Виховний потенціал інституцій системи неперервної освіти
Діяльність різноманітних, багатопрофільних позашкільних навчальних
закладів переконує: для дітей є необхідний вибір і умови для їхньої
творчої самореалізації, професійного самовизначення
Пріоритети
Згідно з положеннями Закону України “Про позашкільну освіту”,
позашкільні заклади спрямовують свою діяльність на розвиток кожної
особистості засобами позитивної мотивації, збудження й задоволення
інтересів, потреб дітей.
Потенціал позашкільного навчального закладу досить широкий:
у соціальному вимірі – це посилення стартових можливостей учнів на ринку
праці та професійна освіта, сприяння їхньому життєвому самовизначенню;
у культурному вимірі – це змога розширити сферу спілкування особистості
із цінностями, що вже створені людством;
у педагогічному вимірі – це виконання двох провідних функцій:
створення широкого загальнокультурного, емоційно значущого для дитини
фону засвоєння загальної освіти
предметна орієнтація учня в системі різноманітних видів діяльності з
урахуванням його здібностей та інтересів, тобто забезпечення реальної
можливості для індивідуального розвитку.
Досвід. Майстри позашкільної освіти
З метою підтримки педагогів, що творчо працюють у позашкільній освіті,
популяризації їхніх педагогічних здобутків у області започатковано
обласний конкурс педагогів позашкільних закладів «Серце віддаю дітям».
На конкурс надійшли матеріали з досвіду 63 працівників позашкільної
освіти. Цікаві педагогічні здобутки, що вирізняються самобутністю,
нестандартністю, представили керівники творчих об’єднань, гуртків і
студій.
Сподіваємося, що конкурс «Серце віддаю дітям» буде й надалі сприяти
підвищенню престижу праці педагогів позашкільної освіти, збереженню
унікальної системи позашкільних навчальних закладів.
Оновлюємо методичний арсенал позашкілля
В області проведено конкурс навчальних програм, навчально-методичних
посібників з позашкільної освіти.
На конкурс було представлено 44 авторські програми, 5
навчально-методичних посібників, що вже апробовані в позашкільних
навчальних закладах і мають практичну спрямованість.
Якісними, змістовними, націленими на розвиток творчої особистості, на
професійну орієнтацію учнів відзначаються програми й посібники педагогів
позашкільних закладів АНД, Самарського району м. Дніпропетровська,
Кривого Рога, Нікополя, Новомосковська, Орджонікідзе, Петропавлівського
району.
Перспективи
В умовах переходу на профільне навчання перспективним для позашкільної
освіти області є організація полісистемної моделі позашкільного закладу,
в якому освітнім пріоритетом є початкова професійна підготовка,
отримання учнями професій, потрібних на ринку праці, створення системи
профорієнтації учнів.
Модель Центру планування кар’єри
Розглянемо науково-методичні підходи щодо профорієнтаційної роботи в
позашкільних навчальних закладах області.
Традиційні засоби профорієнтаційної роботи, що використовувалися в
стабільному суспільстві, не є ефективними в умовах економічної та
соціальної нестабільності, складного процесу становлення ринкових
відносин у сфері праці та освіти.
Сучасні дослідження показують, що результатом професійної орієнтації є
не лише вибір освітнього закладу, а певний план кар’єри, в рамках якого
будуть визначатися кроки професійного становлення та самореалізації
особистості.
Актуальним є створення в кожному позашкільному навчальному закладі
області Центру планування кар’єри.
Стратегічною метою діяльності Центру є створення відкритого
інформаційного, освітнього, професійно-комунікативного простору, що буде
стимулювати в старшокласників потребу й здатність до самостійного
вибору, а також формувати особисті та професійні якості, необхідні для
самореалізації в подальшому житті.
Центр планування кар’єри може мати таку структуру
I рівень. Аналіз побажань, інтересів, індивідуальних особливостей учнів.
В освітню програму цього рівня поряд із курсом психології «Разом до
успіху» мають увійти предмети, що сприяють формуванню загальної
культури: користувачі комп’ютера, комунікативна та ділова англійська
мова, основи права, діловий етикет.
II рівень орієнтований на розв’язання проблем самостійного вибору
освітнього профілю на основі професійних уподобань.
Для цього в позашкільному закладі можуть створюватись об’єднання
академічних і прикладних профілів: медико-біологічний,
гуманітарно-економічний, інженерно-технічний, «Основи програмування»,
еколого-хімічний, менеджер, фітодизайнер, дизайн одягу, автосправа,
перукар-стиліст тощо.
Основу освітнього процесу Центру планування кар’єри складає система
професійної діяльності психологів і педагогів, що спрямована на
створення умов для успішного особистісного і професійного визначення.
Робота в програмі психолого-педагогічного супроводу передбачає:
ue th ¶
?
e th ?
0P
Слідування за природним розвитком дитини на певному віковому й
соціокультурному етапі онтогенезу. Це визначає важливий аксіологічний
принцип особистісного і професійного розвитку – безумовну цінність
внутрішнього світу кожного школяра, пріоритетність потреб, цінностей
його розвитку.
