.

Вітагенні технології компетентісного навчання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
213 2658
Скачать документ

Вітагенні технології компетентісного навчання

Атмосфера актуалізації й переосмислення життя в Україні вимагає нового
педагогічного бачення та зміни парадигми в напрямі виховання й
самовиховання творчої конкурентоздатності особистості

Компетентнісно зорієнтоване навчання потребує нових педагогічних і
дидактичних підходів. Аналіз світового досвіду дозволяє визначити
ефективні компетентнісно зорієнтовані технології: інтерактивні,
проектні, дослідницькі, проблемні, розв’язання ситуативних завдань тощо.
На наш погляд, результативними є також вітагенні технології з
голографічними проекціями.

Вітагенне навчання засноване на актуалізації життєвого досвіду
особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу в освітніх
цілях. Життєвий досвід – це інформація, що стала надбанням особистості,
налагоджена в резервах довгострокової пам’яті, що знаходиться у стані
постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Вона являє
собою сплав думок, почуттів, учинків, прожитих людиною, які являють для
неї самодостатню цінність.

Досвід життя – це вітагенна інформація, не прожита людиною, пов’язана
лише з її поінформованістю про ті чи інші сторони життя й діяльності,
але яка не має для неї достатньої цінності. На жаль, саме на цьому рівні
й іде процес навчання в більшості освітніх технологій.

Перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід відбувається через
кілька стадій на різних рівнях.

Перша стадія – первинне сприйняття вітагенної інформації,
нерозчленоване, не диференційоване.

Друга стадія – оціночна фільтрація інформації. Учень визначає значущість
отриманої інформації у філогенезі, тобто із загальнолюдських, групових,
гностичних позицій, потім в онтогенезі, тобто з позиції особистої
значущості.

Третя стадія – установча. Учень створює, або стихійно, або осмислено,
установку на запам’ятовування даної інформації з приблизним терміном
«збереження». Терміни збереження визначаються її значущістю, життєвою та
практичною спрямованістю. Це визначає й рівень її засвоєння.

Перший рівень – операційний. Установка на слабке запам’ятовування –
інформація має найменше значення для самореалізації в освітньому
процесі. Запам’ятовування «про всякий випадок».

Другий рівень – функціональний. Установка на більш тривалі терміни
збереження інформації. Використовується в ситуаціях вибору.

Третій рівень – базовий. Установка на тривале запам’ятовування,
найбільша значущість для самореалізації в освітньому процесі.

Рівні можуть постійно взаємодіяти між собою, переходити один в інший,
набувати різного ступеня вагомості.

Голографічний метод проекції в навчанні – це система освітніх способів,
технологій, що спрямована на об’ємну багатомірну подачу нового
матеріалу, яка відповідає особливостям багатомірності сприйняття
навколишнього світу й запасу життєвого досвіду.

Поняття голографії – фізичне. Означає розгляд об’єкта у відбитому
багатомірному просторі не менше ніж у трьох проекціях.

Вітагенна проекція – це вітагенна інформація, що затребувана вчителем у
процесі навчання для підготовки до викладу нового матеріалу. Вектор:
учень – знання – учитель.

Стереопроекція – інформація, що йде від учителя, який використовує
вітагенну інформацію, до учнів. Вектор: учитель – знання – учень.

Голографічна проекція – інформація, що йде від будь-якого додаткового
джерела: вітагенний досвід інших людей, книга, засоби масової
інформації, твори мистецтва, наукові дані, зустрічі з фахівцями різних
галузей тощо.

Голографічний метод існує не тільки у процесі викладання, а й навчання.
Проекції в таких випадках також спрямовані на знання, але вектори дещо
інші. Перша проекція – вітагенна – залишається постійною, стереопроекція
– знання, отримані з різних джерел, голографічна – уявне моделювання
знання, де джерело його одержання – інтелектуальні потенції самої
особистості.

Голографічний метод у науково-педагогічних дослідженнях передбачає
розгляд будь-яких об’єктів у фокусі трактувань різних суміжних наук
(педагогічна взаємодія, педагогічна діагностика тощо).

Зробимо огляд вітагенних технологій з голографічними проекціями.

Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його
зв’язків в освітньому процесі. Застосовується в тих випадках, коли
необхідно використовувати аналітичні здібності й уміння учнів,
співвідносити ціннісну освітню інформацію із запасом вітагенної
інформації та зробити необхідні в освітніх цілях висновки.

Тобто автобіографічний життєпис корисно пропонувати учням у тих
випадках, коли у фактах власної або чужої біографії вони знаходять
підтвердження чи заперечення освітньої значущості інформації, отриманої
у викладі вчителя.

