.

Експертиза гуманістичних систем (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 1194
Скачать документ

Експертиза гуманістичних систем

Актуальною проблемою педагогічної науки та практики є здійснення
експертизи гуманістичних систем, обумовленої культурно-освітнім
резонансом, що в педагогіці розглядається як дієвий фактор розширення
альтернативної освіти

Відтак, важливим завданням педагогічної громадськості є розробка теорії,
методології та технології експертизи педагогічних інновацій у системі
закладів середньої освіти.

Ключові поняття: експертиза педагогічних інновацій, гуманістична система
освіти, експертна рада, оцінна діяльність.

Структура публікації:

Суттєві аспекти загальної проблеми

Кваліфікаційні характеристики членів експертної ради

Методи експертного оцінювання

Технологічна основа експертизи

Наша мета при опрацюванні полягає в обґрунтуванні й опрацюванні
теоретичних положень, що розкривають сутнісні ознаки поняття «експертиза
гуманістичних систем у закладах середньої освіти (ЗСО)».

Суттєвими аспектами загальної проблеми є:

культурно-освітній резонанс гуманістичних систем, що впроваджуються в
освітню практику;

кваліфікаційна характеристика членів незалежної експертної ради та їх
оцінна діяльність;

методи колективної експертної оцінки педагогічних інновацій у системі
загальної середньої освіти;

експертиза гуманістичних систем у ЗСО.

Фактор розширення альтернативної освіти викликав необхідність у
проведенні її експертизи. У педагогіці він отримав назву
«культурно-освітній резонанс», що характеризується могутнім інноваційним
потенціалом, активним упровадженням в освітню практику гуманістичної
системи моделей (освітні моделі М. Монтессорі, С. Френе, Л. Толстого,
ідеї Вальдорфської педагогіки, школи діалогу культур та ін.) і
визначається за такими показниками: концептуальна характеристика,
інноваційна цінність, цільова спрямованість.

В освітній сфері експертиза будь-якої гуманістичної системи чи
підсистеми може проводитись на науковому та соціально-практичному
рівнях. Вона здійснюється членами незалежної експертної ради з метою
визначення її інноваційної повноцінності та доцільності впровадження в
освітню практику.

У системі закладів середньої освіти експертизу педагогічних інновацій
здійснюють педагоги, психологи, соціологи та медики. Крім того, для
отримання достовірних результатів від упровадження тієї чи іншої
інновації до цієї процедури долучають членів незалежної експертної ради,
кваліфікаційна характеристика яких містить певні вимоги, а член
незалежної експертної ради повинен:

мати знання теоретичних основ певного педагогічного явища чи процесу;

володіти методами досліджень і контролю, що застосовуються в ході
досліджень;

уміти вести дослідження та здійснювати узагальнення матеріалів у межах
об’єктів, що визначаються;

володіти методами обробки інформації та основними методами моделювання
освітніх систем;

уміти вести необхідну документацію, складати звіти;

брати участь у розробці технологій;

мати навички організаційної та управлінської діяльності.

Результатом експертизи є оцінна діяльність експертів, оскільки у процесі
оцінних суджень здійснюються раціональна переробка відчуттів,
усвідомлення цінності предметів і явищ, що досліджувались. Оцінне
судження експерта про об’єкт оцінювання включає узагальнення знань,
емоційних вражень і встановлений рівень готовності суб’єктів
інноваційної діяльності до проведення дослідження. Основою оцінної
діяльності експертів може бути теоретична модель оцінно-розумового акту
(А. Брушминський, Б. Ломоносов, О. Матюшкін, Я. Пономарьов, О.
Тихомиров, Ж. Піаже та ін.).

У структурному відношенні оцінна діяльність включає такі компоненти:

мотиваційний (мотивація як особистісне утворення використовується у
процесі оцінних дій);

когнітивний (система засвоєння знань, понять, правил, оцінок, норм,
цінностей);

операційний (сукупність узагальнених раціональних прийомів оцінної
діяльності, зокрема цілепокладання, оцінний аналіз, порівняння,
узагальнення).

Члени експертної ради при відборі методів колективної експертної оцінки
мають пам’ятати, що будь-яка педагогічна інновація повинна реалізувати
вихідну методологічну вимогу, згідно з якою основним її призначенням є
вдосконалення теоретичних основ освітньої системи, визначення простору
їх реальної суспільної значущості та практичної необхідності шляхом
фундаментальної експериментальної практики.

Для здійснення експертної оцінки певної гуманістичної системи
створюється робоча група з незалежних експертів, яка здійснює такі
операції: проводить опитування, обробляє матеріали, здійснює аналіз
результатів колективної експертної оцінки тощо.

