.

Види та структура кооперованого навчання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
165 2480
Скачать документ

Види та структура кооперованого навчання

Кожна кооперована діяльність має специфічну структуру, іншими словами,
конкретний порядок дій, який можна описати крок за кроком.
Різноманітність простих і більш складних кооперованих структур буде
описана нижче. Під час використання будь-якої з них зміст може бути
змінений, але процедура для залучення в цю діяльність залишається тією
самою

Спершу розглянемо прості кооперовані структури як підготовчі для
включення ліцеїстів в активну, більш складну групову діяльність на
заняттях з органічної хімії та психології. Кожен з видів кооперованого
навчання важливо продемонструвати учням за участю вчителя.

Думай – Працюй у парі – Ділись

Думай – Працюй у парі – Ділись (Каган, 1990) – кооперована структура, в
якій партнери особисто думають про питання (справу, ситуацію, ідею
тощо), потім обговорюють це з кимось іншим. Як відносно проста
структура, що може бути впроваджена швидко, Думай – Працюй у парі –
Ділись може включатися в будь-яку форму інструкції. Зокрема, вона зручна
для залучення всіх учнів протягом лекції (нами використовується найбільш
часто при вивченні нового матеріалу).

Формулюй – Ділись – Слухай – Створюй (Джонсон, Джонсон і Барлет, 1990) –
подібна до попередньої структура, в якій члени команди спочатку особисто
формулюють відповіді, кожний проговорює свої відповіді вголос (ділиться)
та слухає формулювання інших. Потім разом створюють повну відповідь або
перспективу за допомогою обговорення та розроблення (уточнення). Ця
структура також має широке застосування.

Впровадження сфокусованих, короткочасних цільових розмов серед учнів,
неформальних кооперованих навчальних структур, таких, як Думай – Працюй
у парі – Ділись і Формулюй – Ділись – Слухай – Створюй дає можливість
створити вже на початку кооперовані рівні стосунки між учнями. Коли учні
почнуть учитися працювати спільно над більш складними груповими
завданнями, ці неформальні структури можуть бути використані для
полегшення групової взаємодії.

Скажи й переключайся

Скажи й переключайся – кооперована структура, в якій партнери послідовно
дають відповіді на запитання або обговорюють тему дискусії за сигналом
(інтервали зміни ролей часом непередбачені).

Після того як тема дискусії визначена, перший партнер починає давати
відповіді на запитання або висловлювати власну позицію стосовно даної
теми. Тоді другий партнер відповідає, а перший уважно слухає. Коли
відбувається зміна, обов’язковим завданням для другого партнера є
продовжити (або закінчити) спрямування думки першого партнера перед тим,
як представити нові ідеї. Може відбутися кілька змін протягом періоду
часу, визначеного для дискусії.

Зупинись… Починай… Продовжуй

Ця стратегія допомагає членам команд усвідомити свою роботу як
колективну.

Рекомендації:

керівник (учитель) роздає кожній команді аркуш паперу, де зазначена
тема, над якою буде працювати група. Робочий аркуш маж також включати
три колонки із заголовками: зупинка, початок, продовження;

члени групи відповідають під час обговорення чи між обговореннями,
аргументуючи, чому група має зупинити, почати або продовжувати порушену
тему;

відповіді членів групи збираються, змішуються й розподіляються між
учасниками.

«Круглій стіл»

«Круглий стіл» (Каган, 1990) – кооперована структура, розрахована як на
малі, так і на великі групи, в яких один аркуш паперу та олівець
передаються по колу. Наприклад, один учень записує ідею, потім передає
аркуш та олівець партнеру ліворуч. Варіативність процедури полягає в
тому, що учасники можуть використовувати різнокольорові фломастери,
олівці в той час, коли їм передається папір.

Кути

Кути (Каган, 1990) – кооперована структура, що дозволяє учням вибирати
та обговорювати окремі виміри теми. Щоби полегшити діяльність, різні
аспекти теми розташовують у визначених кутах кімнати. Потім кожний учень
обирає окремий аспект відповіді на запитання вчителя та прямує у
відповідний кут.

Після дискусії вчитель навмання вибирає пари з кожного кута для того,
щоб учні висловили свої думки перед класом. Наявність представників з
кожного кута урізноманітнює перспективи та забезпечує можливості для
вибору.

