Дидактичні стратегії критичного читання
Прагнучи до виховання активного члена демократичного суспільства,
прищеплення рішучості та сміливості у висловлюваннях, готовності
аргументувати позицію в життєвих ситуаціях, максимальної толерантності у
висловлюваннях і поведінці, ми мусимо обов’язково використовувати
активні діалогічні технології навчання
Дослідження показують, що саме на активних заняттях – якщо вони
зорієнтовані на досягнення конкретних цілей і добре зорганізовані – учні
засвоюють матеріал найбільш повно й з користю для себе. Це означає, що
учні думають про те, що вивчають, застосовують набуті знання в ситуаціях
реального життя або для подальшого навчання і здатні навчатися
самостійно.
Одним із різновидів інтерактивних технологій, спрямованих на формування
незалежної позиції та здатності до самостійного прийняття рішень, є
технології критичного читання.
Дидактичні стратегії
Критичне читання – це процес, що залучає учня (реципієнта) до діалогу з
текстом. Протягом цього діалогу учень відгукується на різні ідеї, з
якими він зустрічається під час підбиття підсумків, аналізу, побудови
гіпотез та оцінки. На кожному етапі учень має ставити запитання для
наступного розвитку ідей.
Як активний читач учень має визначати для себе мету читання. Це можна
зробити за допомогою запитань: «Для чого я читаю цей текст? Чого я
очікую від читання?». Працюючи з великими текстами, варто обдумати
організацію читання, читати вибірково, акцентуючи увагу на головних
ідеях. Виокремивши головні ідеї, слід доповнити їх важливими деталями,
фактами, статистикою тощо.
Навички ефективного опрацювання текстів передбачають уміння швидкого
читання (поглядання). Таке читання змальовує загальну картину змісту.
Для того щоби зробити процес читання більш ефективним, слід акцентувати
увагу на структурних елементах, заголовках, підзаголовках, тезах,
визначити організацію тексту.
Запис важливих ідей дозволить опрацювати матеріал та обдумати ідеї
одночасно. Більше того, їх постійний перегляд збереже в пам’яті вже
знайомий матеріал і не дасть змоги відійти від заданої теми.
Важливим елементом критичного читання є запитання. Читання – це
інструмент роздумів. Формулювання запитань до тексту підштовхне учня до
подальших роздумів. Більше того, розвиток аналітичного мислення залежить
від складності поставлених запитань: чим більше інформації охоплює
запитання, тим глибше аналіз.
Виховання особистості у шкільному курсі літератури
Технології критичного читання вдало вписуються у структуру багатьох
шкільних курсів (про досвід використання таких технологій при викладанні
правознавства та прав людини ми писали в попередньому числі журналу).
При цьому важливо усвідомити, що їх можна застосувати як до
навчально-наукових, так і до художніх текстів.
Література як шкільний предмет несе в собі потужний навчальний і
виховний заряд. Сприймаючи й аналізуючи художні тексти, молода людина
робить із них певні висновки, формує власні поведінкові ідеали,
переконується у складності людської природи. Герої творів української та
зарубіжної літератури постають для юного читача своєрідними уособленнями
чеснот і вад узагальненої особистості. Тому і сприйняття потужного
змісту літературних творів за жодних обставин не має бути спрощеним і
репродуктивним.
Фахівці з літературної дидактики відзначають необхідність отримання
якомога більшої кількості естетичних вражень дитиною молодшого шкільного
віку, вплив саме художньої картини світу на появу інтелектуальної
рефлексії в підлітків і розвинену здатність юнацького віку розуміти
складну суперечність і в той же час цілісність світу.
Для демонстрації дидактико-виховних можливостей критичного читання при
вивченні літератури використаємо приклади завдань із нового підручника
«Українська література. 6 клас» (автори Т. Дудіна, А. Панченков, О.
Пометун).
Читання в парах
Технологія «Читання в парах» сприяє оптимізації взаємодії учнів,
формуванню навичок ведення ефективного діалогу, активного слухання,
толерантного відстоювання власної позиції.
Такі вправи дозволяють ретельно засвоїти навчальний матеріал,
сформулювати й виголосити власне ставлення до нього, дійти узгодженого
рішення, працюючи з однокласником.
Наприклад:
Об’єднайтеся в пари. Один із вас читає вголос абзац тексту. Прочитавши,
він підбиває одним-двома реченнями підсумок того, що сказано,
відповідаючи на запитання: «Про що йшлося?». Інший – ставить 1-2
запитання до того, що прочитано (усі запитання записуються). Обидва
намагаються відповісти на запитання. Далі другий з пари читає, а перший
ставить запитання. Такий обмін ролями відбувається до кінця читання.
Після завершення читання всього тексту представте класові найбільш
цікаві запитання. Ті запитання, на які вам не вдалося знайти відповідь,
обговоріть у загальному колі.
Об’єднайтесь у пари. Мовчки прочитайте наступний фрагмент тексту. Потім
один із вас коротко переказує зміст тексту, а інший уважно слухає та
складає два запитання за змістом. Запитання представте класові й
отримайте відповіді на них.
?
