.

До нових перемог радянської школи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 2243
Скачать документ

До нових перемог радянської школи

Пропонуємо зануритись у ретроспективу становлення української школи.
Пропонуємо матеріали з журналу «Комуністична освіта» київського
видавництва «Радянська школа». Уявить собі передвоєнну Україну… Які
проблеми турбували освітян? Як вони співвідносяться із сучасними?

БОРОТЬБА ЗА ПІДВИЩЕННЯ УСПІШНОСТІ УЧНІВ

Школи за минулий навчальний рік мають значні досягнення в
навчально-виховній роботі. Вони наполегливо боролись за оволодіння
учнями основ наук. Підвищення якості засвоєння учнями програмного
матеріалу можна відмітити по всіх предметах. Збільшилось число учнів, що
вчаться добре і відмінно, зменшилась кількість другорічників, підвищена
дисципліна в школах. У нас є багато передових шкіл і
вчителів-відмінників, які добилися повної успішності учнів.

В Уманському районі, Київської області, який змагається з Черкаським
районом, 23 вчителі 1-4-х класів дали 100 % переводу учнів до старших
класів, серед них т.т. Денисенко – вчителька 4-го класу Уманської школи
№ 8, Дідура – вчителька 3-го класу Уманської школи, Довгань К. –
учителька 1-го класу Дмитрушківської школи.

78 кращих учителів Уманського району забезпечили високу успішність учнів
з основ наук, домоглися 95-100 % успішності. В Уманській середній школі
№ 1 директор школи і викладач історії т. Побігайло добився 96 %
успішності учнів, викладач фізики т. Поляруш забезпечив 98 % успішності
учнів.

Аналогічні приклади можна навести також і по інших районах і областях.

Багато шкіл дали високі показники успішності, наприклад, Київська
середня школа № 83 дала 97 % успішності. В Харківській школі № 14
переведено до старших класів 95 % учнів, в Ново-Ободівській неповній
середній школі – 95,6 %; Бутівська неповна середня школа № 42 (м.
Сталіно) дала 96 % успішності; Булаківська школа, Петрівського району,
Харківської області – 98 %, Куп’янська середня школа № 1, Харківської
області, має успішності 97 %.

Добре була організована робота в Будаївській середній школі № 1,
Київського району (директор тов. Левицький).

Програма з усіх предметів в цій школі виконана. В ній навчається 800
учнів, з яких переведено до старших класів – 732, що становить 91,5 %;
залишено на другий рік – 43 учні, повторні іспити на осінь були дані 31
учневі і то в більшості з одного предмета. В минулому ж навчальному році
в школі було переведено до старших класів 79 %. Тут є цілий ряд
учителів, які дали високу успішність: тов. Саітова, вчителька 1-го
класу, всіх учнів перевела до 2-го класу; вчителька 3-го класу тов.
Сатаневич перевела 95 % учнів; у тов. Абрамович, учительки російської
мови в 5-7-х класах, 96 % успішності; в тов. Бережного, викладача
української мови і літератури в 8-10-х класах, успішність – 96 %; цілий
ряд інших учителів школи також дав високі показники в своїй роботі.

Директор, завідувач навчальної частини й учительський колектив добре
були обізнані з станом успішності кожного учня, в школі вівся точний
облік учнів, що не встигали, відомо було, з якого саме розділу не
встигає той чи інший учень. Цим учням систематично допомагали. Питання
роботи з учнями, що не встигали, займало значне місце на методичних
виробничих нарадах; робота з цими учнями систематично керувалась з боку
директора школи і завідувача навчальною частиною. Методична робота в цій
школі загалом була на належному рівні. Крім методичних нарад, в школі
були організовані відкриті уроки для вчителів своєї школи та вчителів
Будаївського куща.

В наших школах працюють десятки тисяч учителів, справжніх ентузіастів
своєї справи, які показують приклад дають зразки в роботі. Потрібно
досвід цих передових учителів передати всій масі вчительства.

Поряд з передовими школами і вчителями, які домоглися високої
успішності, є багато шкіл, які дають незадовільну успішність учнів і
мають багато другорічників. В окремих школах мали місце факти
окозамилювання і незаконних переводів учнів. Окремі вчителі
безвідповідально ставляться до справи боротьби за успішність учнів і
часто прикривають свою погану роботу тим, що ставлять учням підвищені
оцінки, а директори шкіл іноді не перевіряють успішність цих учнів і
переводять їх до старших класів.