Графіті

Графіті (Джибс, 1987) – кооперована структура, яка полегшує процес
мислення та відіграє важливу роль групового джерела енергії. Кожній
кооперованій групі з трьох або чотирьох членів даються частина ватману
та різні кольорові фломастери (один для кожного члена групи, що дозволяє
відобразити внесок кожної особистості). Потім перед кожною групою
ставиться певне запитання (для кожної групи – інше), тема, проблема або
висловлювання, на які вони дають відповіді. Наприклад, «Визначіть
ключові поняття в темі «Теорія хімічної будови органічних сполук О. М.
Бутлерова», «Що таке ізомерія? Складіть схему класифікації ізомерів.
Визначте принципи, покладені в основу класифікації», «Які іменні реакції
вам відомі в органічній хімії? Складіть рівняння цих реакцій» тощо.
Протягом короткого часу кожна група в кімнаті пише власні «графіті»
(слова, фрази, графіки) на певну задану їй тему. Потім учитель пропонує
припинити роботу й просить кожну групу передати їхні аркуші з графіті
іншій групі. Процес повторюється знову, але тепер кожна група працює над
новою темою, яку почали інші. Процес триває доти, доки власний аркуш не
повернеться до кожної групи. Потім усією групою учні читають усі «нові»
коментарі, обговорюють і роблять висновки. Учасники груп можуть також
розділити коментарі для того, щоб винести висновки чи претензії класу на
загальне обговорення. Слід зауважити, що якщо клас великий, кожна тема
може бути повторена один раз, тому замість восьми тем можуть братися
лише чотири, ротація може бути запропонована тільки для половини класу
(у той час, коли інша половина займається тими самими темами одночасно).

Інший варіант графіті полягає в тому, що кожна група починає роботу, як
і в попередньому випадку, але коли вчитель зупиняє їх уперше, усі члени
групи встають, залишаючи свої графіті на столі, та переходять до іншого
столу, а переходять самі. Протягом наступних кількох хвилин усі учні
класу можуть перейти до будь-якого іншого аркуша з графіті та подати
свої коментарі/факти до них. Вони не можуть повертатися до будь-якого
аркуша графіті, поки не обійдуть усі столи, не зроблять внесок до всіх
інших графіті. Наприкінці визначеного часу члени команди повертаються до
своїх власних аркушів з графіті, щоби прочитати, обговорити, підбити
підсумки та, можливо, представити їх (як було підкреслено в попередній
варіації).

Графіті спрацьовують дуже ефективно як очікувана установка, або як
завершальна підсумкова діяльність, або як джерело енергії протягом
будь-якого уроку, же необхідне генерування великої кількості ідей.

Навчання разом

Навчання разом (Джонсон і Джонсон, 1991) полягає в тому, що члени
команди в маленьких різнорідних групах працюють разом для виконання
спільних навчальних завдань. Члени команди працюють над виконанням
загального академічного завдання, яке часто включає в себе кінцевий
продукт роботи кожної окремої групи (блок відповідей, ілюстрація,
доповідь тощо).

Галерея

Якщо учні залучені до групової діяльності. де ідеї, розвинуті кожною
групою, записані на картках та підписані, «прогулянка галереєю»
підписаних ідей допоможе їм ознайомитися з думками всіх груп. Це також
допоможе учням вибрати ідеї або сфери, на яких слід зосередитися.

Кожному учневі видається від 4-х до 6-ти маленьких кружечків. Потім
учнів просять читати та передавати один одному підписані картки.

Після того як усе прочитано, вони розміщують кружечки біля тих ідей, які
вони підтримують, використовуючи всі кружечки.

Ідеї, які отримали найбільшу підтримку за кількістю кружечків, мусять
бути записані. До них можна звертатися, ухвалюючи якісь певні рішення
або плани.

«Мозковий штурм» (Brainstorming)

«Мозковий штурм» (Brainstorming) – запропонований у 1937 році А.
Осборном. У парах, малих чи великих групах швидко генеруються та
фіксуються (письмово або усно) усі ідеї/коментарі щодо заданої теми.
Використовуються такі принципи: кожному надається можливість
висловитися, усі твердження приймаються, наголошується швидше на
кількості, а не якості, ідеї не оцінюються й не критикуються,
записуються так, як були сформульовані, без редагування.

Учасники можуть відштовхуватися від ідей інших. Коли ідеї згенеровані,
їх можна об’єднати або привести до ладу. На основі базового методу А.
Осборна розроблені кілька варіантів мозкової атаки.

