкової школи, що
стимулює пізнавальну, ігрову, фізичну активність дитини;

організацію включення в освітній процес школи можливостей додаткової
освіти (гуртки, секції, студії, різні види розвивальної діяльності);

організацію навчальної й особистісної підготовки переходу дітей із
початкової школи в основну.

б) Основна школа:

характеристику внутрішньої динаміки форм і змісту навчання в рамках
основного рівня школи;

характеристику видів навчальної та позанавчальної діяльності дітей
даного вікового періоду (її індивідуальні та колективні форми);

методики організації проектної діяльності та соціальних практик;

пропозиції з організації шкільного розкладу й режиму дня учня основної
школи;

організацію навчального процесу, що забезпечує кожному учневі можливості
вибору завдання, способу його виконання, матеріалу, темпу, обсягу,
партнерів тощо;

організацію умов для усвідомленого вибору кожним учнем своєї освітньої
траєкторії, що забезпечує установку на продовження освіти;

організацію допомоги та корекції для дітей і підлітків, які мають
проблеми просування в освітньому процесі в основній школі;

організацію умов для самовизначення дитини на етапі її «виходу» з
основної школи (зв’язок із професійно-технічними училищами, установами
середньої фахової освіти, старшою профільною школою);

організацію предметно-просторового середовища в основній школі, що
стимулює пізнавальну, фізичну й соціальну активність підлітка;

організацію включення в освітній процес школи можливостей додаткової
освіти (різні види та форми розвивальної діяльності), зв’язок з
установами додаткової освіти;

формування загальних прийомів і способів інтелектуальної та практичної
діяльності (компетентностей), у тому числі специфічних для предметних
галузей;

пропозиції з модульної та модульно-курсової організації навчання;

організацію в основній школі екстернату.

в) Старша школа:

характеристику внутрішньої динаміки форм і змісту навчання в рамках
старшого рівня школи;

характеристику видів навчальної та позанавчальної діяльності дітей
даного вікового періоду (її індивідуальні та колективні форми);

методики організації проектної та дослідницької діяльності та соціальних
практик;

пропозиції з організації шкільного розкладу для учнів старшої школи;

організацію навчального процесу, що забезпечує кожному учневі можливості
вибору матеріалу, завдання, способу його виконання, теми, обсягу,
партнерів тощо;

організацію умов для усвідомленого вибору кожним учнем своєї освітньої
траєкторії (з урахуванням уведення єдиного іспиту);

організацію допомоги та корекції для старшокласників, які мають проблеми
просування в освітньому процесі у старшій школі;

a

a

oeo®

°

f a

організацію умов для самовизначення старшокласника на етапі закінчення
старшої школи (зв’язок із професійно-технічними училищами, установами
середньої спеціальної освіти, вищими навчальними закладами);

організацію предметно-просторового середовища у старшій школі, що
стимулює пізнавальну, фізичну й соціальну активність старшокласників;

організацію включення в освітній процес школи можливостей додаткової
освіти (різні види та форми розвивальної діяльності), зв’язок з
установами додаткової освіти;

формування загальних прийомів і способів інтелектуальної та практичної
діяльності (компетентностей) на змісті предметних галузей;

організацію екстернату.

5. Рекомендації з поточної та підсумкової атестації на рівнях школи
(початкової, основної, старшої), що включають.

а) Початкова школа:

організацію безоцінної системи та інших гнучких форм оцінювання;

пропозиції з організації поточного оцінювання, орієнтованого не на
абсолютні, фіксовані, а на відносні показники дитячої успішності;

пропозиції з різних форм підсумкової атестації на даному рівні.

б) Основна школа:

пропозиції з різних форм поточного оцінювання та контролю якості в
основній школі;

організацію умов і форм, що стимулюють само- та взаємооцінювання;

створення умов для розуміння учнями критеріїв оцінювання, їхньої
відкритості;

пропозиції з різних форм підсумкової атестації на даному рівні школи
(відповідно до профілізації старшої школи та механізму єдиного іспиту).