В одну Київську школу перевелась учениця 3-го класу Т. Б. з Сараївської
неповної середньої школи, Чернігівської області. Ця учениця пред’явила
картку успішності, підписану директором школи Зузько, з відмітками
«посередньо» з усіх предметів. А коли перевірили успішність цієї
учениці, то виявилось, що вона не засвоїла програми і за 1-й клас. Такі
факти не поодинокі. Відділам наросвіти і директорам шкіл потрібно рішуче
припинити таку антидержавну практику і притягнути таких учителів і
директорів до суворої відповідальності.

Школи за минулий навчальний рік добилися значного зменшення
другорічництва, але багато шкіл мають ще дуже велику кількість
другорічників і це є найпереконливіший показник недоліків у роботі.

На кінець 1937/38 навчального року маємо такі дані про кількість
другорічників та учнів, які мали повторні іспити:

По м. Києву другорічників 4 %, а повторні іспити мали 8,7 % учнів.

По Харківській області другорічників 7 %, а повторні іспити мали 9 %
учнів.

По Полтавській області другорічників 8 %, а повторні іспити мали 8 %
учнів.

Особливо велику неуспішність учнів маємо по школах Житомирської та
Вінницької областей, які дали по 11 % другорічників і по 8 % учнів, яким
дані були повторні іспити.

Дуже низьку успішність дають, наприклад, такі школи: Чернігівська школа
№ 6 – успішність становить 73 % (директор т. Буштрук); Андріївська
неповна середня школа, В.-Бурлуцкього району, Харківської області, – 67
%; Миколаївська неповна середня школа, Ульянівського району, Харківської
області, – 67 %; Михайлівська неповна середня школа, Вінницької області,
– 76 %; Народицька середня школа, Житомирської області, – 58 %.

Такі дані успішності свідчать про цілком незадовільну організацію роботи
в цих школах.

В багатьох школах особливо погано стоїть справа з успішністю з мов,
зокрема, з російської мови.

Є окремі школи. які дали абсолютно неприпустиму успішність. Наприклад, в
7-му класі Кам’янецької середньої школи Підвисоцького району (Київська
область) з 29 учнів, що складали іспити, тільки 3 учні написали диктант
на «посередньо», 3 на «погано» і 23 на «дуже погано». Така ж
неуспішність і в Рожеваській середній школі Макарівського району, в
Мельниківській Ротмистрівського району, і деяких інших.

Школи почали новий навчальний рік значно краще підготовленими, ніж в
попередні роки. В школи відряджено понад 20000 нових учителів –
випускників педагогічних вузів і шкіл цього року. У цьому році є всі
можливості остаточно ліквідувати другорічництво. Це є центральне
завдання всього вчительства і відділів наросвіти.

МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО, ПЛАНУВАННЯ Й ОБЛІК

Ефективність боротьбі за дальше піднесення успішності учнів, за
ліквідацію другорічництва в великій мірі залежить від підвищення
кваліфікації вчителів, від покращення методичного керівництва в школі.
Між тим багато відділів наросвіти і директорів шкіл досі не приділяють
належної уваги справі налагодження методичної роботи в школі.

Ми маємо всі дані для такої постановки методичної роботи в школі,
районі, області, щоб вона повнотою задовольняла потреби і вимоги
вчителя.

Щороку збільшуються асигнування на методичну роботу.

Серед учителів України є десятки тисяч майстрів педагогічної праці, які
змогли б забезпечити розгортання методичної роботи, але досвід їх роботи
ще не використовується в належній мірі.

Ще не всі обласні, міські і районні методичні кабінети стали центрами й
організаторами метод роботи серед учителів, ще не всі спромоглися
організувати методроботу так, щоб вона була дійовою допомогою в боротьбі
школи і вчителя за піднесення роботи школи.

Таки стан методичної роботи є наслідок відсутності належного керівництва
з боку НКО. Навколо методичних кабінетів ще не організовано широкого
методичного активу, не виявлено і не залучено до роботи кращих майстрів
педагогічної справи.

Одним з характерних недоліків в роботі методкабінетів та відділів
наросвіти на місцях є недостатня увага до низової ланки методичної
роботи – шкільних методичних нарад.

