.

Дебати як педагогічна технологія (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
159 2917
Скачать документ

Дебати як педагогічна технологія

Сьогодні дебати в якості інноваційної педагогічної технології, форм і
методів навчання та виховання, моделі навчання розглядаються в наукових
дослідженнях і методичних розробках. Ми дебати, традиційно відносимо до
більше широкої дидактичної категорії – до педагогічної технології

У науково-педагогічній літературі поняття «педагогічна технологія»
вживається дуже широко. Воно може означати напрям у дидактиці, галузь
наукових досліджень щодо виявлення принципів і розробки оптимальних
систем, із конструювання відтворююмих дидактических процесів із
заздалегідь заданими характеристиками, потім – технологічно розроблену
систему навчання, далі – систему методів і прийомів дудь якого вчителя,
накінець – методику й окремі метод навчання.

Ми вважаємо обґрунтованим віднесення дебатів до технології, оскільки, за
визначенням, даному Г. К. Селевко: «технологія являє собою процес
послідовного, покрокового здійснення розробленого на науковій основі
рішення якої-небудь виробничої або соціальної проблеми».

Дебати є, безумовно, педагогічною технологією, тому що відповідають
визначенню, даному Н. Д. Хміль: «Педагогічна технологія – комплекс
послідовних дій трансляції теоретичних знань у практичну реалізацію
функціонування цілісного педагогічного процесу, що забезпечують
можливості саморозвитку особистості педагогів і учнів, результати
втілення якої можна вимірювати поетапно та бачити динаміку, як розвитку
особистості, так і колективу».

Ми вважаємо обґрунтованим віднесення дебатів до інноваційної
педагогичної технології.

Сьогодні інноваційні педагогічні процеси стали важливим стимулом
розвитку освіти та мають потребу в науковому осмисленні.

О. І. Пригожин відзначає, що поняття «інновація» вперше з’явилося в
дослідженнях у XIX столітті й означало введення деяких елементів однієї
культури в іншу. Іншими словами, инновация – це введеня, утілення
нового.

Автори робіт із інноватики: В. І. Загвязинский, М. М. Поташник, Н. Р.
Юсуфбекова та ін. – співвідносять поняття «нового» в педагогіці з такими
характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.
За Н. Р. Юсуфбековою, педагогічне новшество є такий зміст можливих змін
педагогічної дійсності, яке веде до раніше невідомого, стану, який
раніше не зустрічався, результату, що розвиває теорію та практику
навчання та виховання.

На думку М. М. Поташника, інновації – це такі зміни, які, зберігаючи все
позитивне в накопиченому досвіді, рятують шкільну систему від виявлених
дефектів і переводять її повністю або частково на новий рівень, що
відрізняється від існуючого поліпшенням умов і результатів
функціонування. При цьому, якщо будь які зміни не несуть абсолютно нової
ідеї, але в данний момент і в данній ситуації набувають особливого
значение для навчально-виховного процессу, то й такі зміни треба вважати
інновацією.

М. В. Кларин у поняття «інновація» вкладає такий зміст: «інновація»
відноситься не тільки до створення та поширення нововведень, але й до
перетворень, змін у образі діяльності, стилі мислення, що з цими
нововведеннями пов’язані.

Існують різні підходи в обґрунтуванні необхідності впровадження
інновацій у сучасну освіту (ідеї гуманістичної філософії, глобалистики).
Виходячи з теоретичного аналізу джерел, загальним для різноманіття
наукових положень є те, що основним напрямом педагогічної інноватики
вчені розглядають підготовку людини до адекватного сприйняття світу та
життя в ньому.

Н. Д. Хміль уважає, що ускладнення вимог до особистості в сучасному
світі обумовило такі тенденції глобальних змін у сфері освіти:

перехід від статичної моделі освіти до формування динамічних структур
розумових дій учнів;

орієнтація навчання на активне засвоєння учнями способів пізнавальної
діяльності;

адаптація процесу навчання до запитів і потреб особистості з
перспективою мобільної самореалізації в умовах, що змінюються, сучасного
суспільства.

На думку Н. Д. Хміль, дані тенденції вплинули й на зростання інтересу
педагогів до педагогічних технологій.