в) Старша школа:

пропозиції з різних форм поточного оцінювання та контролю якості;

організацію умов і форм, що стимулюють само- та взаємооцінювання;

створення умов для розуміння учнями критеріїв оцінювання, їхньої
відкритості;

підготовку до підсумкової атестації (сертифікація та атестація, єдиний
іспит, профільний іспит).

6. Рекомендації із загальної організації освітнього процесу, що
включають.

а) Початкова школа:

організацію спілкування та взаємодії з однолітками, старшими та
молодшими;

організацію діяльності дитячих громадських об’єднань та організацій;

пропозиції з організації органів самоврядування, процедур нормотворчості
в початковій школі.

б) Основна школа:

організацію спілкування та взаємодії з однолітками, старшими та
молодшими;

організацію діяльності підліткових громадських об’єднань;

пропозиції з організації органів самоврядування, процедур нормотворчості
в основній школі.

в) Старша школа:

організацію спілкування та взаємодії з однолітками, старшими та
молодшими;

організацію діяльності підліткових і юнацьких громадських об’єднань;

пропозиції з організації органів самоврядування, процедур нормотворчості
у старшій школі.

7. Рекомендації з організації участі батьків у освітньому процесі за
рівнями школи (початкової, основної, старшої).

8. Рекомендації з удосконалювання системи роботи з учителями за рівнями
школи, що включають:

уточнення функціональних обов’язків завучів, психологів, учителів,
соціальних педагогів у початковій школі, рекомендації з уточнення
функціональних обов’язків заступників директорів, психологів, учителів,
класних керівників, класних вихователів, соціальних педагогів у основній
школі;

пропозиції з уточнення функціональних обов’язків заступників директорів,
психологів, учителів, класних керівників, класних вихователів,
соціальних педагогів;

організацію педагогічних рад, методичних об’єднань, консиліумів і т. д.

9. Внутрішньошкільні нормативні документи, що регулюють створення та
функціонування рівнів школи.

Зрозуміло, що зазначений вище список істотно надлишковий. У кожній
конкретній школі після аналізу ситуації можна буде з’ясувати, які ланки
та напрями роботи потребують найбільшої уваги. Проте нам уявляється, що
всі списки (і проблем, і завдань, і документів) можуть бути корисні для
того, щоб цілісним поглядом оглянути весь шкільний устрій і визначити
напрямок його розвитку.

Вибір типу програми управління якістю освіти – справа школи. Цей вибір
буде визначатись потенціалом школи, готовністю педагогічного колективу
та шкільної адміністрації до інноваційної діяльності. При будь-якому
виборі було б важливо забезпечити відповідність програми деяким вимогам,
обумовленим самим змістом програми. Такі вимоги були вироблені
учасниками міжрегіональної конференції «Ресурси управління якістю
освіти». Нижче викладаються ці вимоги, які треба, однак, сприймати як
рекомендації, прийняті певною професійною спільнотою.

Рекомендації з розробки шкільної програми управління якістю освіти

1. Шкільна програма управління якістю освіти повинна містити систему
внутрішніх і зовнішніх показників оцінки якості освітнього процесу та
ефективності управління.

2. До основних показників, на яких може ґрунтуватися шкільна програма
управління якістю освіти в період її модернізації, відносяться:

відповідність мети та результатів загальної освіти сучасним соціальним
вимогам до системи освіти, перехід від переважної орієнтації на
засвоєння учнями заданого обсягу навчального матеріалу до орієнтації на
розвиток здатності учнів до самостійного рішення проблем у різних сферах
діяльності на основі використання освоєного соціального досвіду;

відповідність змісту освіти його цілям і пізнавальним можливостям усіх
учнів; підвищення рівня доступності змісту освіти; створення додаткових
умов для розширення та поглиблення знань учнів у освітніх галузях, які
їх цікавлять;

підвищення рівня затребуваності результатів шкільної освіти в
позашкільній і післяшкільній діяльності учнів;

відповідність умов освітньої діяльності вимогам збереження здоров’я
учнів і забезпечення психологічного комфорту всіх учасників освітнього
процесу.