Із цією метою робоча група визначає осіб із числа незалежних експертів
для проведення експертної оцінки. За попередньо відпрацьованою
структурно-ієрархічною схемою формуються запитання для експертів (від
широких до вузьких, від складних до простих). Необхідною умовою для
реалізації цього завдання є забезпечення однозначності запитань і
незалежності суджень експертів. Заключною дією є опрацювання матеріалів
з експертної оцінки. Остаточною експертною оцінкою гуманістичних систем
у ЗСО є середнє судження, або середнє арифметичне значення оцінок
незалежних експертів. Подальшими діями експертів є уточнення основних
завдань, що визначають діяльнісний характер педагогічної інновації,
складання матриці, що відображає мету, додаткові цілі та засоби
досягнення очікуваних результатів.

Визначення узгодженості думок незалежних експертів про розвиток
інноваційних освітніх процесів і явищ, що не перевіряються
експериментом, складає суть поняття «Метод колективної експертної
оцінки».

Загальновідомим засобом групової взаємодії незалежних експертів є метод
«Дельфі», що характеризується анонімним використанням колективного
експертного оцінювання, статистичною характеристикою групових
оціно-відповідей незалежних експертів.

Метод моделювання структурно складається з таких діяльнісних аспектів:

Конструювання моделей об’єкта на основі його попереднього вивчення.

З’ясування сутності та характеристики об’єкта, що вивчається.

Експериментального та теоретичного аналізу побудованої моделі.

Співставлення результатів експертного оцінювання з даними об’єкта, що
підлягає колективній експертній оцінці.

Коригування моделі на основі отриманих даних.

Знання, отримані за допомогою моделювання, не можуть бути абсолютно
істинними. Досягти повної аналогії між об’єктом дослідження та його
моделлю неможливо. За цієї обставини незалежні експерти вдаються до
вироблення сценарію. Він допомагає встановити послідовність дій
суб’єктів інноваційної діяльності за умови, якщо за основу береться
існуюча або задана педагогічна ситуація.

Процес створення сценарію певної ситуації включає: часові параметри,
організацію заходу, комунікативний супровід (словесний опис) та оцінку.
Перевагами цього засобу є те, що, на відміну від абстрактних міркувань,
дослідники відтворюють суттєві деталі та конкретні технологічні процеси.

Ігрове проектування розглядається як моделювання процесу розв’язання
складних організаційно-економічних завдань, що мають різні варіанти
розв’язання з розподілом функцій між учасниками ігрового проектування.
Цей метод орієнтує учасників гри на відпрацювання управлінських рішень і
планових завдань, що потребують багато часу. Основними вимогами до
ігрового проектування є: наявність складної організаційно-економічної
проблеми, неоднозначність її розв’язання, розподіл учасників гри на
групи, кожна з яких опрацьовувала свій варіант розв’язання проблеми,
аналіз, захист перед аудиторією свого проекту й оцінки його результатів.

L

N

46?

?

u N

N

?

ший метод, – на накопичення досвіду. Кейс є переліком подій та обставин,
доповнення знаннями про навколишнє середовище суб’єкта господарювання,
його фінансову діяльність і звітність.

Процедура розробки кейсу – трудомісткий процес, що потребує ознайомлення
зі справами певної галузі або організації та контактів з її персоналом.
Цей процес включає: стислий конспект кейсу, питання для обговорення,
рекомендації, план роботи над кейсом. Практичне використання кейсів
припускає накопичення засвоєння знань при переході від одного рівня
пізнання до іншого, від простих ситуацій до складних, від
індивідуального досвіду до інтегрованого. Робота над кейсом
розпочинається з розподілу групи на підгрупи від чотирьох до шести осіб
на добровільній основі. У кожній підгрупі незалежні експерти визначають
ділянки робіт, що потребують прийняття рішення. Серед експертів повинні
бути координатор (керівник роботи) та секретар, який фіксує результати
обговорення.

Робота над кейсом оцінюється вроздріб (за змістом звіту): з’ясування
проблеми, виявлення «вузьких місць», використання методів аналізу,
візуальне уявлення даних та їх взаємозв’язок, вироблення рішень.

До методів колективної експертної оцінки педагогічних інновацій належать
методи отримання прогностичної інформації, що використовується у процесі
вироблення та прийняття управлінських рішень. Ефективність цього процесу
досягається в результаті обробки думок, міркувань і висновків
спеціалістів, які входять у репрезентативну групу.

До найбільш популярних методів колективної експертної оцінки
педагогічних інновацій, що практикуються в освітній практиці, належить
метод комісії. Перевагою цього методу є те, що він має ознаки більш
широкого поняття «форма» і проводиться практичними працівниками у формі
наради за «круглим столом». Ці обставини є переконливим аргументом для
такого висновку: оцінні судження експертів можна вважати об’єктивними,
оскільки вони відображають сукупність індивідуальних думок і прямих
дебатів осіб, які входять до складу комісії. Метод комісії має й
негативні сторони. Так, при організації групової експертизи членам
комісії доводиться враховувати складні психологічні фактори, що можуть
негативно вплинути на відносини в педагогічному колективі, зокрема такі,
як особисті взаємини між експертами, авторитет і службове становище
окремих колег, небажання членів комісії змінити своє судження, афектна
аргументація точки зору окремих членів комісії, підпорядкування
експертної думки (результатів експертизи) більшості голосів.