Сучасний етап гуманізації освіти орієнтує педагогічні пошуки у галузь
особистісно орієнтированої освіти, що визнає цінність кожної людини.
Таким чином, у особистісно орієнтованому педагогічному процесі потрібна
технологія «виходу на особистість», яка допомогає побачити особистість у
іншому та в собі.

Ми солідарні з М.А. Бабаєвым, що інноваційною педагогічною технологією є
відтворений на практиці проект педагогічної системи, який приводить до
оптимізації з позиції особистісно орієнтованої освіти.

Дане визначення дозволяє нам віднести дебати до інноваційних
педагогічних технологій. Інноваційна педагогічна технологія «Дебати»
спрямована на розвиток дитини, на розкриття її особистісного потенциала.
Саме цим визначається провідна мета дебатів – виховання громадян із
розвинутими інтелектуальними здібностями, творчим відношенням до світу,
почуттям особисної відповідальності та моралі, здатних до
перетворювальної продуктивної діятельності.

Дебати поліфункціональні та вирішують такі задачі:

навчальні, тому що сприяють росширенню кругозіра, закрепленню,
актуализації накопиченнх раніше знань, овлодінню новими знаниями,
умениями та навыками;

розвивальні, тому що сприяють рзвитку інтелектуальних, лінгвистичесних
якостей, творчих здібностей. Дебати развивають логіку, критичесне
мислення, дозволяють сформувати системне бачення проблеми, наявність
взаємозв’язків подій і явищ, різних їх аспектів;

виховуючі, тому що сприяють формванню морально-світоглядної позиції та
установок поведінки , громадянських якостей і навичок життєдіяльності в
демократичному суспільстві;

соціалізуючі, тому що залучують до норм і цінностям громадянського
суспільства, адаптують до умов сучасного суспільства, сприяють
формуванню культур спілкування, здатності працювати в команді,
терпимісті до різних поглядів і точок зору, толерантності.

Процес формування громадянської особистості старшокласника за допомогою
дебатів вимагає таких підходів:

особистісно зорієнтованого, при якому в центр навчально-виховного
процесу ставляться інтереси особистості. При цьому провідною ідеєю
грмадянського виховання постає поняття невід’ємних прав людини, а зміст
її спрямовується на виховання громадянина демократичного суспільства,
патріота своєї країни, який прагне до вільного вибору власного шляху та
способів їх реалізації, вибудовує свою діяльність на основе визнання
абсолютної ценності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід
передбачує врахування вікових особливостей учнів, разробку змісту
кожного конкретного етапу навчання та виховання за віковою вертікаллю у
взємопов’язанному контексті всего змісту педагогічного процесу;

діяльнісного, що визначає спрямованість змісту громадянської освіти на
розвиток навчальних компетентностей, що забезпечують успішність
суспільної активності особистості, і реалізується шляхом створення
навчальних ситуацій, у яких практично апробуються засвоєні соціальні
цінності. Завдяки цьому підходу глобальні проблеми викладаються через
локальні на підставі позитивного досвіду участі учнів у окремих акціях,
проектах тощо;

конкретно-історичного, який передбачає розглядання навчального змісту в
цілому, як історичної категорії, своєрідної моделі конкретних вимог
суспільства до підготовки молоді до життя та діятельності в цьому
суспільстві на певному етапі его розвитку. Конкретно-історичний подхід
спрямовує зміст освіти на вирішення завдань, що є наибільш актуальними
на сучасному етапі розвитку суспільства.

В основу дебатної технології покладено такі принципи (загальні вихідні
положення):

суспільно-корисної цільової спрямованості педагогічного процесу. Гловна
вимога даного принципу – виховання громадянина;

інтегративного зв’язку педагогічного процеcса з життям. Цей принцип
вимогає йти в навчанні від життя, його проблем і залучати школярів до
реальних життєвих відношень;

єдності громадянської свідомості та громадянської поведінки. Реалізація
даного принципа вимогає организації діятельності, у якій учні були б
упевнені в істиності та життєвої силі одержуємих знань, ідей,
оволодівали б уменннями та навичками соціально ценнісної поведінки;