Роботі шкільних методичних нарад потрібно приділити особливу увагу і
допомогу. Методичні наради в школі мають працювати над конкретними
темами методики роботи вчителя, над окремими теоретичними питаннями
навчально-виховної роботи.

Зокрема обласні, міські й районні кабінети мають працювати над
питаннями:

Вивчення стану викладання окремих предметів та успішності учнів.

Організація обміну та висвітлення кращого досвіду роботи вчителів.

Проведення лекцій, семінарів для зав. РВНО, інспекторів, учителів.

Опрацювання інструктивно-методичних листів та методрозробок.

Кращі методичні кабінети вже розгорнули роботу по вивченню стану
викладання й успішності учнів у школах.

Київський облметодкабінет протягом року вивчив успішність та стан
викладання в 173 школах області, проаналізував 57000 учнівських робіт.
Ці матеріали оброблені й у формі методичних листів надіслані школам.

Цей досвід мусить бути введений у систему роботи всіх обласних, міських
і районних методичних кабінетів. У цій роботі потрібне не лише
опрацювання на матеріалах обслідування методичних листів та надсилка їх
до школи, а й ґрунтовна робота з учителями кожної окремої обслідуваної
школи. Кожен учитель обслідуваної школи мусить одержати вичерпний аналіз
своєї роботи.

Наради і семінари вчителів при київському облметодкабінеті були
спрямовані на піднесення спеціальної та методичної кваліфікації –
семінари істориків, викладачів Конституції, російської мови, української
мови, фізики, інспекторів-методистів.

Чернігівський облметодкабінет організував ряд теоретичних лекцій з
питань педагогіки, методики, викладання мови, літератури, математики.

Київський, Харківський, Вінницький і Сталінський облметодкабінети
провели велику роботу по організації семінарів, нарад безпосередньо в
районах.

Керівництво методичною роботою в школі покладається на директора
(завідувача) школи, який несе персональну відповідальність за методичне
керівництво.

Основні форми методичної роботи в школі мають бути такі:

Індивідуальна робота директора (завідувача), завуча з кожним учителем.

Педагогічна рада.

Методичні наради вчителів 1-4-х класів, наради викладачів певного
предмета в 5-10-х класах там, де є два або більше вчителів з певного
предмета.

Обмін досвідом через взаємне відвідування.

Методичний кабінет.

Одне з основних завдань роботи директора (завідувача) і завуча школи є
відвідування уроків учителів.

Для того щоб забезпечити найкращу постановку навчально-виховної роботи
на уроках, директор, завуч школи, зобов’язані завжди знати, в якій мірі
якість уроків учителів відповідає проставленим вимогам, своєчасно
виявляти й усувати недоліки в роботі й подавати вчителям необхідну
допомогу.

Директор, завуч повинні відвідувати уроки організовано, за певним
планом. Крім того, самому відвідуванню уроків повинна передувати деяка
підготовка до цього директора, завуча (знайомство з планом уроку,
складеним учителем, встановлення його місця в вивченні певного розділу
програми, перегляд матеріалу поточного обліку успішності учнів і т.
ін.).

Директор (завідувач) і завуч школи повинні використовувати також інші
форми вивчення роботи вчителів: систематична перевірка виконання програм
за затвердженим календарним планом, періодичний перегляд учнівських
зошитів для виявлення набутих учнями навичок і встановлення прийомів
роботи вчителя, перегляд щоденників учнів, класних журналів і робочих
проланів учителів, індивідуальні бесіди з окремими вчителями по питаннях
навчальної й виховної роботи й т. ін. На підставі систематичного
вивчення роботи вчителів директором (завідувачем), завучем подаються
конкретні вказівки й організується потрібна методична допомога їм з
питань методів опрацювання окремих тем або розділів програм, у складанні
планів уроків і ін. Допомога ця здійснюється в різноманітних формах: як
індивідуальні або групові бесіди наради й ін.

Педагогічна рада скликається директором школи не менше одного разу на
місяць. На педраді можуть заслуховуватись різні питання, а саме:

Обговорення планів роботи школи.

Звіти окремих учителів про виконання навчальної програми, методи роботи
й успішність учнів з даного предмета.

Звіти класних керівників про навчальну й виховну роботу в класі.

