UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодичні матеріали дитячо-юнацької організації (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1533
Скачало125
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Методичні матеріали дитячо-юнацької організації

 

Час настав "учора". "Не доведи... вам жити в епоху змін", - каже східна

мудрість. Але ми живемо і не можемо вибрати собі іншу. Ця епоха стала

для нас переломною не тільки в галузях економіки, політики та права,

вона вдарила й по освіті

 

Ще, на жаль, не прийшов час, коли догмати традиційної радянської освіти

поступляться місцем усепоглинаючим ідеям співробітництва та творчості.

Але цей час наближається, тому що вже поставлена під сумнів ідея

дисципліни та покарань, і все частіше й частіше у ЗМІ зустрічаються

висловлення «Не можна навчити, можна навчитись» і «Людині робить добре

тільки той, хто хоче робити», тому що все більше й більше педагогів

сприймають дитину не як «недо-дорослого», а як повноцінну людину, й не

прагнуть розділити освіту на навчання та виховання.

 

І все частіше й частіше звучать слова: «вільна освіта», «дитяча

самостійність», «самоврядування».

 

Школа - дуже громіздкий механізм. Громіздкий і тому - інертний. І ця

інертність - заслуга не тільки чиновників від освіти, а й відсталості

нашого мислення. Як приємно проголошувати слова Корчака: «Не бажаючи,

щоб він помер, не даємо йому жити» та почувати себе при цьому

прогресивним і людяним, і як важко при цьому не схопити за руку власне

чадо, котре несеться щодуху бетонними сходами! Як важко подекуди

зупинитись і не сказати: «Який ще там шкільний турзліт, ти ще математику

не зробив».

 

Але ми будемо мінятись, щоби зберегти або відродити розуміння цими

людьми загадкової країни «дитинство». І будуть мінятись педагоги, якщо

вони хочуть бути Педагогами, а не предметниками, і будуть мінятись

керівники, щоб їхні школи дійсно «сіяли розумне, добре та вічне».

 

І починати мінятись треба вже «вчора»! Нехай потихеньку, нехай не

скрізь, але хоча б маленькими острівцями в морі педагогічної індустрії,

хоча би просто зі шкільної газети чи спільного чаювання вчителів та

учнів. Але починати треба!

 

Острівець творчості. Складно сказати, коли ж виникла дитячо-юнацька

організація «Острів скарбів», чи в 96-му, чи в 93-му або ще раніше. А

може, це й не організація зовсім, а просто якась спільнота людей, які

щось роблять разом? Ніхто, ані діти, які заглядають на перервах в

острівний підвал, ані старші інструктори (як називають тут студентів і

вчителів - остров'ян) зрозумілої відповіді дати не можуть. Але можна

поставити запитання й простіше...

 

- Чому готую казку для малят? Просто мені це подобається.

 

- Що значить «хто сказав і кому потрібно»? Їм і потрібно -

першокласникам. А не казав ніхто, зібрались і вирішили. І, тим більше,

хто її буде готувати, якщо не ми?

 

- Чому не знаю? Знаю! Адже я молодший інструктор, моя задача зробити

так, щоб діти самі придумали кругосвітку.

 

Діти поки не можуть чітко сформулювати, що ними рухає, чому вони

приходять в організацію, чому залишаються в ній, навіть будучи

студентами. