Досвід створення інтерактивного підручника
Серед сучасної педагогічної інноватики значне місце ось уже кілька років
посідають інтерактивні технології навчання. Їх поширення в українській
школі зумовлене яскраво виявленою особистісно зорієнтованою основою та
компетентнісним підходом
Інтерактивне навчання, як відомо, являє собою співнавчання,
взаємонавчання, котре передбачає моделювання ситуацій, використання
рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє
формуванню вмінь, навичок і цінностей, створенню атмосфери
співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером
дитячого колективу.
Психологічні передумови інтерактивного, зокрема кооперативного, навчання
полягають у тому, що «людина має відповідати за інших, діяти разом у
напрямі досягнення мети. Де необхідні спільні дії, де потрібна
взаємодія, щоб досягти поставлених групових цілей, відбувається процес
залучення індивіда до навчання, формування компетентності, яка необхідна
для групи».
Успіхи педагогів, які вже використовують інтеракцію у своїй практиці,
засвідчують ефективність такої стратегії навчально-виховної взаємодії.
Але саме ці успіхи часто працюють не на користь поширення інтерактивних
технологій. Справа в тому, що вони інколи використовуються лише задля
демонстрації феєрверку методичної підкованості вчителя на окремо взятому
уроці для начальства.
Системності запровадження інтеракції мусять сприяти навчальні курси та
підручники, спеціально розроблені з використанням такої стратегії. І
підручники ці вже працюють у школі. Це «Практичне право» (О. Пометун, Т.
Ремех, І. Гейко), «Світ права» (О. Пометун, Т. Ремех, Г. Фрейман),
«Права людини» (О. Пометун, Т. Ремех, І. Сущенко), «Етика. 5 клас» (О.
Данилевська, О. Пометун) та інші.
Неважко помітити, що такі підручники створені лише для
суспільствознавчих курсів. Тож в інших освітніх галузях інтеракція
неможлива? Ще й як можлива, і це доводять численні розробки уроків з
мови, літератури, математики, фізики тощо, опубліковані, зокрема, і у
«Відкритому уроці».
Першою навчальною книгою з філологічних дисциплін, створеною з
використанням інтерактивних технологій навчання, стане підручник з
української літератури для 6-го класу, який готується до виходу у
київському видавництві «А. С. К.» (автори Т. Дудіна, А. Панченков, О.
Пометун). Це видання ввійшло до числа переможців цьогорічного конкурсу
підручників і буде видано за кошти держбюджету.
Автори виходили з найновіших положень підручникотворення, керувалися
тим, що «процес навчання дає очікувані позитивні результати, якщо
діяльність учнів здійснюється на високому активному рівні, тому до всіх
структурних елементів підручників бажано вводити інформацію для
формування проблем і системи питань, за якими викладатиметься та
пояснюватиметься навчальний матеріал».
Серед істотних особливостей нового підручника – чітке дидактичне
структурування навчального матеріалу для кожного уроку (визначення
чітких і реальних очікуваних результатів вивчення теми; запитання для
актуалізації опорних знань; тексти, що надають необхідну інформацію та
мотивують навчальну діяльність школярів; інтерактивні завдання для
опрацювання художніх творів, спрямовані на формування компетентностей та
активний вияв власної позиції шестикласника; запитання для перевірки
досягнення очікуваних результатів і закріплення вивченого; домашні
завдання тощо).
Підручник збагачено текстами для додаткового читання і творами
однолітків, що надихатимуть учнів на створення власних віршів чи
оповідань. Розповіді про багатьох письменників збагачені їхніми
зверненнями до юних читачів, написаними спеціально для цього підручника.
У рубриці «Дослухаймося до думки фахівця» запропоновані уривки із праць
літературознавців і фольклористів для глибшого опрацювання теми.
Матеріал із теорії літератури поданий під рубрикою «Вузлик на пам’ять»,
що дозволяє зосередити на ньому увагу. Ілюстрації (репродукції визначних
живописних полотен, творів народного малярства; дитячі малюнки)
супроводжуються низкою завдань, що максимально залучають ілюстративний
матеріал до комплексного дидактичного апарату навчальної книги.