Обгорнення підсумків навчальної й виховної роботи школи за чверть, за
рік. Підготовка до перевірних іспитів, підсумки цих іспитів, випуск і
перевід учнів, нагородження учнів і ін.

Обговорення вказівок, інструкцій, розпоряджень НКО УРСР і його місцевих
органів.

Організація виховної роботи в школі зокрема:

а) порядок і дисципліна в школі;

б) антирелігійна робота в школі.

Заходи боротьби з неуспішністю.

Висновки про роботу вчителів за матеріалами відвідування уроків
директором, завучем школи і ін.

Стан викладання і успішності окремих предметів.

Окремі методичні питання.

Крім роботи педагогічної ради, в якій беруть участь усі працівники школи
й на якій обговорюються питання організаційного й загально методичного
характеру, доцільно систематично провадити методичні наради окремих груп
учителів:

наради вчителів паралельних 1-4-х класів;

учителів одного предмета: математики, мови фізики і ін.;

наради вчителів одного класу.

На предметних методичних нарадах потрібно обговорювати:

питання викладання окремих тем і розділів;

встановлення єдиних вимог до учнів;

підготовку дидактичного матеріалу;

методичну розробку планів, конспектів наступних уроків;

матеріали проведених уроків в порядку обміну досвідом кращих учителів.

Методичні наради потрібно передбачити планом роботи школи й провадити їх
систематично (1-2 рази на місяць). Тематика їх намічається, виходячи з
актуальних питань роботи школи в даній чверті. Крім того, на методичних
нарадах треба ставити доповіді на теоретичні педагогічні питання й
провадити обговорення окремих статтей педагогічної преси.

Методичне керівництво роботою вчителя повинно включати не лише
роз’яснюючи роботу й чіткі вказівки, а й живий показ зразків
педагогічної майстерності на основі обміну досвідом. З цією метою
потрібно організувати відкриті уроки й взаємне відвідування вчителями
уроків. Аналіз таких уроків провадиться на методичних нарадах, де
дається оцінка даного уроку, намічаються пропозиції для дальшої
методичної роботи педагогічного колективу й окремих учителів.

Центром методичної роботи в школі мусить бути методичний кабінет, у
цьому концентруються й відповідно оформляються всі матеріали методичної
роботи школи: план роботи школи, плани вчителів, класних керівників,
піонервожатого, конспекти й плани уроків, те одичні розробки окремих
тем, наочні приладдя, учнівські роботи, зошити й ін.

Методичний кабінет забезпечується педагогічною й методичною літературою
– монографічною й періодичною.

Через методичний кабінет провадиться вся методична робота,
організовуються педагогічні консультації для вчителів і т. ін.

До методичної роботи в школі потрібно залучити найбільш досвідчених
учителів, консультантів-методистів.

Зазначеними формами не вичерпується вся робота директора (завідувача),
завуча з учителем. Директор (завідувач), завуч школи зобов’язані
систематично турбуватись про підвищення політичної й спеціальної
кваліфікації вчителів, про заочну освіту вчителя та допомогу йому в
цьому.

Для подання систематичної допомоги вчителям району відділи народної
освіти мусять організувати через районний методичний кабінет семінари,
науково-методичні доповіді, лекції, наради директорів, завучів,
учителів.

Семінари організовуються окремо для вчителів 1-го, 2-го, 3-го, 4-го
класів і для вчителів 5-10-х класів за предметами (учителів мови,
математики, природознавства й ін.).

У великих районах для проведення цієї роботи слід організувати кущові
об’єднання вчителі декількох шкіл (4-8).

Семінари організовуються з метою поповнення знань учителів і обміну
досвідом. Зокрема доцільно організувати:

семінар історії для вчителів 3-4-х класів;

семінар з стародавньої й середньої історії для вчителів 5-7-х класів;

семінар з російської мови;

семінар завідувачів початкових шкіл, директорів і завучів неповних
середніх і середніх шкіл і ін.

Завдання цих семінарів поповнити знання вчителів з даного предмета та
методики його викладання.

Керівництво семінарами доручається знання кращим найбільш досвідченим
учителям району.

Потрібно також організувати періодично науково-методичні доповіді,
лекції на певні теми за спеціальністю вчителів, а також на політичні
теми (з питань міжнародного та внутрішнього стану). Такі доповіді можуть
організовуватися для всіх учителів.