Прямий груповий «мозковий штурм»

Мета – звільнення учнів від гальмівного впливу критичних зауважень,
абстрагування від звичайного ходу думок у процесі збирання якнайбільшої
кількості ідей для розв’язання конкретної проблеми. Для цього процесу
характерне створення ситуації вільного спілкування.

Під час «мозкового штурму» перевага віддається нестандартним фантазійним
ідеям, каламбурам. Забезпечуються вільні дискусійні взаємини між
учасниками, заохочуються ідеї з комбінування та нового застосування
ідей, раніше висунутих у ході «мозкового штурму».

Наприклад, у процесі вивчення теми «Конфлікти» («Основи психології») для
генерування за короткий проміжок часу якнайбільшої кількості ідей,
активного залучення кожного до обговорення учням запропонували висловити
думки стосовно того, що таке конфлікт. Для цього академічна група була
поділена на дві малі групи (поділ кожного разу урізноманітнюється). У
даному випадку учні вибирали червоні та зелені фігурки. Після того як
були сформовані групи, чітко визначена й сформульована тема, учні,
сидячи обличчям до обличчя, почали по колу висловлювати ідеї.
Лідер-фасилітатор вів обговорення, заохочував появу нових ідей, дослівно
їх записував. З поняттям «лідер-фасилітатор» та його обов’язками учні
були ознайомлені наперед (за 2-3 уроки), був проведений і відповідний
міні-тренінг, оскільки поведінка фасилітатора визначає успішність
обговорення.

Після того як обидві групи завершили генерування ідей, склали списки на
великих аркушах паперу, зачитали їх, до одного зі списків були додані
нові ідеї іншої групи.

«Мозковий штурм» із використанням конвертів.

Даний вид діяльності забезпечує унікальну форму індивідуального
розв’язання проблем.

Кожному учневі видається конверт. На конверті слова: «моя основна
проблема, пов’язана зі спілкуванням…» На столі лежать карточки.

Кожному учневі пропонується закінчити речення чітким описом проблеми.
Після цього учні передають свої конверти сусід праворуч. Ця людина читає
опис проблеми на конверті, бере карточку й пише на ній можливий шлях
розв’язання проблеми, не заглядаючи всередину конверта.

Коли учні отримають свої конверти назад (після того, як вони здійснять
повне коло через стіл), вони познайомляться із запропонованими ідеями.
Потім можуть (за бажанням) поділитися ідеями з групою.

Наприклад, учневі, який зазначив брак розуміння з боку однокласника як
одну із проблем, пов’язаних зі спілкуванням, були запропоновані такі
ідеї:

Будь відкритим, щирим у спілкуванні, більше розповідай про себе, виявляй
почуття.

Будь спостережливим, краще пізнавай свого товариша (тип сприйняття, тип
мислення, особливості характеру, темпераменту, інтереси, сильні сторони,
потреби тощо).

Цікався життям свого товариша, запитуй про його інтереси, родину.

Роби для товариша те, що він хотів би, що б ти для нього робив, а не те,
що ти хотів би, що б він робив для тебе.

Будь емпатійним: чуй не лише слова, помічай вираз обличчя, відчувай
настрій, почуття товариша.

Уважно слухай товариша, не підганяй його, пристосовуйся до його темпу.

Відразу не коментуй почуте, не аналізуй.

Перевіряй правильність розуміння почутого. Для цього використовуй
перифраз, уточнюючі запитання.

Намагайся приймати його відмінності.

Уживай частіше «Я-твердження» замість «Ти» у разі виникнення напруги у
спілкуванні. Наприклад: «Я схвильований, тому що ти не захотів мене
вислухати…» замість: «Ти такий неуважний, байдужий, ти навіть не
захотів мене вислухати».

Став відкриті запитання. Замість «Ти на мене розсердився?» запитуй «Що
сталося?»

Спробуй побачити себе очима свого товариша. Запитай, яким він сприймає
тебе, твою поведінку в конкретній ситуації.

Намагайся частіше ідентифікувати себе з товаришем, ставати на його місце
(що він відчуває зараз…)

Частіше застосовуйте зворотний зв’язок, відверто кажіть один одному, як
сприймаєте поведінку, не забувайте помічати і говорити товаришу про його
успіхи, сильні сторони.

Зворотний зв’язок надавайте лише за згодою та бажанням іншої сторони.