Незалежні експерти, які визначали переможців у конкурсі підручників для
6-го класу, наголошували на тому, що підручник Т. Дудіної, А. Панченкова
та О. Пометун відрізняється «цілісністю викладу, що, зокрема,
забезпечується акцентуванням на компетентностях, які має набути учень
завдяки роботі чи то над великою темою, чи її підтемами. Таким чином
автори підручника винахідливо утверджують себе в новій ролі – ролі
фасилітатора. Особливо добре, що автори не полишають свого підопічного
сам на сам, коли на його шляху зустрічаються складні завдання,
вгадується небезпека спрощення. Це, зокрема, стосується текстів і
супровідних завдань, що подаються перед великими за обсягом творами. Так
само вчасною, доречною є допомога, коли школяра запрошують до
спілкування на рівних, пропонуючи звірити зроблені ними висновки з
авторськими».
Пропонуємо на суд колег журнальний варіант окремих розділів нового
підручника.
КОЛИСКОВІ ПІСНІ
Колискова пісня – це душа,
яка ходить навшпиньках.
М. Сингаївський
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які колискові пісні ви вивчали в молодших класах?
2. Розкажіть, які колискові пісні співала вам мама в дитинстві?
3. Які почуття, спогади виникають у вас, коли ви чуєте колискову?
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Уважно прочитайте текст. Працюючи в загальному колі, дайте відповіді на
запитання:
У чому особливість колискових пісень?
Які художні засоби в них використовуються? З якою метою?
Які почуття, сподівання висловлюються в колискових?
Народні колискові пісні – це напрочуд ніжні, прості і в той же час
художньо довершені поетичні твори. Ліричні й мелодійні, вони містять у
собі теплоту материнської любові до дитини, щирість почуттів, тремтливу
надію та мрії про її майбуття. Вони ронять у дитячі душі перші зерна
доброти та народної моралі.
Характерною ознакою українських колискових є те, що вони здебільшого не
багатослівні, проте глибокі за змістом. Дитина, її щастя, здоров’я –
завжди в центрі сюжету. Дії, що в них відбуваються, насичені добрими
уособленими образами. Це Котик – оберіг від усякого лиха, лагідні Гулі,
що обдаровують дитину, Дрімота, яка тихенько гойдає колиску, Мати, яка
невтомно робить усе можливе для того, щоб її дитя росло здоровим і
щасливим.
Рядки-повтори в народних колискових не лише для ритмомелодики, а й для
того, щоби висловлені сподівання щасливої долі набули магічної сили
заклинань. Низочки з пестливих слів заспокійливо оповили, приспали
дитячий неспокій та материнську тривогу.
Через колискову пісню дитина вперше пізнавала світ, відчувала єднання з
природою, рідною мовою.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Виразно прочитайте тексти колискових пісень. Працюючи в парі, обговоріть
відповіді на запитання:
Яким настроєм проникнуті ці пісні? Поясніть свою відповідь.
Знайдіть у текстах пестливі слова. Чому їх так багато?
Якою уявляє мати свою дитину в майбутньому? З яких рядків колискових ви
це зрозуміли?
Як впливають на здоров’я та долю дитини колискові пісні, забавлянки?
Обґрунтуйте свою думку.
Представте результати своєї роботи класу.
Ой ти, коте, коточок
Ой ти, коте, коточок!
Не ходи рано в садочок,
Не полохай дівочок,
Нехай зів’ють віночок
Із рутоньки, із м’ятоньки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного василечку.
Ой, спи, дитя, до обіда,
Покіль мати з міста прийде
Да принесе три квіточки:
Ой первую зросливую,
А другую сонливую,
А третюю щасливую,
Ой щоб спало, щастя знало,
Ой щоб росло, не боліло,
На серденько не кволіло.
Сонки-дрімки в колисоньку,
Добрий розум в головоньку,
А рісточки у кісточки,
Здоров’ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
Ой ну, люлі, дитя, спать
Ой ну, люлі, дитя, спать!
Пішла мати жито жать
Та й вижала три квітки:
Що первую сонливу,
А другую дрімливу,
А третюю щасливу.
Ой щоб воно спало,
Щастя-долю мало
І добрую годину
На малую дитину.
Ой щоб воно спало
І спати хотіло,
Як квіт, червоніло.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Працюючи в малій групі, уявіть себе мамою чи татом, що тримає на руках
дитинку. Яку колискову заспівали би ви їй? Спробуйте скласти свою,
особливу й неповторну. Вона може бути без рими, бездоганного ритму, але
якщо ви знайдете щирі слова, епітети та порівняння, в які вкладете
частинку свого серця, ваша колискова зазвучить, як пісня. Спочатку
скористайтеся, як канвою, поданими реченнями, які треба закінчити. Деякі
з них слід повторювати 2-3 рази. Цей прийом надасть тексту колискової
поетичного звучання й виразності.