Проаналізовані методи колективної експертної оцінки педагогічних
інновацій можуть бути використані при проведенні експертизи
гуманістичних систем у ЗСО, які сьогодні активно впроваджуються в
освітню практику.

Експертиза гуманістичної системи в освітній сфері може проводитись на
науковому та соціально-практичному рівнях із метою визначення
доцільності впровадження тієї чи іншої інновації в загальноосвітні
навчальні заклади, її інноваційної повноцінності. Доцільність,
інноваційна повноцінність нововведень визначається з огляду на
довершеність їх міжнаукової теорії, технологічного забезпечення та
довготривалу експериментальну практику. Розробка теорії, методології та
технології експертизи гуманістичних систем у ЗСО має відповісти на три
запитання:

Що це за система?

Яким шляхом вона створена?

Як послідовно втілити її у практику шкільного життя?

У контексті нововведень держави й уряду експертиза гуманістичних систем
у ЗСО передбачає: експеримент, апробацію, порівняльний аналіз,
результати якого демонструють факт взаємозалежної інноваційної видозміни
певної гуманістичної системи чи підсистеми.

Технологічною основою експертизи гуманістичних систем у ЗСО можуть
слугувати критерії їх моделювання, зокрема критерій індивідуалізації та
культурної ідентифікації, акмеологічний критерій. Проаналізуємо кожний з
них.

Критерій різноманітності використовується при моделюванні будь-якої
освітньої системи, наприклад, закладу освіти, центру творчості, дитячої
громадської організації. Критерій різноманітності виражає
різноманітність і багатовимірність життя дитячого товариства,
комплексність, інтегрованість змісту та форм освітніх процесів,
плюралізм позицій суб’єктів освітньої взаємодії.

Моральний критерій. Моральні засади освітньої системи визнавались,
проголошувались у всі часи за будь-яких політичних умов. Однак гуманними
ставали лише ті моральні начала, які в якості постійної (неполітичної)
цінності орієнтували освітній процес на самореалізацію особистості учня,
на розвиток його загальнолюдських цінностей. Моральні засади (норми)
базуються на визнанні пріоритету індивідуального життя й на таких
особистісних якостях, що забезпечують свободу самореалізації людини,
зокрема на альтруїзмі, терпимості, доброзичливості, повазі до
особистості.

Критерій індивідуалізації та культурної ідентифікації передбачає
самовизначення людини, визнання її автономії та пріоритету
індивідуальних прав при виборі простору культурної активності на основі
власних інтересів і потреб. Цей критерій заснований на морально-правових
принципах, що визначають свободу дій людини в соціумі, вибір рішення та
форми власної відповідальності.

Акмеологічний критерій виражає творчий потенціал та евристичні
можливості освітньої моделі, що створюється. Найбільшу значущість мають
моделі, що відповідають усім вимогам творчої діяльності, значущості та
забезпечують високу продуктивність праці учасників навчально-виховного
процесу.

Вищезазначені критерії можна використовувати при аналізі діяльності
загальноосвітніх навчальних закладів, що працюють у нових гуманістичних
категоріях. Для цього членам незалежної експертної ради варто з’ясувати,
з якою метою проводиться експертиза.

Скажімо, для того щоби:

привести зарплату вчителів у відповідність з рівнем навчання та
виховання учнів;

знизити економічні витрати;

піднести престижність освіти;

поставити кваліфікацію педагога в залежність від категорії навчального
закладу;

стимулювати педагогів до підвищення загальних результатів, оскільки
навчання та виховання – справа колективна.

Інноваційна діяльність закладу середньої освіти визначається ступенем
реалізації нововведень держави й уряду та наявністю спеціалістів,
спроможних працювати в інноваційному режимі, ефективно реагувати на
освітні зміни та нововведення, з високим рівнем педагогічної
майстерності, що визначається за такими ознаками:

кількістю конкретних методів і прийомів;

швидкістю та правильністю оцінювання навчальних ситуацій;

зовнішніми проявами майстерності;

умінням подобатись;

зовнішнім виглядом.

Системний підхід до вивчення такого складного соціально-педагогічного
явища, яким є експертиза гуманістичних систем у ЗСО, дав можливість
зробити такі висновки:

у зв’язку з недосконалою розробкою методологічного апарата інноваційної
педагогіки побудувати цілісну систему засобів і моделей експертизи
гуманістичних систему ЗСО та розробити їх науково-методичне забезпечення
поки що неможливо. Це завдання, скоріш за все, буде розв’язане за
допомогою комп’ютерних технологій на основі створення інформаційної
бази;

вивчення гуманістичних освітніх систем, що активно впроваджуються у
практику освітнього життя, здійснюється в умовах реформування системи
освіти.

Цей факт ускладнює визначення узгодженості думок незалежних експертів
про експертизу окремих гуманістичних підсистем, які не перевіряються
іншими засобами (експериментом), і складає суть поняття методу
колективної експертної оцінки.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020