Якщо товариш не хоче чути вашу думку про його поведінку, виступ на
зборах, реферат тощо, не нав’язуйте зворотний зв’язок.

«Мозковий штурм» може використовуватися з різною метою, на різноманітних
уроках, у різноманітних ситуаціях. Наприклад, при вивченні теми
«Взаємодія в групі. Ухвалення групового рішення» учням пропонується
вправа – «Як вижити на Місяці?». Мета даної вправи: дослідити процес
ухвалення рішень групою, засвоїти ефективну поведінку для досягнення
згоди при вирішенні групового завдання, отримати інформацію стосовно
партнерів по комунікації, керівництва й домінування в групі, посилити
згуртованість групи, закріпити квачики «мозкового штурму».

Учні мають дійти згоди стосовно ухвалення групового рішення, що означає:
кожний член групи повинен висловити свою позицію стосовно 15-ти
предметів. Фасилітатор має спробувати досягти того, щоб кожен хоча б
частково погодився з оцінками.

Учні поділяються на 4 групи різними способами, наприклад:

4 улюблені пори року;

музика, яку люблять (класична, джаз, рок, народна);

улюблені місця відпочинку: море, гори, тиха сільська місцевість,
подорожі до нових міст, країн;

книжки, які люблять читати: детективи, романи про кохання, історичні
книжки, фантастика.

Для кожної групи призначається спостерігач (зазвичай учень, який віддає
перевагу РС-стилю навчання, заснованому на рефлексивному спостереженні,
і який не братиме участі в обговоренні й ухваленні рішення).

Кожному учаснику групи дається інструкція з описом завдання, правилами.
Слід протягом 10-ти хвилин проранжувати відповідно до їхньої важливості
й доцільності 15 предметів, які необхідно взяти з космічного корабля,
щоби пройти 500 км до станції. На кожному учневі зокрема й на групі в
цілому лежить відповідальність вибрати ті предмети, які найбільш
необхідні. Після того як кожен індивідуально проранжує предмети,
починається обговорення в групі. Методом «мозкового штурму» учні
ухвалюють групове рішення. У цьому їм допомагають рекомендації для
досягнення згоди:

H

J

J

gd 

gd 

gd 

уникайте захищати свої індивідуальні судження. Підходьте до завдання
логічно;

уникайте змінювати свою думку лише заради досягнення згоди, не
намагайтесь ухилятися від конфлікту. Підтримуйте лише ті рішення, з
якими можете погодитися хоча б частково;

уникайте таких методів зменшення конфлікту, як голосування, компромісні
рішення;

розглядайте відмінності в поглядах як допомогу, а не як перешкоду при
ухваленні рішень.

Після ухвалення групового рішення учні знайомляться із правильним
порядком класифікації.

Потім обов’язково порівнюють дані індивідуального ранжування з даними,
до яких дійшла група в результаті згоди. Обов’язково відбувається
обговорення процесу ухвалення рішень:

Які види поведінки допомагали чи заважали процесу досягнення згоди?

Хто брав участь, а хто ні?

Хто впливав на групу? Чому?

Яка атмосфера була під час диспуту?

Чи оптимально використовувалися можливості групи?

Які дії, методи застосовували учасники для «проштовхування» своїх ідей?

Як можна покращити ухвалення рішення?

Наприкінці уроку спостерігачі, які не брали участі в ухваленні рішення,
можуть дати зворотний зв’язок про групову або індивідуальну поведінку.

Групове дослідження

Учні розбиваються на групи, обирають тему для дослідження. Вони
самостійно обирають зміст, форми, ролі, проводять збір інформації,
аналізують, дають оцінку даним, роблять висновки та презентують рішення.

У кінці вивчення курсу «Основи психології» учні презентують групові
проекти з теми «Цілісність здоров’я людини» (соціальне здоров’я,
інтелектуальне, духовне, особистісне, фізичне, емоційне).

Над проектами учні працюють протягом двох місяців. Отже, вони мають
достатньо часу не лише на збір та аналіз інформації, генерування творчих
ідей щодо презентації теми, а й на засвоєння на практиці правил
кооперованої групи:

принцип включеності. Брати участь у всьому, що відбувається;

відповідати за власне навчання;

поділяти відповідальність, лідерство;

ставити запитання в разі, коли чогось не зрозумів;

висловлювати власний погляд, ділитися знаннями та досвідом;

бути активним, діяльним. Охоче випробувати запропоновані ідеї,
технології;

довіряти, уважно слухати інших, намагатися зрозуміти їхню позицію,
почуття;

підтримувати, допомагати один одному. Успіх кожної окремої особистості
визначає успіх групи;

заважати на часові обмеження;

ризикувати;

отримувати задоволення.

