UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенеза духовності в контексті виховання (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3788
Скачало146
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Генеза духовності в контексті виховання

 

Серед великої кількості проблем, які сьогодні хвилюють українську

інтелігенцію, значне місце належить питанням духовності як у

філософсько-психологічному, інтелектуальному, культурологічному,

педагогічному аспектах, так і в практичному

 

На сторінках газет і журналів, теле- та радіоефіру - від розважальних до

проблемних - у різних текстах і контекстах часто зустрічається слово

«духовність». Особливо важливий цей термін у текстах про освіту,

виховання, релігію, культуру. При цьому кожен автор, кожне видання мають

своє тлумачення поняття «духовності», його наповнення. Навіть побіжний

огляд текстів свідчить, що воно вбирає в себе досить широку палітру

значень, за якими стоять певний світогляд, позиція, ідеологія.

Характерно, що автори далеко не завжди його тлумачать, вважаючи

зрозумілим, визначеним.

 

Особливе місце проблема духовності посідає в педагогіці - науці, яка має

завдання не лише виробити, окреслити, визначити шляхи, засоби та методи

формування певних компетентностей, знань, умінь, а ще й, що дуже

важливо, прищепити та розвинути певні якості, здатності, риси характеру

й поведінки людини. Завжди й у всі часи вона займалася питаннями, які

прямо або опосередковано стосувалися духовності, вкладаючи в них різні

смисли, залежно від історичної епохи, вимог суспільства, напрямів

соціального розвитку тощо. Зрозуміло, що підходи до духовності

змінювалися залежно й від суто педагогічних завдань, але більшою мірою

від шкільної політики, загальнопедагогічної ідеології, освітньо-виховної

парадигми, які в певні історичні періоди зливались із загальнодержавною.

Особливо це прослідковується в часи переходу суспільства від одних до

інших координат життєдіяльності, коли відбуваються глобальні

суспільно-культурні трансформації. Зараз ми також перебуваємо у процесі

реалізації нових ідей з більш-менш чітким уявленням про минуле й майже

невизначеним майбутнім. Неабияке місце тут належить проблемам духовності

- і в культурологічно-антропологічному, і в релігійному, і в

педагогічному сенсі.

 

Усе це свідчить про доцільність розгляду феномену духовності як якості

особистості та як частини чи навіть сутності виховного процесу в

сьогоднішньому проблемному полі педагогічної науки та освітньо-виховних

реалій.

 

Скористаємось історико-культурологічним підходом, оскільки «насіння

нинішньої доби уже посіяно у добі попередній» (Є. Маланюк). Але перш ніж

перейти до генези розгляду духовності як педагогічної категорії (тому

що, без сумніву, духовність виступає основним поняттям педагогіки),

підкреслюємо, що лише в останнє десятиліття вона широко застосовується в

педагогічному обігу, увійшла до довідково-енциклопедичної літератури. У

попередні часи (починаючи з 60-х рр. ХХ ст.) радянська філософія та

психологічна література, словники, енциклопедії, довідники широко

тлумачили поняття «душа», «дух» (у дихотомії - матеріальне-ідеальне),

які є синонімічними поняттю «духовності», як і «культура», особливо

«духовна культура», «цінності», «ідеали» тощо.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