Для проведення доповідей, лекцій використовуються консультанти-методисти
обласних методичних кабінетів, наукові робітники інститутів, кращі
вчителі району.

Центром всієї методичної роботи в районі повинен бути методичний
кабінет, який організовується при районних і міських відділах народної
освіти.

При районних методичних кабінетах потрібно утворити педагогічну
бібліотеку.

В бібліотеці влаштовуються виставки книжкових новинок. Бібліотека
повинна просувати відповідну літературу в учительські маси, надсилаючи
списки нових книжок у кожну школу.

Методичний кабінет організовує вивчення й збирання кращого досвіду й
просуває його до масових шкіл. З цією метою в методичному кабінеті
збираються і відповідно оформляються плани роботи шкіл, кращі зразки
роботи вчителів (конспекти уроків, доповіді, наочні приладдя, кращі
плани виховної роботи й т. ін.), кращі зразки роботи учнів (зошити,
альбоми, макет малюнки, колекції, стінгазети, контрольні роботи й т.
ін.).

Потрібно організувати видання літератури на допомогу вчителів в порядку
висвітлення досвіду роботі майстрів педагогічної справи та видати
методрозробки до окремих програмних тем. Зразки такої тематики бачимо в
роботах Київського і Харківського облметодкабінетів (методрозробка
«Слово о полку Ігореве», «Доцентрова і відцентрова сила», «З досвіду
роботи над розвитком усної мови», «Досвід унаочнення викладання
географії в 5-му кл.», «Робота з контурною картою» та ін.).

Розгортаючи методичну роботу в цьому навчальному році, ми повинні
зосередити особливу увагу на роботі шкільних і кущових методичних нарад,
як основної ланки методичної роботи. Роботу методичних об’єднань
потрібно скерувати на опрацювання окремих програмних тем, на практичний
показ роботи безпосередньо на уроках кращих майстрів педагогічної праці,
опрацювання окремих фахових і методичних теоретичних питань.

Треба зробити все, щоб методична робота в школі, районі, області була
значною допомогою школі і вчителеві. Навчально-методичному відділові НКО
та Науково-дослідному інститутові педагогіки потрібно забезпечити дійове
керівництво методроботою, координувати роботу методичних кабінетів,
широко розгорнути показ роботи кращих учителів.

Однією з важливих умов гарної організації навчально-виховної роботи в
школі є вдумливе, методично обґрунтоване планування.

Чітке планування та облік роботи школи наперед визначає належну
організацію навчального процесу, забезпечує своєчасне й повне виконання
програм, основних завдань школи, дає змогу контролювати й своєчасно
виправляти помилки в окремих учителів, дає змогу систематично підносити
якість роботи школи в цілому. Між тим, справа планування роботи школи
була занедбана і не було встановлено відповідної системи планування.
Роками школи не мали вичерпних вказівок про планування роботи. Кожна
школа планувала роботу по-своєму.

Щоб впорядкувати справу планування роботи в школах, НКО розробив
методичні вказівки і встановив систему планування:

Річний план роботи школи.

Календарний план роботи школи на чверть (складається на основі річного
плану роботи школи).

Календарний план роботи на місяць: а) директора школи, б) завідувача
навчальної частини.

Навчальні плани вчителів: а) календарний план на чверть, б) щоденник
(плани уроків на чергову тему або підтему).

Плани робіт класних керівників на чверть.

Основою плану роботи школи, вчителів є державний навчальний план і
програма. Керуючись навчальним планом і програмами, а також директивними
положеннями про школу (конкретний стан успішності й виховної роботи
даної школи) кожна школа складає свої плани роботи на установлені
періоди.

Річний план роботи школи має на меті організувати й спрямувати роботу
всього колектив вчителів, співробітників школи на виконання основних
завдань школи: забезпечення високого рівня знань учнів, виховання
відданого соціалістичній батьківщині покоління і забезпечити необхідні
умови для успішної роботи вчителів та учнів. При складанні плану
враховуються конкретні умови даної школи і наслідки роботи минулого
навчального року.