Захист групових проектів відбувається за всіма правилами презентації:
використовується техніка, наочність (відео, аудіо записи, плакати,
малюнки, прозірки) – з урахуванням різноманітних стилів сприйняття
аудиторії. Проект представляє не один учень, а команда, академічна
група.

Т-група (група тренінгу)

У кооперованих групах ефективно відпрацьовуються конкретні психологічні
вміння, типи поведінки. Тоді кооперована група може виконувати функції
Т-групи – групи тренінгу вмінь.

Репетиція поведінки є основною методикою, яку використовують у групах
тренінгу впевненості в собі.

Учням пропонується уявити ситуацію, в якій вони хотіли б діяти впевнено,
й записати її. Можна витратити кілька хвилин на «мозковий штурм» для
висування ідей, хоча ситуація, вибрана кожним учасником, має бути
значущою для нього особисто. Зазвичай ситуації включають аспекти
прохання чи відмови, керування критикою чи реалізації у спілкуванні
позитивних або негативних почуттів.

Академічна група поділяється на підгрупи по 5-6 учнів. Можна використати
такий спосіб: на стінах висять великі плакати, на кожному – певний вид
морського транспорту (човен, яхта з вітрилами, великий корабель,
моторний човен, криголам). Учні обирають той вид транспорту, який їм
більше імпонує, відповідає їхньому темпераменту, стилю життя.
Відбувається обмін думками, почуттями. Кожен коротко пояснює свій вибір.
Потім група методом «мозкового штурму» генерує ідеї щодо назви корабля,
його символіки. Так у кожній групі створюється відповідна атмосфера
співпраці, після чого можна закріплювати ті чи інші навички.

У кожній групі учасники з власної ініціативи починають з короткого опису
стресової ситуації, яку вони визначили для себе. Ситуація
структурується. З підгрупи обирається людина на роль партнера по
взаємодії. Доброволець якомога впевненіше передає партнеру своє
повідомлення чи претензію. Через 1-2 хвилини інші члени підгрупи дають
специфічний позитивний зворотний зв’язок на поведінку добровольця.
Доброволець сам каже, що сподобалося йому в його поведінці, а що він
хотів би змінити.

Потім інший учасник стає партнером. І так усі члени групи по колу. Коли
поведінка першого учня стане впевненішою, партнер збільшує напругу
зустрічі, виявляючи більше антагонізму та настирливості. Важливо, щоб
учень, який тренує впевнену поведінку, отримав позитивні емоції та
позитивний досвід.

Лото (складанка)

Одна з форм кооперованого навчання. Заохочує учнів до взаємодії,
співпраці, забезпечує активну участь кожного, сприяє згуртованості
групи, емоційній та ціннісно-орієнтаційній єдності.

Текст поділяється на три частини. Учні також утворюють три групи: група
А, група Б, група В. Групам пропонується певна частина матеріалу. Вони
читають свою частину, роблять нотатки, створюють метафору (образ,
представлення даної інформації в словах або малюнках, символах). Потім
група поділяється на пари. Учень А1 спілкується з учнем А2, А3 з А4…
Б1 з Б2, В1 з В2 тощо. Вони обирають головну інформацію з прочитаного,
визначають ключові слова, створюють образ або схему для представлення
іншим.

Відбувається зміна партнерів. Тепер А1 працює з А4, Б1 з Б4, В1 з В4, А2
з А3… Знову вносяться зміни в нотатки або малюнок.

Далі учні повертаються в попередні групи (А, Б, В), обмінюються думками,
удосконалюють індивідуальні записи.

Потім створюють нові міні-групи: А1-Б1-В1, А4-Б4-В4…

А1 пояснює свою частину тексту Б1, В1… Б1-А1, В1… В1-А1, Б1.

Відбувається модернізація схем і запитань.

Потім учні знову в трьох групах: А, Б. В. Учні групи А спільно
напрацьовують запитання, Б, В – аналогічно.

Результат – запитання по кожній групі А, Б, В, ймовірні шляхи виходу із
ситуації.