Спи, моя… , спи , мій …
Спи, як … ,спи, як…
Дивлюсь я на тебе,
Така ти …
Ти схожа на …,
На ……. І на ….
Нехай тобі сняться
………………………..,
Нехай не тривожать
………………………….
В житті хай ………….
……………………………
Й ніколи, нізащо ……….
Спи , мій ………………,
Рости, як ……………….
Заспівайте класові свій варіант пісні.
ДОСЛУХАЙМОСЬ ДО ДУМКИ ФАХІВЦЯ…
Материна пісня
Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі
над колискою. Уже тоді – з першої почутої мелодії маленька дитина
відчуває багатоголосся життя та світу. Звідти беруть початок її радощі,
смуток і веселість, тривоги та сподівання. І головне – взаємність із
життям, зі світом.
Колискова – це душа, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише
ті, хто вміє слухати. Коли натруджена – вечірня чи вранішня земля дихає
безгомінням, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, а світ
стає милосерднішим, ближчим до серця, – тоді в серці матері народжується
пісня, тоді над колискою вона щемно, тремтливо й ніжно виспівує свою
незглибиму душу.
Українська пісенна культура творилася віками. І починалась вона з
колискових мелодій, освячувалась материнським голосом, надією, що її
дитина виросте і матиме кращу долю, ніж у батьків. У колисковій мати
звертається не лише до дитини, а й до світу, до всього живого на землі.
Вкладає в пісню всі тривоги, любов, переживання, сподівання та прагнення
«щоб дитятко спало, щасливим зростало, горенька не знало», «щоби росло
на потіху, а добрим людям на послугу»…
Мати та материнство, колиска й колискова – то вічні теми в літературі, у
пісні, узагалі в мистецтві. Образові матері присвячені живописні полотна
давніх і сучасних художників. Про неї створено високохудожні поетичні
твори. А де мати, – там і пісня.
Тож не обминути й пісень літературного походження, про які, забуваючи
авторів, ми часто кажемо: народна пісня. Серед них є й колискові. Як,
скажімо, Шевченкова «Ой люлі, люлі, моя дитино», «Колискова» Лесі
Українки, «Лебеді материнства» Василя Симоненка…
Прислухаймось лишень, кожна колисанка – то надія на завтрашню днину.
Виростеш ти, сину… Виростеш ти, доню… І в кожному поетичному рядку,
у наспіві – характер матері, щедрість її душі, цілющість людського добра
– усе людське, людяне і вселюдське, усе, на що покладаються надії. І
головне – продовження роду. Адже саме в цьому – сенс нашого буття:
бачити себе в дітях, у завтрашньому дні.
– Що значить колискова пісня для вас? – запитали якось у наших відомих
співачок.
Заслужена артистка України Алла Кудлай відповіла так:
– Для мене – це та коштовна перлина, з якої починається наше духовне
життя. Без колискових пісень я і себе не уявляю як співачку. Адже
колискові мелодії – перше джерело, з якого ми черпаємо почуття краси,
музики, звучання.
А солістка Національної опери України Вікторія Лук’янець відзначила:
«Колискова – моє перше пробудження. Колискова – то безкінечна пісня.
Допоки людство, допоки життя на землі, – і вона житиме».
За Миколою Сингаївським
ВУЗЛИКИ НА ПАМ’ЯТЬ
Народні пісні, що співають, коли треба заколисати, приспати дитину,
називаються КОЛИСКОВИМИ.
Колисковим пісням властиві неквапливий розмірений ритм (у такт гойданню
колиски), пестливі слова, образи, доступні для сприйняття маленької
дитини (котик, півник, інші свійські тварини, птахи, квіти тощо),
звертання.
У колисковій пісні відображуються почуття любові матері до дитини, думи
про її майбутнє, висловлюються побажання, щоб дитя виросло здоровою,
щасливою, доброю, працьовитою, сильною людиною.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
Що таке колискова пісня?
Чим вона відрізняється від інших видів народних пісень?
В який спосіб мати виявляє в колисковій свої почуття й побажання?
Які художні засоби ви помітили в текстах запропонованих творів? А які
використали у своїх піснях?
Чому поет Микола Сингаївський сказав про колискову: «Це душа, яка ходить
навшпиньках»?
ДОДОМУ
Намалюйте ілюстрацію до колискової пісні, яка вам сподобалась.
Запишіть у зошит текст однієї-двох колискових пісень, які співала вам
мама.
