Екологічна культура учнів у конкретній діяльності
Концепція профільного навчання у старшій школі підкреслює вирішальне
значення завдань дослідницького та творчого характеру, самостійної
навчальної діяльності у формуванні життєво необхідних компетентностей
випускника школи
Учень виявляє творчу активність, самостійність у вчінні, пізнавальний
інтерес, характерний значними збуджувальними регулятивними можливостями.
Адже самостійність пов’язана з ініціативою, з пошуком різноманітних
шляхів розв’язання навчально-пізнавальних завдань без участі та допомоги
сторонніх. Розуміння школярем своїх можливостей відбувається через
активне включення в самостійну діяльність. Це дозволяє йому висувати
перед собою нові вимоги, здійснювати саморегуляцію.
Саме з цим пов’язане прагнення школярів, які обрали той чи інший
профіль, привнести в навчальну діяльність знання, уміння, набуті ними за
межами навчального процесу. Водночас творча самостійність учнів виражена
у психологічній зосередженості, увазі, мислительних процесах і, звісно,
в інтересі до власної конкретної діяльності.
Відтак формування творчої самостійності, активності школяра у процесі
навчання у профільному класі має вплив не лише на всебічний розвиток, а
й на успішне становище в суспільстві, у подальшому житті.
Творча активність у процесі конкретної діяльності допомагає школяреві
виробити те цінне, що може скласти для нього не тимчасовий або
ситуативний, а справді міцний, глибокий інтерес до предметів, що входять
до певного профілю.
Успенська гімназія № 1 – загальноосвітній навчальний заклад
природничо-математичного напряму. Сьогоднішнім учням у майбутньому
вирішувати екологічні проблеми на основі наукового знання процесів у
природі, набутого практичного досвіду.
Відомо, що саме в підлітковому віці інтенсивно формується стійка потреба
в активній і творчій діяльності. Одночасно дослідження вчених свідчать
про те, що генетична пам’ять людства, яка зберігає ціннісне ставлення до
природи на рівні підсвідомості, утрачається саме в підлітковому віці,
якщо особистість не реалізує свою потребу в активній екологічній
діяльності.
Педагогічний колектив нашої гімназії знайшов конкретні шляхи подолання
дефіциту природоохоронної взаємодії з навколишнім середовищем.
Як і в будь-якій діяльності, для виховання екологічно свідомої
особистості необхідний системний і послідовний підхід.
Звичайний спосіб мислення: «Людина – володар природи» неможливо
переспрямувати на усвідомлення «Я – частина природи» тільки за допомогою
уроків екології та біології, навіть через уведення спеціальних і
факультативних курсів. Одна з головних реалізацій цього завдання –
створення еколого-розвивального середовища.
Від перших днів існування гімназії діяльність адміністрації та педагогів
була спрямована на створення цілісної системи формування екологічного
мислення учнів.
?
O
O
ти постає проблема: протиріччя між теорією та практикою. Учні володіють
досить великим об’ємом екологічних знань, із задоволенням приймають
участь у різноманітних вікторинах, конкурсах, олімпіадах. Та щоби
підкріпити ці знання на практиці, необхідно залучати учнів до
дослідницької, гурткової, позакласної роботи, до участі в різних
екологічних об’єднаннях.
У 2003 році в нашій гімназії було створено учнівське лісництво
«Дивосвіт». Робота в ньому спрямована на формування екологічної та
економічної культури учнів, виховання творчої працелюбної особистості.
До складу лісництва входять 45 учнів 7-9-х класів. Керуючим органом є
Рада лісництва, до складу якої входять консультант – керівник базового
підприємства Іванівського державного лісомисливського господарства,
голова Ради – учитель біології, шкільний лісник, технік – лісник,
ланкові. На базі лісництва створені об’єднання – фенологи, зелений
патруль, екологічна агітбригада, прес-центр.
Основні напрями роботи лісництва:
оволодіння теоретичним матеріалом про ліс і лісові насадження;
засвоєння практичних навичок ведення лісового господарства (масові
посадки лісонасаджень, догляд за лісопосадками, розчищення лісу від
хворих і засохлих дерев і чагарників, вирощування посадкового матеріалу
для озеленення селища);
формування навичок культурної поведінки у природі та пропагування
природоохоронної ідеї (виступ агітбригади, друкування листівок,
створення екологічних знаків, чергування зеленого патруля в період
новорічних свят, посухи);
проведення фенологічних спостережень і дослідницької роботи.
За період існування учнівського лісництва «Дивосвіт» були посаджені
саджанці на площі 12 га, які зараз знаходяться під пильним доглядом
наших лісників, закладена шкілка на площа 50 м. кв. Членами шкільного
лісництва ведеться дослідницька робота «Вплив умов освітлення,
зволоження та внесення добрив на проростання та ріст насіння акації,
бірючини, липи, яблуні». Щорічно юні лісники заготовляють насіння
деревних і кущових порід, рослин, що поширені в наших краях: дуба,
акації, бірючини, глядичії, шипшини, глоду, терну.
Результатом дослідницької та практичної діяльності є грамоти та дипломи
за перемогу в республіканських та обласних акціях «Ліси для нащадків»,
«Ковиловий степ», «Зелена фортеця».
Логічним продовженням роботи учня під час навчального року стають літні
завдання, екологічні та краєзнавчі експедиції. Експедиція «Хортиця»
(квітень 2005 року) – дослідження ландшафтів і первоцвітів на острові
Хортиця. Експедиція в Канівський державний заповідник і м. Черкаси
(травень 2005 року) – вивчення й дослідження фауни та флори заповідника,
ознайомлення з геологічним і географічним ландшафтом, біоценозом
заповідника. Є й індивідуальні літні завдання під гаслом «Відпочиваючи –
навчаюсь». Мета – зібрати інформацію про природу місця, де відпочивав
улітку.
Діти на практиці засвоюють ґрунтовні знання про навколишнє середовище та
правила поведінки людини в ньому, здобувають навчальний та соціальний
досвід (активно включаються в реалізацію своїх життєвих планів).
Формування екологічно зрілої особистості – наша мета. Людина, яка
навчиться цінувати навколишнє середовище й берегти його, житиме у
злагоді і з соціальним середовищем і з собою.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