Триступеневе інтерв’ю

Триступеневе інтерв’ю (Каган, 1990) з кооперованою структурою, в якій
члени команди беруть інтерв’ю один в одного з окремої теми. Наприклад, у
команді з трьох учасників партнер А бере інтерв’ю в партнера Б. Партнер
В у цей час записує ключові аспекти відповіді. Ролі змінюються після
кожного інтерв’ю, що дозволяє всім членам групи взяти інтерв’ю в
кожного.

У групі з чотирьох учасників можуть бути здійснені три кроки, як
наведено нижче:

1. А бере інтерв’ю в Б, коли В бере інтерв’ю в Г.

2. Ролі змінюються, тепер Б бере інтерв’ю в А, а Г – у В.

3. Група збирається знову для того, щоб кожен поділився результатами
інтерв’ю, які він узяв у своїх партнерів.

Триступеневе інтерв’ю може бути включене до будь-якого типу уроку, коли
змістом інтерв’ю може бути фактично будь-що. Наприклад, ця структура
може бути використана:

Як очікувана установка – «Які питання ви б хотіли досліди під час
вивчення цієї теми?» або «Що ви вже знаєте з цієї теми?»

Щоби поділитися особистим досвідом або висловити думку – «Які три якості
найбільш цінні у твого друга та чому?»; «Якщо б ти міг потрапити в
майбутнє чи в минуле, де б ти хотів опинитися? Який період часу ти б
хотів вибрати? Які соціальні зміни ти б хотів здійснити?»

Щоби підвести підсумок уроку – «Про що ти хотів би дізнатися більше в
результаті сьогоднішнього уроку?»; «яка ідея була для тебе найбільш
значущою сьогодні та чому? Що б ти хотів змінити в уроці? Що б ти міг
зробити, щоби покращити сьогоднішнє навчання?»

Щоби переглянути домашнє завдання – «Які ключові моменти в матеріалі,
який ти сьогодні готував?»; «Що було найбільш цікавою частиною твого
домашнього завдання чи найбільш важкою?»

Щоб досліджувати концепції в тих чи інших сферах – «Як ваша родина
приділяє увагу проблемам навколишнього середовища?»; «Як ви вирішуєте
математичні проблеми?»; «Що є гіпотезою або передбаченням цього
погляду?»

Триступеневе інтерв’ю є природною структурою для розвитку цілої низки
соціальних навичок, зокрема комунікативних. У процесі цього виду
діяльності учні вчаться уважно слухати, розуміти, використовувати
відкрито-закриті запитання, дослідження, пояснення тощо.

На уроках психології «Триступеневе інтерв’ю» може використовуватися лише
для засвоєння й відпрацювання навичок спілкування. Зокрема, основними
темами-завданнями уроку можуть бути:

відкриті-закриті запитання;

активне слухання;

перифраз;

віддзеркалювання.

Для того щоб «триступеневе інтерв’ю» було успішним, учні на прикладі
всім відомої дитячої гри переконуються в ефективності відкритих
запитань. Добровольцю в кожній міні-групі пропонується задумати предмет,
а іншим спробувати дізнатися, що це, ставлячи запитання, на які можна
відповісти лише словами «так» або «ні». Потім умови змінюються, й
учасники гри можуть ставити будь-які відкриті запитання, і той, хто
загадав предмет, має вичерпно на них відповідати. Так учні виробляють
уміння ставити відкриті запитання, що сприяє спілкуванню.

Перед тим як приступити до інтерв’ю, учні повторюють навички активного
слухання:

виконують у парах вправу «Дзеркало»;

перефразовують сказане співрозмовником.

Ці вправи дають можливість учням ефективно провести «Триступеневе
інтерв’ю», зокрема з’ясувати, як у родинах виходять із конфліктних
ситуацій.

«Важкі ситуації» або «Ситуації з життя»

Одним із методів кооперованого навчання є розв’язання «Важких ситуацій»
або «Ситуацій із життя» (наприклад, з теми «Конфлікти»).

«Ситуації з життя» є тим методом навчання, який можна використовувати і
як дискусію в групі, і як групове домашнє завдання, і як засіб
оцінювання.

«Ситуація з життя» (СЖ) сприяють розвитку таких навичок: уміння
окреслювати проблему, аналізувати дані та оцінювати інформацію,
здійснювати оцінку й ухвалювати рішення, презентувати свій аналіз у
переконливій формі. «Ситуації з життя» дають можливість учням
продемонструвати розуміння та засвоєння змісту навчального матеріалу (у
даному випадку – як долати конфліктні ситуації), дозволяють учням
застосовувати на практиці психологічні знання та сприяють створенню
команди.