ЛІРИЧНІ ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Пісня, мелодія людської душі –
джерело одвічне,
і треба лише частіше припадати до нього,
черпати наснагу,
збагачуватись і голосом, і наспівом.
М. Сингаївський
ПРИГАДАЙТЕ
Що таке пісні літературного походження?
Як авторська пісня стає народною?
Назвіть поетів минулого, пісні яких стали народними.
Які пісні на слова сучасних українських поетів ви знаєте?
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Прочитайте текст, обговоріть у загальному колі такі питання:
Кого з українських майстрів слова можна назвати поетами-піснярами?
Чому пісні Андрія Малишка, Володимира Івасюка, Василя Діденка, Дмитра
Луценка стали народними?
Які з перерахованих пісень ви чули? Чим вони вам подобаються?
Наша земля багата на поетів-піснярів. Недарма кажуть, що кожна гілочка
дерева в Україні має свого поета і кожна стеблинка трави на квітучих
рівнинах відлунюється піснею. Пісня – це твір, у якому гармонійно
поєднуються поетичний текст і мелодія. Народжується вона у творчій
співпраці поета й композитора. Найкращі з пісень народ визнає своїми,
вони є окрасою репертуару улюблених в Україні співаків: Дмитра Гнатюка,
Софії Ротару, Василя Зінкевича, Таїсії Повалій.
Знаковою сторінкою української літератури, музики, естради є творчість
поета й композитора Володимира Івасюка. Його «Червона рута», «Два
перстені», «Я піду в далекі гори», написані в сімдесятих роках
двадцятого століття, і досі лишаються хітами, бо в них поєднані чарівні
мотиви карпатських мелодій, проникливі слова про найчистіші людські
почуття й нові мотиви естрадної пісні. На жаль, творчий лет поета був
обірваний за невідомих досі обставин, коли Володимирові Івасюку було
всього тридцять років.
Перлиною пісенної творчості є твір Василя Діденка «На долині туман».
Щемливо бринять рядки радісної, щедрої, щасливої пісні. Доля ж самого
поета склалася інакше.
Василь Діденко народився 3 лютого 1937 року на Запоріжжі. Закінчивши
школу, працював у колгоспі. Його вабили наука та творчість. Поезію почав
писати з п’ятнадцяти років, вірші виникали самі собою, бо відчуття слова
пронизувало кожну його клітину. Вступив до Київського університету, де
сподівався розвинути свій талант. Але стати загальновизнаним, «модним»
поетом Діденкові не судилося. Замкнувшись у собі, він часто лишався
наодинці зі своїми віршами. Василь Симоненко називав його «ночобродом»,
бо Діденко не спав ночами, ходив кімнатою, бубонів вірші, брав до рук
книги. В останні роки життя блукав нічним Києвом. Життєва
невлаштованість, хвороба підточували його сили. 15 квітня 1990 року
поета не стало.
Улюблені в народі пісні «Києве мій», «Біла хата», «Мамина вишня»,
«Осіннє золото» створив відомий поет-пісняр Дмитро Луценко. Народився
він 1921 року на Полтавщині. Ще в ранньому дитинстві Дмитра зачарувала
народна пісня. Письменник згадував: «Тепла батьківська хата завжди була
сповнена сумних і веселих мелодій. Співали їх мої батьки, люди
працьовиті й голосисті. До роботи вставали ні світ ні зоря, і для мене,
малого, ці передранкові години були найщасливішими. Лежимо покотом на
дощатому полу, накрившись ліжником, і чуємо чарівний спів: співають
батьки – дуетом, кожний за своєю роботою: мати пряде, а батько лагодить
взуття малечі…». Голодомор 1933 року загнав дванадцятирічного хлопця
під землю до шахти Донбасу. 1938 року Дмитро Луценко стає студентом
Київського гідромеліоративного інституту, у роки Великої Вітчизняної
війни поет пройшов шлях від Волги до Східної Пруссії спочатку
автоматником, а згодом літературним працівником військової газети. Був
поранений. У повоєнні роки працював на журналістській роботі, писав
вірші. І раптом, як грім серед ясного неба, смерть дорогої доньки
Лариси. То були тяжкі дні для всієї родини. Адже дівчині було всього 17
років. Дмитро Луценко мучився, страждав і писав нові й нові вірші.
Пісня і слово – це справді нелегкий вантаж, що ніс іще з дитинства
сільський хлопчина. Луценкові мелодійні вірші наскрізь просякнуті
народною стихією. Його пісні любили, співали по всій Україні, від нього
чекали нових пісень.