Мета даного прийому – «операція зведення» вітагенних знань з освітніми.
Між ними практично завжди існує певна розбіжність, неминуча в силу тієї
розбіжності, що спостерігається між науковими та життєвими уявленнями
людини.

Ступінь розбіжності може бути різним:

Розбіжність, коли основні блоки, головна ідея вітагенних та освітніх
знань збігаються, але є розбіжності в частках, що відбивають суб’єктивне
сприйняття дійсності кожним учнем. Його формула: «У цілому правильно,
але…»

Протиріччя, коли досвід особистості заперечує об’єктивний характер
освітніх знань, викликає сумнів і вимагає додаткових доказів. Його
формула: «Сумніваюсь…»

Неприйняття – такий рівень розбіжності, при якому ставиться під сумнів
сама ідея, що міститься в освітніх знаннях. Його формула: «Не вірю!»

Заперечення – активне неприйняття освітньої ідеї, висування аргументів,
що доводять її неспроможність. Його формула: «Не тільки не вірю, а й
уважаю помилковою».

Взаємовиникнення – не тільки висування аргументів проти освітньої ідеї,
що діаметрально суперечить вітагенному досвіду особистості, а і
прагнення альтернативно запропонувати свою освітню ідею. Його формула:
«Заперечуючи цю ідею, я пропоную свою».

Освітня задача викладача полягає в умінні діагностувати ступінь
розбіжності між вітагенними й освітніми знаннями і, спираючись на
систему наукових доказів, розкрити освітню цінність життєвого досвіду
учнів, тобто добитись ефективності «операції зведення».

Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів. Суть прийому
полягає в тому, щоб з’ясувати, яким запасом знань на рівні повсякденної
свідомості володіють учні, перед тим, як вони одержать необхідний запас
освітніх (наукових) знань. Реалізація даного прийому дає можливість
визначити інтелектуальний потенціал як окремих учнів, так і колективу в
цілому, створити психологічну установку на одержання нової інформації,
використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації.
Технологія використання даного прийому може бути пов’язана з кількома
формами організації діяльності учнів:

Пряма постановка питання «Що ви знаєте про…».

Постановка проблемного питання у вигляді опису якоїсь життєвої ситуації.

Опора на письмові роботи учнів, у яких вони викладають вітагенні знання
з наступним аналізом викладачем ступеня їхньої поінформованості в галузі
навчальної дисципліні.

Актуалізація вітагенного запасу практичних умінь, звичок у тому чи
іншому виді навчальної діяльності (праця, хімія, фізика тощо).

Ефективність даного прийому обумовлена трьома основними умовами:

відповідність поставлених завдань на актуалізацію життєвого досвіду
віковим можливостям учнів;

форма актуалізації також має відповідати віковим можливостям учнів;

будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду учнів має
супроводжуватися ситуацією успіху та створити в дитини оптимістичну
перспективу.

Прийом додаткового конструювання незакінченої освітньої моделі. Його
формула: «Я пропоную вам ідею, незакінчений твір. Ваше завдання:
доповнити, наситити змістом. Опора – ваш життєвий досвід».

Прийом особливо ефективний у тих випадках, коли необхідно актуалізувати
не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості, її
здатність у самореалізації.

Найбільш стимулюючий чинник у використанні даного прийому – надія на
швидке та якісне вирішення якоїсь освітньої проблеми (задачі).

Прийом тимчасової просторової, змістовної синхронізації освітніх
проекцій. Суть прийому полягає в тому, щоб дидактичний матеріал
викладати з розкриттям тимчасових просторових, змістовних зв’язків між
фактами, подіями, явищами, процесами. Синхроністичні таблиці з історії в
математику; взаємозумовленість хімічних, фізичних, фізіологічних
процесів; картографічні проекції, психофізіологічні, психологічні,
педагогічні процеси тощо.

Вітагенний компонент виявляється не в засвоєнні знань, виробленні вмінь,
а в об’ємному характері сприйняття освітнього предмета, відповідно до
«правди життя», що завжди об’ємна й багатопланова. Мова йде не стільки
про проблему засвоєння навчального матеріалу, скільки про проблему
«довіри» до нього. Формула даного прийому: «Життя багатомірне, і
навчальний матеріал необхідно сприймати багатомірно, тоді він буде
необхідним для життя».

В остаточному підсумку цей прийом виховує ціннісне ставлення до знання.
Також формується ставлення до вітагенного незнання, тому що саме знання
сприймається з позиції невідомого.