Коли відбувається усне обговорення СЖ в групі, учні дотримуються
відповідних рекомендацій:

– Будьте підготовленими до фактів, викладених у СЖ.

– Де можливо, надавайте порівняльні дані, щоб додати ваги вашим
коментарям.

– Коли треба, умійте відступити від своєї позиції.

– Не вагаючись, виправляйте свою помилку, змінюйте погляд чи
інтерпретацію, але робіть це залежно від фактів.

– Прислухайтеся до коментарів інших.

– Не бійтеся висловлювати здогадки.

– Звертайтеся до основних понять, концепцій курсу психології, які
стосуються ваших коментарів.

Отже, у процесі роботи із СЖ учні визначають проблему й необхідні заходи
для її розв’язання. Результат аналізу «Ситуацій із життя» –
представлення шляхів виходу з даної ситуації, рекомендації з необхідним
обґрунтуванням.

Віртуальна схематизація

Віртуальна схематизація – це прийом, який заохочує членів групи
зображувати ідеї та зв’язки між ними у візуальній формі. Це допомагає
учасникам зрозуміти взаємозв’язки між різними концепціями та ідеями.

Рекомендації

Учитель пропонує теми та просить учасників розділитися на групи.

Кожна група забезпечується маркерами та папером, після чого їй
пропонується накреслити візуальну схему в такій послідовності:

центральна (головна) тема або концепція позначається в центрі схеми;

важлива інформація подається у вигляді «хмарок», «кілець», стрілок або
хвилястих ліній (інші варіанти пропонуються командами);

для більшого ефекту може бути використаний колір;

ключові слова вказують на додаткові або споріднені ідеї, думки;

ланцюги забезпечують зв’язки між ідеями;

візуальні елементи (ілюстрації, різні форми ліній, шрифту, окремі
намальовані елементи) також полегшують завдання.

Потім групи обмінюються схемами та обговорюють їх із рештою учасників.

Далі демонструються варіанти відповідей учнів.

«Смітник»

Ця стратегія може бути використана, щоб допомогти групі визначити
характеристики концепції у візуальній формі.

Рекомендації

Керівник представляє теми та просить учасників розділитися на групи.
Члени групи мають відігравати певні ролі:

керівник (лідер);

упорядник матеріалів;

записувач;

доповідач;

той, хто слідкує за часом виконання завдання.

Кожній групі видається пластиковий пакет з різними предметами, які
можуть бути використані як символи.

Групі пропонується без попереднього обговорення назвати характеристику,
наприклад, ефективного лідера (ідеальної школи).

Члени групи мають 7 хвилин, щоб створити символ (емблему), який би
відображав риси такої ідеальної школи (ефективного лідера). Групи можуть
використовувати матеріали з пакета, а також узяти необхідні предмети в
керівника.

Групи обмінюються думками та обговорюють характеристики та символи,
створені іншими групами.

Керівник може запропонувати кожній групі розказати про те, як саме вона
виконала завдання.

Наприклад, учні одержали завдання визначити риси ефективного лідера за
допомогою:

а) словесного портрета;

б) портрета-символа.

Серед запропонованих відповідей учнів словесний портрет і портрет-символ
ефективного лідера.

«Сніжка»

Ця стратегія найбільш доцільна в тих випадках, коли розмаїття поглядів у
груповій роботі треба звести до єдиного спільного рішення стосовно
проблеми. Вона дуже ефективна й допомагає досягти консенсусу.

Керівник підкреслює завдання – досягнути згоди у розв’язанні якоїсь
специфічної проблеми.

Кожному членові групи видається картка із проханням занотувати його ідеї
або твердження стосовно теми. Ідеї викладаються чітко, з використанням
публіцистичного стилю.

Після закінчення цього завдання формуються пари. Кожна пара мусить дійти
згоди щодо одного твердження або висунути ідеї, які задовольняють обох
партнерів.

Після цього до кожної пари долучається інша, і процес творення
консенсусу повторюється. Чисельність таких творчих груп і далі зростає,
доки кожен член групи не погодиться з якимось одним рішенням чи
твердженням. (Оскільки групи зростають до восьми шістнадцяти і т. д.,
вигідно обрати керівника для кожної з них.).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020