Щоденна наполеглива праця без відпочинку, пережите горе забрали здоров’я
поета-пісняра. Дмитро Луценко помер 1989 року і похований на Байковому
кладовищі поряд з могилою своєї донечки. Останні слова Дмитра
Омеляновича, сказані дружині, були такі: «Тепер мені не страшно й
умирати – я залишив людям пісні…». Пісні Луценка живуть, їх співають у
найвіддаленіших куточках України і поза її межами, а народ свято шанує
пам’ять поета-пісняра.
2001 року започаткована премія імені Дмитра Луценка, яка вручається
кращим поетам-піснярам, співакам, композиторам. Серед лауреатів – відомі
співаки Раїса Кириченко й Олександр Вашненко, композитори А. Пашкевич та
І. Поклад, поет-пісняр Микола Луків.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Працюючи в малих групах, виконайте одне із завдань та обміняйтеся
результатами своєї роботи з однокласниками.
Завдання 1
Прочитайте текст пісні В. Івасюка і дайте відповідь:
З якою народною легендою пов’язана пісня «Червона рута»?
З якою метою поет використовує вирази «чар-зілля», «сонце-рута», «квітка
надії»?
Знайдіть у тексті В. Івасюка порівняння. Поясніть, навіщо вони
використані.
Представте свої відповіді класу та підготуйтесь до виразного читання
тексту пісні.
Завдання 2
Прочитайте текст пісні В. Діденка і дайте відповідь:
Який настрій викликає у вас текст пісні «На долині туман»? Поясніть,
чому.
Якими художніми засобами поет відтворює теплі ніжні почуття?
Навіщо В. Діденко використовує повтори?
Представте свої відповіді класу та підготуйтесь до виразного читання
тексту пісні.
Завдання 3
Прочитайте текст пісні Д. Луценка і дайте відповідь:
Чому пісня Д. Луценка названа «Мамина вишня»? З якими почуттями та
враженнями пов’язує народ цю рослину?
Прослідкуйте, як вишукано й виразно автор зображує вишню постійним
супутником свого життя. Поясніть, як через образ вишні поет передає
материнські й синівські почуття.
З якою квіткою, рослиною ви можете порівняти свою маму? Поясніть, чому.
Представте свої відповіді класу та підготуйтесь до виразного читання
тексту пісні.
Червона рута
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Червону руту
Не шукай вечорами, –
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода –
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Працюючи в парах, поміркуйте, якими рисами має володіти автор справжньої
пісні. Повідомте свої думки класові. Порівняйте їх із поданими
висловлюваннями:
«Коли я запитую себе, що було головним у Володі Івасюкові, доходжу
думки, що стрижнем його була дуже висока, не розрахована на близький і
короткий час мета: стати Великим Композитором. Тому він ніколи не
говорив про славу, ніколи не спекулював своїм іменем, яке було тоді в
мільйонів людей на вустах, був скромний, як справжній художник, який
працює на майбутнє, а не купається в теплій ванні сьогоднішньої слави
доти, доки вона не стане крижаною. Ні жестом, ні словом він ніколи не
підкреслював свою перевагу над іншими, а це було особливо дивним для
хлопчиська, на якого зненацька впала слава.»
Поет-пісняр Юрій Рибчинський
У широкій світ пісні мене вивела ласкава мелодія материнської
колискової. У моєму доробку є чимало пісень, присвячених їй –
найдорожчій, найріднішій людині на землі: про мамині очі, про руки, які
не мають спочинку, про серце, яке ніколи не втомлюється нас чекати до
рідного порога, про вічну синівську любов і вдячність.
Від моєї мами і починається моя поезія. Мамина вишня. Я слухав під нею
мамині пісні…
Дмитро Луценко
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
Назвіть визначних українських поетів-піснярів.
Які почуття оспівані в розглянутих вами піснях? Відповідь підкріпіть
прикладами з текстів.
За допомогою яких художніх засобів автори увиразнюють свої думки й
переживання? Наведіть приклади.
Яка з вивчених пісень найбільше вам сподобалась? Чому?
ДОДОМУ
Поміркуйте, яким має бути вірш, щоби стати піснею. Свої думки коротко
сформулюйте в робочому зошиті.
Знайдіть аудіозаписи популярних пісень на слова українських поетів.
Послухайте їх на наступному уроці, обговоріть, чим ці пісні здобули свою
популярність.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