Календарний план на чверть учитель теж складає на основі державного
навчального року і програм. Він планує свою роботу так, щоб на кінець
року цілком виконати навчальний план і програму з даного предмета,
враховуючи конкретні особливості даного класу. Перед тим, як складати
календарні плани на чверть, учителеві потрібно орієнтовно розробити весь
навчальний матеріал по чвертях. У вступній частині плану визначити
завдання вивчення даного розділу, виходячи з особливостей класу і
засвоєння учнями попередніх розділів, визначити виховні і методичні
завдання, пов’язані з вивченням даного розділу програми: унаочнення
викладання, письмові і контрольні роботи, повторення.

На основі календарного плану роботи на чверть, учитель планує уроки на
чергову тему або підтему в щоденнику. Добре підготуватися до уроку не
можна, коли немає чіткого плану роботи. Щоденний план уроку є основний
оперативний документ учителя У плані уроку визначається тема, зміст і
способи опрацювання даного уроку. Готуючись до уроку, вчителеві потрібно
опрацювати і підготувати відповідний матеріал: літературу, задачі,
письмові вправи, наочне приладдя та ін. визначити в певній методичній
послідовності хід уроку, включаючи заходи щодо закріплення нового
матеріалу та подання домашніх завдань учням. Крім того, кожний учитель
повинен скласти конспект, в якому зафіксувати весь фактичний матеріал
уроку.

До цього часу мали місце випадки, коли плани класних керівників
втілювали в собі лише елементи виховної роботи. Цим самим виховна робота
часто відривалась від навчальної. Надалі цього не повинно бути. Класний
керівник є організатор всієї навчально-виховної роботи даного класу і
відповідно до цього він мусить будувати свій план. План класного
керівника мусить охоплювати всю систему міроприємств навчально-виховного
процесу.

Облік і документація роботи в школах надзвичайно запущена. НКО
опрацьовує ряд міроприємств для впорядкування цієї справи. Основним
документом для обліку роботи в школі є класний журнал. Але в журналі
минулого навчального року робота вчителя і учня знеосіблювалась, і
директорові школи вказано було контролювати щоденну роботу учня і
вчителя. Для ліквідації знеосібки в облікові роботи школи в цьому
навчальному році для 5-10-х класів введено новий предметний класний
журнал, який дає можливість учителеві і директорові школи вести
систематичний облік роботи кожного учня з кожного предмета. Для
покращення обліку навчання кожного учня протягом усього періоду
перебування його в школі запроваджено особові справи учнів. Введено в
цьому році також шкільний журнал. Треба тільки забезпечити правильне
введення цих документів школами. Треба, щоб ці документи стали дійовим
засобом дальшого піднесення успішності і дисципліни учнів.

Не було й єдиних форм звітності вчителя і школи в цілому. найбільшою
хибою в цьому було те, що звітність про виконання навчальних планів,
програм та успішність учнів НКО одержував лише раз на рік, в кінці
навчального року. На протязі навчального року НКО і обласні відділи
народної освіти мали лише дані вибіркового обстеження шкіл. А це,
зрозуміло, дуже ускладнювало справу оперативного керівництва школами.

На 1938/39 рік встановлено єдині форми звітності вчителя, класного
керівника, школи в цілому за кожну чверть. Маючи це, треба забезпечити у
всіх відділах народної освіти глибокий аналіз звітності про наслідки
навчання за кожну чверть і цим самим забезпечити оперативність
керівництва навчання кожної школи, кожного класу.

Радянська школа оточена щоденною увагою і піклуванням партії й уряду. В
нашій країні створені всі умови для того, щоб широкі народні маси і їх
діти змогли якнайкраще використати своє право на освіту, записане в
Сталінській Конституції. Школам і вчителям створені прекрасні умови для
роботи.

По всій Україні проведено наради по підготовці до нового навчального
року та районні наради вчителів. Ці наради допомогли вчительству краще
розібратися в навчальних програмах, широко обговорити всі питання
організації навчального процесу. Все це сприяло мобілізації радянського
вчительства на успішну роботу в новому навчальному році. Радянське
вчительство, учні, батьки з великим піднесенням розпочали новий
навчальний рік. Потрібно закріпити ці досягнення, з перших же днів
розгорнути настирливу боротьбу за дальше піднесення успішності і
свідомої дисципліни, за остаточну ліквідацію другорічництва в школах, за
виховання з наших дітей відданих патріотів соціалістичної батьківщини.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020