гуманістичної спрямованості педагогічного процесу.гуманістичної
спрямованості педагогічного процесу. Принцип, що вимогає спосучення
цілей суспільства й особистості, вібудований на повному визнанні
грмадянських прав учня та поваги до нього;

єдності виховних упливів. Практична реализація даного принципа вимогає
створення єдиної педагогічної системи як у навчальному процесі так і
позаурочний час;

орієнтованості на позитивне в людині. Принцип вимогає виявляти в кажому
учні позитивних якостей, спираючись на які можна добиватися успехів у
формуванні всіх інших, заданих метою освіти якостей;

облік вікових і індивідуальних особливостей старшокласників. Принцип
вимогає, чтоби зміст, форми та методи організації їх діятельності
відповідали індивідуальним особливостям і віку старших школярів.

У сучасній педагогічній літературі стало досить традиційним виділення
різних етапів дебатного процесу, основними з них є такі три: підготовка
до дебатів, власно дебати та післядебатний аналіз.

Ми переконані в тому, що формування громадянської особистості можливо
тільки в активній діяльності, що має соціальну спрямованість, і
вважаємо, що рефлексія, аналіз не є кінцевим етапом дебатів. Для нас
важливий етап наступної діяльності, у якій виражається громадянська
позиція школяра.

У нашому дослідженні алгоритм дебатної технології становить п’ять
основних послідовних етапів: орієнтація, підготовка до проведення
дебатів, власно дебати, обговорення дебатів, післядія.

Співвідношення та значення етапів визначається цілями та завданнями
навчально-виховного процесу, особливостями теми, проблеми,
індивідуальними та віковими особливостями, рівнем розвитку школярів.
Так, етап орієнтації в залнжності від рівня развитку школярів або від
складності теми может охоплювати цілий урок чи декілька хвилин. Етап
підготовки до проведення дебатів при достатній освіченості учнів може
займати декілька хвилин уроку, хоча зазвичай займає досить багото
позакласного часу.

Тенденція тісної взаємодії між формами навчання та позакласної роботи в
навчальному процесі відтворюється й у дебатах, де в результаті спільної
діяльності вчителя й учнів обов’язковий програмний матеріал доповнюється
інформацією, що добуває вільно, а форми навчання замикаються з формами
організації вільного часу.

Кожен етап дебатів, у свою чергу, складається з певних кроків. Дебати
починаються з орієнтації школярів на дослідження теми. Перед ними
ставиться проблема, формулюєтся мета дебатів. Далі учні, актуалізуючі
знання, які мають із теми, визначають ключові слова, аналізують тему та
з’ясовують сутність проблем. Значущість цього этапу в тому, що він є
першим у формуванні понять, знань. Наступним кроком цього этапу є
складання плану досліджування теми.

Далі, відповідно до складеного плану, збирається необхідна інформація.
За необхідністю учні звертаються до вчителя або однокласників за
консультацією. Аналіз інформації, творче її осмислення з метою складання
ліній твердження та заперечності, складання тверджуючого та заперечущого
кейсів може проводитися з усіма у класі обо ж у заздалегідь визначених
командах (на розсуд учителя, учнів). Промови спікерів, у залежності від
рівня подготовленості учня, складаються дебатерами самостійно або ж
усією командою. Припустимою є консультація вчителя.

Підготовка до дебатів вимагає опрацювання великого обсягу інформації, і
він набагато більший того мінімуму, що пропонує навчальна програма.
Дебати сприяють не тільки накопиченню обсягу знань, а й переводу його в
конкретний результат деяльності – розумінню глибини та складності
материалу, який вивчається.

Навчальний результат самостійного пошуку на етапі підготовки до дебатів
проявляється не тільки в нарощувані нової інформації, а й у
взаємонавчанні за рахунок добування кожним додаткової інформації, у
оволодінні учнами первинними дослідницькими навичками. Розвивальний
ефект етапу підготовки виявляється в активній допитливості,
пізнавальному інтересі дітей, у овлодінні дослідницикими методами
мислення. Його велике діагностичне значення полягає в тому, що чітким і
незаперечним показником глибокого засвоєння знань і творчого розвитку
особистості стає позитивний результат самостійного творчого пошуку.