3. Шкільна програма управління якістю може існувати в умовах відкритості
системи освіти іншим соціальним підсистемам.

4. Шкільна програма управління якістю освіти повинна спиратись на певну
теоретичну модель, що відбиває ідеологію підвищення якості. Теоретична
модель може бути представлена як система завдань, рішення яких дозволяє
досягти нових освітніх результатів, що відповідають сучасним соціальним
вимогам (цілям шкільної освіти).

5. До завдань управління якістю освіти, які необхідно й можливо вирішити
на рівні школи, відносяться:

модернізація освітнього процесу;

модернізація укладу шкільного життя;

ефективне використання ресурсів;

модернізація освітнього середовища школи;

підготовка педагогів до рішення завдань підвищення якості освіти.

6. Рішення кожного із завдань припускає організацію діяльності, що
визначає умови переходу на нові освітні результати.

6.1. Модернізація освітнього процесу.

Організація переходу на нові освітні стандарти:

Вибір варіанта навчального плану.

Складання робочих програм, орієнтованих на предметні та міжпредметні
результати.

Планування навчального процесу.

Вибір навчального режиму.

Складання розкладу навчальних занять.

Зміни в освітніх технологіях.

Вибір предметно-методичної лінії підручників.

Організація профільного навчання.

Організація мережної взаємодії.

Вибір і розробка елективних і факультативних курсів.

Організація навчального процесу:

Зміни в системі підсумкової та проміжної атестації учнів.

Підготовка до ЄДІ.

Оцінка предметних і метапредметних результатів.

Оцінка функціональної грамотності та ключових компетентностей учнів.

Визначення внутрішньошкільних показників якості освітнього процесу.

6.2. Уклад шкільного життя.

Коректування норм взаємодії суб’єктів освітнього процесу (учні,
педагоги, батьки).

Розробка норм захисту прав дітей в освітній установі.

Розвиток різних форм освітньої діяльності (шкільне навчання, самоосвіта,
додаткова освіта, досвід соціально-творчої діяльності).

Стимулювання програм шкільного самоврядування.

Узгодження прав та обов’язків учасників освітнього процесу.

Підтримка педагогічних і соціальних ініціатив.

Розвиток програм соціального проектування.

Реалізація програм громадської експертизи та громадської атестації
результатів шкільної освіти.

6.3. Освітнє середовище школи.

Реалізація програм взаємодії школи з дошкільними установами, установами
додаткової освіти, навчальними закладами професійної освіти, установами
культури, спортивними організаціями.

Реалізація програм взаємодії з батьками як педагогічними партнерами.

Реалізація програм взаємодії із громадськими організаціями.

Реалізація програм взаємодії з державними організаціями й установами,
підприємствами різних форм власності.

6.4. Підготовка педагогічних кадрів до рішення завдання досягнення нової
якості освіти.

Розробка системи управління педагогічним цілепокладанням.

Розробка форм і методів підвищення кваліфікації.

Реалізація програми росту професійної майстерності вчителів.

Розробка засобів стимулювання професійного росту вчителів.

Коректування способів взаємодії членів педагогічного колективу.

7. Процес проектування програми управління якістю освіти припускає
модернізацію підходу до визначення цілей і проектованих результатів
шкільної освіти. Аналіз досягнутих та оцінка можливих результатів
шкільної освіти є відправною точкою процесу запуску програми підвищення
якості освіти в умовах школи. Оцінка освітніх результатів повинна являти
собою сполучення зовнішньої та внутрішньої оцінки, державної та
громадської експертизи.

