UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетоди вивчення та структура культури організації (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1763
Скачало152
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Методи вивчення та структура культури організації

 

Кожна наука, у тому числі прикладна культурологія, до якої відноситься

наука про культуру організації, має свою методологію - систему методів

теоретичного й емпіричного пізнання - сукупність прийомів, операцій,

процедур

 

Методи культурології можуть бути розділені на дві великі групи методів:

ідіографічні (від грець. idies - власний, своєрідний) і номотетичні

(грець. nomothetiche - законодавче мистецтво), як вони визначені в

роботах М. Вебера, Віндельбанда, Ріккерта, Р. Штаммлера, або методів

гуманітарного культуроведення та соціального культуроведення за

термінологією вітчизняної наукової думки. Перша група включає методи

історії та теорії культури, філософії, етики, мистецтвознавства, а друга

- методи соціології, економіки, політології. У психології

використовуються методи як першої, так і другої групи.

 

Перша група пов'язана з «розуміючим входженням у культуру», вживанням у

внутрішній зміст її явищ і цінностей, відображає слабко розчленований

потік культурного досвіду, виявляє індивідуальне. Друга тяжіє до

принципів природничо-наукового аналізу й інструментально-проектного

способу його застосування, використовує загальне.

 

М. Вебер одним із перших привернув увагу до необхідності спільного

використання цих груп методів у науках про культуру й суспільство,

з'єднання інтуїтивного розуміння та логічного пояснення.

 

Окреме застосування «більш наукового» аналітичного підходу небажане.

Так, Й. Бродський у своєму есе писав: «Гублять тебе твої ж концептуальні

й аналітичні замашки, наприклад, коли за допомогою мови анатомуєш свій

досвід і тим позбавляєш свідомість усіх благ інтуїції. Тому що при всій

своїй красі чітка концепція завжди означає звуження змісту, відсікання

всілякої бахроми. Тим часом бахрома - те, що і є найважливішим за все у

світі феноменів, тому що вона здатна переплітатись».

 

Окреме застосування образного опису також недостатнє, зокрема для

рішення конкретних задач організації. Воно не дає можливості намітити

конкретні шляхи позитивного розвитку культури організації. Дійсно,

спочатку «схопитися за хмару», як каже про вивчення культури організації

Р. Рюттінгер, можливо, й цікаво. При цьому існує можливість відчути «дух

організації». Далі ж виникає практична необхідність упорядкувати цю

хитку форму знання, внести елементи формалізації й одержати якісь

кількісні показники.

 

Слід зазначити, що у ХХ столітті з'являються такі загальнонаукові

напрями, як загальна теорія систем, кібернетика, синергетика, теорія

інформації, семіотика, що завжди створювались і розвивались як методи

одержання і природно-наукового й соціально-гуманітарного знання. На

деякі положення цих дисциплін ми будемо спиратись при подальшому викладі

матеріалу.

 

Методам вивчення культури стосовно прикладних задач присвячено вступний

матеріал. Якоюсь мірою його можна вважати введенням у теорію культури

організації, тому що в ній стисло, можна сказати, ескізно, розглядаються

склад предмета, його образний лад, понятійний апарат, основні концепції,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