Дуже важливий і такий момент, коли спочатку в учнів переважає мотивація
процесу пізнання, то в міру вдосконалювання навичок дебатування на
перший план вийшла мотивація змісту пізнання.

Таким чином, у процесі перших двох етапів дебатів вирішуються такі
завдання:

засвоєння старшокласниками термінологічних знань (вільна орієнтація в
термінах і поняттях, що мають громадянське актуальне наповнення);

знайомство з джереловою базою (з навчальною літературою та
першоджерелами – соціальними, правовими, науково-теоретичними, так чи
інакше утримуючі відомості по сутнісному характеру та типових ознаках
громадянського суспільства, а також по усвідомленню себе суб’єктом
такого суспільства).

Етап проведення – процес властиво дебатів. Дебати проводятся строго за
правилами, що забезпечують зіткнення протилежних точек зору. Спочатку
участниками жеребування (або за згодою) виявляють позиції: твердження чи
заперечення. Далі дебати проводяться за затвердженим регламентом.
Спікери кожної команди (твердження та спростування) роблять спробу
переконати нейтрального суддю в тому, що їх точка зору – наибільш
правильна. Для цього вони не просто виступають із промовами, а й
парирують аргументи іншого боку, порівнюють свої позиції з позицїєю
опонентів. Посля кожного конструктивного раунду дебатів проводиться
перехресне опитування спікерів, які виступають. Перехрестні запитання
можуть задаватися з метою внесення ясності в аргументи оппонентів,
виявлення вади в їх кейсі, підготувати спростування своєю командою тощо.
Завершується етап власно дебатів аналізом гри та винесенням судійського
рішення – виявлення команди-переможця.

Етап рефлексії дебатів проводиться відповідно схемі розробленої О. С.
Анісімовим, що адаптована до дебатів О. М. Франковською. Рефлексія
включает в себя такі процедури: опис відбувшихся дебатов, анализ і
конструктивная критика деятельности, фиксация особистісних змін
школярів, рекомендації учням із урахуванням їх виявлених особистісних
змін. Цей етап уключає в себе й рефлексію школярами позиції щодо
обговорюємої теми, що сприяє формуванню в них власної думки.

Ми солідарні з О. М. Франковською в тім, що етап рефлексії є надзвичайно
важливим у аспекті формування активної життєвої позиції, але, на відміну
від даного автора, ми не замикаємо дебати кордонами рефлексії як
заключного етапу. Ми впевнені в тому, що, доки людина не включена в ту
чи іншу діяльність практично, у якості реального суб’єта
життєдіятельності, його особистісна позиція залишається нереалізованою.
Образно кажучи, неможливо навіяти людині, що «дорогу осилит идущий», не
дозволяючи йому ходити. Активна громадянська позиція знаходить своє
адекватне віддзеркалення тільки у відповідній діяльності.

Таким чином, ми вважаємо, що найважливішою умовою формування
громадянської позиції школярів є застосування засвоєного у практичній
діяльності. Реалізацію цієї умови й переслідуе останній етап дебатної
технології – післядія. Мотивом здійснення «післядії» має стати бажання,
попит самих учнів.

На підставі вищевикладеного ми робимо такі висновки:

дебати є інноваційною педагогічною технологією, що має своєю метою
розвиток громадянськості особистості. В основу эцьго висновку покладено
данні наукових досліджень і методичних розробок учених і практиків
освіти, а також результати, які ми одержали у відповідності з
загальновизначеними в педагогіці критеріями аналізу педагогічних
технологій;

дебати створюють умови формування громадянськості старшокласників у
цілісному педагогічному процесі, забезпечуючи діалогічний характер
навчання, придбання учнями в навчально-пізнавальній діяльності не тільки
наукових знань, способів дії, але й суспільно корисного досвіду.

Дебатам як педагогічної технології властиві не тільки такі критерії як
технологічність, відтворюваність, але й що найважливіше – гарантована
ефективність. Таким чином, дебатна технологія дозволяє вирішити главне
завданя системи освіти правового государства – подготувати
інтелектуальний потенціал демократичного суспільства: ерудованих, із
високою культурою, із гнучким мисленням, цілеспрямованих, упевнених,
вільних від стереотипів громанян.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020