‚
‚
Об’єднайтеся в пари. Один із вас читає вголос абзац тексту про життя та
творчість Леоніда Глібова. Прочитавши, він підбиває одним-двома
реченнями підсумок того, що сказано, відповідаючи на запитання: «Про що
йшлося?». Інший – ставить 1-2 запитання до того, що прочитано (усі
запитання записуються). Обидва намагаються відповісти на запитання. Далі
другий із пари читає, а перший ставить запитання. Такий обмін ролями
відбувається до кінця читання. Після завершення читання всього тексту
представте класові найбільш цікаві запитання. Ті запитання, на які вам
не вдалося знайти відповідь, обговоріть у загальному колі.
Працюючи в парі, уважно прочитайте текст і складіть до нього 3-5
запитань. Поставте свої запитання класові й отримайте на них відповіді
однокласників.
Прочитайте текст у парах, поставте до нього не менше п’яти запитань.
Знайдіть відповідь на них у тексті. Два найбільш цікавих запитання
представте класові для обговорення.
Читаємо, щоби дізнатись
Ця технологія розвиває творчу уяву, прогностичні й аналітичні здібності,
дозволяє висловлювати власне ставлення до змісту прочитаного, певних рис
літературного героя.
Проілюструємо використання технології «Читаємо, щоби дізнатись»
вправами, використаними для опрацювання оповідання В. Винниченка
«Федько-халамидник».
Прочитайте назву твору. Обговоріть у загальному колі:
Як ви розумієте слово «халамидник»?
Яким ви уявляєте собі Федька?
Потім прочитайте перші три абзаци оповідання. Порівняйте свої уявлення
про героя з авторською характеристикою.
Про що, як ви думаєте, буде йти мова?
Які події ви очікуєте?
Дочитайте запропонований фрагмент до кінця. Обговоріть у загальному
колі:
Чи справдились ваші очікування?
Як автор ставиться до Федька?
Які риси характеру хлопчика особливо виразно прослідковуються в його
вчинках?
Прокоментуйте епізод покарання Федька батьком. Чи змінилося щось у
вашому ставленні до героя? Чому?
Запитаймо в автора
Основоположною цінністю демократичного суспільства є свобода слова.
Кожен має право на відкрите відстоювання своїх позицій. Толерантне
сприйняття думок і переконань інших людей можна формувати засобами
критичного читання.
І письменники, і літературознавці, і автори підручників – живі люди з
індивідуальними особливостями світосприйняття, мислення, власними
судженнями. Репродуктивне сприйняття навчальних і художніх текстів як
«правди в останній інстанції» характерне саме для авторитарних моделей
навчання. І вправа «Запитаймо в автора» дозволяє долати подібні
стереотипи.
Ось які завдання пропонуються шестикласникам у новому підручнику.
Уважно прочитайте фрагмент спогадів сестри Лесі Українки Ольги
Косач-Кривинюк. Уявіть собі, що зараз ви будете мати можливість
спілкуватися з автором цих спогадів. Підготуйте максимальну кількість
запитань до нього під час читання тексту. У кожного має бути не менше
5-7 запитань.
Оберіть за бажанням одного з учнів, який виконав би роль автора,
поставте йому частину запитань. Потім дайте слово іншому «автору».
Продовжуйте обговорення, змінюючи авторів доти, доки у вас є запитання.
Лист письменникові
Ефективним прийомом для розвитку зв’язного мовлення, потужним засобом
формування критичної позиції та навичок самостійного мислення є вправа
«Лист письменникові».
Наприклад:
Прочитайте лист Ігоря Калинця, який він написав спеціально для вас.
Працюючи в малих групах, складіть лист до поета від імені його дочки
Дзвінки. Прочитайте свої роботи класові.
Прочитайте уривок зі статті Степана Васильченка «Замість передмови». Це
звернення до своїх юних читачів – школярів України письменник написав
кілька десятиліть тому. Але воно актуальне і для вас, прийдешнього
покоління українського народу. Висловлюючись по черзі в загальному колі,
продовжіть незакінчене речення: «Степан Васильченко закликає нас до…».
Працюючи в загальному колі, виразно прочитайте лист Станіслава
Чернілевського, який він написав спеціально для вас, дорогі
шестикласники. Висловлюючись по черзі, продовжіть незакінчене речення:
«Коли я прочитав цей лист Станіслава Чернілевського, я відчув (я
подумав)…».
Форум-театр
Ще одна технологія, яку можна умовно зарахувати до критичного читання,
базується на принципах інтерактивної взаємодії та засобах театрального
мистецтва. Зайве говорити про потужний виховний потенціал театральних
постановок у школі. Але ефективнішими такі постановки стануть у випадку
активного залучення глядачів у хід дії, можливості ставити запитання,
обговорювати, критикувати й аналізувати побачене.
Наприклад:
Приготуйтесь до читання оповідання С. Васильченка «Свекор» за ролями.
Подумайте, який темп та інтонація доречні при читанні певних епізодів.
Об’єднайтесь у малі групи. Під керівництвом учителя кожна група
інсценізує один із фрагментів оповідання.
Після виступу кожної групи глядачі мають змогу поставити виконавцям
запитання за текстом, а актори – відповісти на ці запитання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
