UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиховання в контексті соціалізації (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось945
Скачало155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Виховання в контексті соціалізації

 

Виховання підростаючого покоління є найважливішим завданням шкільної

практики. В останнє десятиліття у педагогічній науці виникла нагальна

потреба розібратися в сутності та механізмах виховного впливу на дитину

 

Попередні парадигми виховання створювалися в інших умовах, інший час, а

їх повне пристосування до сучасної виховної діяльності не вирішує

проблеми. Маємо визнати, що педагогічна наука та практика часто в своїх

пошуках обмежується організаційно-технологічними формами виховної

діяльності, недооцінюючи інші джерела впливу на внутрішній світ,

моральну позицію особистості, становлення людської сутності в

підростаючій людині.

 

Водночас зазначимо, що сучасна освітньо-виховна ситуація в

соціокультурному вимірі є безпрецедентною. Мабуть вперше, коли

характеристики та якості, які намагаються прищепити дитині

освітньо-виховні інститути, орієнтуючись на філософію гуманізму,

релігійні принципи, стають суспільно непотрібними, оскільки заважають

людині діяти ефективно в умовах виживання. Фактично сформулювалось

протиріччя між потребою в типі людей, здатних за своєю орієнтацією

відповідати епосу та етиці ноосферного розуму, і егоїстичними,

кланово-соціальними, "неокультуреними" потребами, що панують у сучасному

суспільстві, диктують дітям і дорослим стратегію агресивної або

покірливої поведінки.

 

Коли в суспільстві відбувається різка зміна способу життя та соціальної

поведінки, стають неефективними стереотипи, до яких звикли і педагоги, і

батьки, і діти. Імітація вихованості в тому розумінні, яка закладалась

раніше соціумом, стала непотрібною. Сьогодні оголюється внутрішня

сутність людини, виявляються її природні потреби, соціальні устремління,

право бути особистістю, тобто самою собою.

 

Деформації в суспільному розвитку призводять до втрат у громадській

свідомості багатьох традицій моральності, духовності, інтелігентності,

до забуття. Натомість виникла й розвинулась людина масова, особливості

якої відмічають соціологи (Головаха Є. та ін.): авторитаризм, який часто

поєднується з комплексом неповноцінності, неглибока історична пам'ять,

насторожене ставлення до оточуючих, агресивність, страх перед майбутнім

тощо.

 

Аби вижити в соціальному та духовному сенсі, зростаюча особистість

повинна вміти орієнтуватися і діяти у світі, що постійно змінюється, не

загубивши при цьому своєї самобутності, моральних засад, поваги до себе

й інших людей, здатності до самопізнання й самовдосконалення.

 

Актуальним у цих умовах, на думку М. Бердяєва, стає розширення та

просвітлення свідомості людини, відродження особистості цілісної,

самобутньої, вільної, духовної, гуманної, орієнтованої на збереження та

відтворення загальнолюдських і національних цінностей, творчої

життєдіяльності, здатної до саморозвитку, культурно-моральної

саморегуляції власної поведінки.

 

Отже, складність ситуації переносить основні акценти виховної діяльності

в бік докладання зусиль самою людиною. Доречно буде звернутися до тези,

сформульованої відомим ученим В. Франклом (цит. мовою оригіналу): "Мы

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