В процесі супроводу дорослий створює ситуацію вибору (інтелектуального,
етичного, естетичного, професійного), це спонукає учня до прийняття
самостійних рішень, допомагає йому взяти на себе відповідальність за
свою власну долю.
Другорядність форм і змісту визначається відношенням до соціального й
навчально-виховного середовища життєдіяльності дитини. Головне –
створити їй сприятливі умови для максимального особистісного розвитку й
навчання.
Реалізація вищеназваних психолого-педагогічних підходів потребує
особливої організації навчального процесу позашкільного заходу
Створення комплексу навчальних програм, які забезпечують
багатопрофільний і адаптивний характер позашкільної допрофесійної освіти
з урахуванням потреб учнів, запитів батьків, виробничої,
соціально-економічної ситуації в районі.
В позашкільному закладі має працювати психолог.
Основними формами спілкування з учнем є дискусії, практичні заняття,
ділові та організаційно-діяльнісні ігри, проектна та дослідницька
діяльність. До речі, активне залучення учнів до дослідницької та
проектної діяльності є особливою прикметою навчально-виховного процесу
Центру.
Проектна діяльність організовується на такому етапі навчально-виховного
процесу, коли учні вже можуть демонструвати достатній рівень навичок
самостійної дослідницької роботи. Проектна діяльність дає змогу
скорегувати професійні плани і особисту позицію, піднести активність,
самостійність, сформувати навички колективної взаємодії, закріпити
індивідуальний стиль діяльності.
Ефективними в позашкільному закладі є проекти: «Дитяче ательє», «Театр
моди», «Казка прикладної творчості», «Телеательє» тощо.
Для створення в старшокласників найповніших уявлень про сутність
майбутньої професії, формування й розвитку професійних якостей і
навичок, для підтвердження правильності вибору професії та уточнення
індивідуальної траєкторії розвитку необхідно організовувати стажування
та практичні заняття.
Безперечно, що особливості освітньої діяльності Центру визначають його
сутність, зокрема:
Центр довузівської підготовки, в якому із старшокласником працюють
викладачі вищої школи.
Центр реалізації особистих і професійних потреб за різноманітними
напрямами діяльності: еколого-біологічний, соціально-педагогічний,
культурологічний, художньо-естетичний, туристично-краєзнавчий тощо.
Лабораторія планування кар’єри – колектив педагогів-психологів, які
розробляють підходи і методи психолого-педагогічного супроводу процесів
особистісного і професійного самовизначення старшокласників.
Сподіваємося, що запропонована модель, методичні рекомендації щодо
профорієнтації учнів у закладах позашкільної освіти знайдуть багато
послідовників і з успіхом будуть запроваджуватися в практику.
Роль шкільної бібліотеки у вихованні учнів
Перебудова діяльності шкільної бібліотеки… Примха чи нагальна потреба?
Якою має бути сучасна шкільна бібліотека?!
Чи зберігати їй традиційні книгозбірні функції, а може, реформуватися в
інформаційно-методичний центр, який стане серцем школи, місцем, де
народжуються ідеї, реалізуються проекти?
У сьогоденні, на жаль, усвідомлення необхідності змін властиве
передовсім лише самим бібліотекарям. Адже сучасна шкільна бібліотека є
важливою, невід’ємною ланкою навчально-виховного процесу, а робота
бібліотекаря стає дедалі складнішою, і, водночас, – більш творчою.
Обласний огляд шкільних бібліотек переконує: більшість бібліотек творчо
й ініціативно працюють у структурі освітнього процесу і мають чудові
перспективи бути справжніми центрами інформації, освіти і культури.
Що необхідно для успішної перебудови діяльності шкільної бібліотеки?
Прогресивно налаштований керівник школи, який має широкий світогляд і
визнає центральну роль шкільної бібліотеки як інформаційного (а можливо,
й дослідницького) центру.
Активний, наполегливий бібліотекар, який оперативно реагує на будь-які
позитивні зміни.
Готові до співпраці вчителі, які відгукуються на нові ідеї, пропозиції.
Інформаційні ресурси як основа для створення бібліотечного центру.
Для реалізації творчого потенціалу, оновлення діяльності шкільної
бібліотеки відпрацьовуємо такі проблеми:
Шкільна бібліотека й гуманізація шкільної освіти.
Інформаційно-бібліотечна підтримка навчально-виховного процесу.
Впровадження нових інформаційних технологій у практику роботи сучасної
шкільної бібліотеки.
Шкільний бібліотекар – організатор дитячого читання. Традиції та
новації.
Літературно-творчі об’єднання у шкільній бібліотеці.
Культура читання, бібліотечно-біографічні знання школярів: досвід,
пошуки перспективи.
Кращий бібліотечний досвід, його поширення – важлива умова проведення
регіональних конкурсів “Шкільний бібліотекар року”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
