UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВчителів визначає рівень самосвідомості (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось729
Скачало160
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вчителів визначає рівень самосвідомості

 

Моделі роботи педагога. Незважаючи на вдавану розмаїтість, у професії

педагога існують лише дві моделі організації вчительської праці: модель

адаптивної поведінки вчителі та модель професійного розвитку

 

У руслі першої моделі педагог прагне максимально вписатись у професію,

пристосуватись до вимог директора, педагогічного колективу, батьків,

дітей і т. д. У результаті вся його поведінка стає адаптивною. А це

поведінка неконструктивна із самого початку. Здавалося б, молодий

учитель повинний адаптуватись, адже він щойно прийшов у школу, тому йому

потрібно придивитись, як і що, де й у кого можна перейняти позитивний

досвід. Але дуже часто він являє собою «губку», що неусвідомлено,

некритично всмоктує все. Починаючий педагог їде на курси, пробує

запропоновану якусь систему на практиці, а потім дивується, чому в нього

так не виходить.

 

А відбувається це тому, що кожна педагогічна система завжди стоїть за

особистістю. І якщо некритично використовувати чужу систему, чужий

особистий підхід, нічого в такого вчителя не вийде.

 

Поступово, щоправда, і в нього виробляться певні індивідуальні прийоми,

а до десяти років роботи у школі наступить, як йому здається, стадія

професійного становлення. Абсолютна більшість учителів починає думати,

що їм нічого вже не потрібно, вони все знають, усе вміють і розуміють,

почувають себе у професії, як риба у воді. Усі вони адаптувались до

системи, у неї вписались. І настає те, що називається

«псевдосамодостатністю», тобто неправильне уявлення про себе в

педагогічній професії.

 

Із цього моменту починається стадія професійної стагнації, котру

вчителі, як правило, не помічають і продовжують працювати за вже

перевіреними шаблонами. Ця стадія супроводжується різким зниженням усіх

показників професійного здоров'я. До речі, за показниками здоров'я,

учителювання як професійна група стоїть на самому останнім місці. Не

новина, що багато вчителів страждають неврозами і, як наслідок (адже всі

хвороби, як вірно говорять у народі, від нервів), серцево-судинними,

онкологічними захворюваннями, захворюваннями травної системи,

порушеннями опорно-рухового апарата.

 

Стадія стагнації чревата ще й таким: якщо педагог не розвивається сам,

то розвивати дітей він також не зможе. Він тільки передає їм знання -

більше нічого. Але більшості дітей сьогодні це не потрібно: сучасне

життя таке, що вони можуть одержати інформації набагато більше, ніж

простий учитель. Дітям усе доступно, і такий учитель їм стає нецікавий.

А всі вчителі цієї моделі роботи - лише ретранслятори, «урокодателі»,

заробітчани. На жаль, у такий спосіб працює більшість учителів, їхня

кількість складає 80-82 відсотка.

 

Інша модель - модель професійного розвитку. Такі педагоги також

проходять декілька стадій становлення, але вони вже інші.

 

Стадія самовизначення. Педагог усі знання пропускає через свою

особистість. Починаються власні розробки, визначення себе у професії.

 

Стадія самовираження. Педагог самовизначився, він максимально виявляє

себе не тільки як професіонал, але й як особистість. Саме особистість

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