Прийом вітагенних аналогій в освітніх проекціях. Формула цього прийому:
«У житті немає нічого такого, чого б іще не було». Суть прийому полягає
в тому, щоб використовувати життєвий досвід учнів у плані історичних
проекцій. Він необхідний у тих випадках, коли важливо показати
значущість накопичення досвіду життя на відміну від життєвої
інформованості. «Життя треба прожити, а не пробігти» – такий виховний
зміст афоризму. Освітня цінність даного прийому голографічної технології
– розкриття спадкоємності знань людини в онто- й філогенезі. Знання, що
лежали на поверхні, давно освоєні людством. Тільки глибоке вивчення,
завзята праця можуть дати якісь нові знання.

Правильно оцінити теперішнє можна з позиції минулого, а минуле оцінювати
з позиції майбутнього.

Прийом вітагенних аналогій може бути застосований і у формі
художньо-образної постановки запитань: Хто перший дав опис російського
бомжа? Спосіб російського рекету? Відповідь: О. Пушкін у «Казці про попа
і його працівника Балду». Де вперше добре описана важлива роль
передвиборних обіцянок, небезпечна роль інформаційної блокади,
дезінформації? Відповідь: О. Пушкін «Казка про царя Салтана» тощо.

Прийом вітагенного натхнення об’єктів живої й неживої природи та
голографії освітнього процесу. Зміст даного прийому полягає в тому, щоб
«олюднити» об’єкти живої або неживої природи, приписуючи їм людські
якості, мотиви дії, розкрити тим самим глибинний зміст освітніх
зв’язків, процесів.

Технологічне значення прийому полягає в тому, що учні самі створюють три
проекції, які забезпечують голографічний погляд – вітагенну (вектор від
учня), тому що опирається на свій життєвий досвід, обираючи об’єкт живої
або неживої природи; стереопроекції (вектор від учителя), тому що
ставить перед собою завдання видавати можливості об’єкта; голографічну
(вектор із боку), тому що використовує додаткову інформацію про обраний
об’єкт.

Прийоми вітагенного натхнення. Твори з тем: «Світ людей очима коня»,
«Про що співає струмок»; бесіди на природі: «Про що думає травинка, по
якій повзе комашка», «Про що думає комашка, що повзе по травинці»,
«Твори про трикутник», «Казки про логарифм» тощо.

Велику роль у технології натхнення відіграють казки, що складаються
учнями з будь-якої обраної ними теми.

Технологія творчого синтезу освітніх проекцій. Зміст даного
технологічного прийому полягає в тому, що освітні об’єкти знання були
подані у проекціях голографії творчо перетвореними, інтегрованими.

Особливого поширення прийом одержав у процесі вивчення дисциплін
естетичного циклу, художньо-образотворчої діяльності.

Технологічний опис даного прийому містить певний алгоритм, що
складається з кількох кроків – розпоряджень. Перший крок – показ
слайдів, картин, що відбивають видатні твори культури народів різних
епох. Другий – демонстрація предметів матеріальної культури різних
історичних епох – від античного світу до сучасності. Третій – художнє
зображення учнями предметів матеріальної культури будь-якого історичного
періоду (на вибір). Четвертий – творче завдання для учнів: із різних за
характером, змістом, формою предметів, символів матеріально-духовної
культури різних епох і народів створити власну художньо-образотворчу
композицію, що містить визначений історико-естетичний зміст.

Головна мета даної технології – формування в учнів художньої мови,
навичок з її художньо-голографічного зображення.

Технологія творчого моделювання ідеальних освітніх об’єктів. Образно
даний прийом можна порівняти з відомою у свій час газетно-журнальною
рубрикою «Якби директором був я».

Зміст прийому полягає в тому, щоб дати учням можливість побудувати у
своїй уяві ідеальну модель освітнього об’єкта, матеріалами для якого
послужив би, насамперед, вітагенний досвід, інформація, отримана у
процесі навчання. Голографічна проекція творчо уявляється учнями, що
синтезує перші дві проекції.

Термін «ідеальна» означає в даному випадку не досконалість і відсутність
недоліків, а лише відключений від реального життя проект, що ілюструє
головну ідею автора.

Досвід європейських педагогів демонструє перспективність вітагенних
технологій з голографічним методом проекцій у компетентнісно
орієнтованому навчанні. Освітня програма «Довкілля» також використовує
вітагенні технології. Опитування педагогів області, які працюють за цією
програмою, підтверджують їх високу ефективність.

Сучасна освіта має підтримувати розвиток здібностей учнів, а це означає,
що у школах складаються різні методи навчання й виховання. При цьому
зберігаються загальні завдання шкіл:

зміцнити залучення кожного учня, його зацікавленість, самоповагу й
відповідальність;

сприяти тому, щоб вони самі вирішували свої проблеми;

підтримувати визначення ними власних завдань у професійній, освітній і
соціальній сферах.

Компетентнісно орієнтовані технології навчання націлені на підтримку
індивідуального розвитку учнів, поліпшення їхнього становища на ринку
праці та створити умови для саморозвитку й самореалізації.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020