Першочерговим завданням є аналіз таких результатів:

адаптивність учня до умов ОУ й до реального життя за стінами освітньої
установи;

відповідність навчальних компетентностей, отриманих в освітній установі,
вимогам до продовження освіти;

відповідність профільної спрямованості навчання в середній школі вибору
програм професійної освіти;

оптимальність розподілу прав і відповідальності учасників освітнього
процесу;

комфортність діяльності учасників освітнього процесу;

задоволення освітніх потреб учасників освітнього процесу.

8. Процес оцінки результатів повинен завершитись процедурою постановки
мети, котра повинна прогнозувати результати управління якістю освіти на
рівні школи.

9. Варіант шкільної програми може вибиратись на основі сполучення
аналізу та прогнозу.

9.1. Процес вибору варіанта шкільної програми може бути забезпечений
засобами розробки матриць змін з кожного напряму модернізації.

9.2. Вибір варіанта шкільної програми цілком відноситься до компетенції
освітньої установи.

9.3. Розробка шкільної програми управління якістю освіти повинна містити
в собі підготовку «кейс-стаді», що включає набір програм, проектів,
методик, які забезпечують організацію процесу управління якістю освіти.
Зміст «кейс-стаді» може містити в собі:

рекомендації зі складання програми управління якістю освіти;

методики аналізу освітніх результатів;

програми підготовки педагогів до рішення завдань управління якістю
освіти в період її модернізації;

методичні рекомендації з аналізу освітньої програми школи, етапів
розробки робочих навчальних програм, процедури вибору навчальних видань;

методики вибору варіанта програми управління якістю освіти;

інші матеріали.

10. При переході школи з режиму функціонування в режим розвитку, у тому
числі при розробці та реалізації школою програми управління якістю
освіти, традиційні форми професійної взаємодії педагогів можуть
видозмінюватися залежно від етапу інноваційної діяльності. На окремих
етапах форми професійної взаємодії можуть бути замінені надпредметними
проектними групами, тимчасовими творчими колективами. На певних етапах
форми професійної взаємодії можуть будуватись на поєднанні традиційних
та інноваційних форм професійних об’єднань.

11. Шкільна програма управління якістю освіти може містити в собі такі
етапи:

оцінки результатів;

визначення мети;

розробки та реалізації локальних проектів і програм.

внутрішньої та зовнішньої експертизи.

Послідовність, наповнення та тривалість етапів школа визначає
самостійно. Процедура прийняття програми становить окремий етап і являє
собою процес включення до програми всіх суб’єктів освітнього процесу
(учнів, педагогів, батьків).

12. Програма підготовки педагогів до рішення завдань управління якістю
освіти реалізується на кожному етапі.

12.1. Для запуску програми необхідний аналіз ситуації, що склалась у
суспільстві стосовно стратегії модернізації, її змісту, умов
упровадження.

12.2. Громадська й соціальна значущість стратегії модернізації визначає
необхідність співвіднесення корпоративних оцінок з оцінками
громадськими, що актуалізує необхідність організації дискусій із проблем
освіти, учасниками яких поряд із педагогами могли би стати представники
різних верств суспільства.

12.3. Основним моментом підготовки педагогів до рішення завдань
модернізації освіти є оволодіння способами інноваційної діяльності,
відмова від звичних стереотипів відтворення вже освоєних, але застарілих
і неефективних прийомів професійної діяльності.

12.4. Поза залежністю від особливостей конкретної школи програма
підготовки педагогів до інноваційної діяльності може мати єдиний
алгоритм і містити в собі такі основні елементи:

узгодження цілей інноваційної діяльності;

розвиток операційної готовності до реалізації інноваційної діяльності;

трансформацію змісту педагогічної взаємодії та співробітництва;

проектування педагогічних програм, орієнтованих на досягнення нових
освітніх результатів.

13. Формування програми управління якістю освіти являє собою
безперервний процес, що включає в себе й етап реалізації програми.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020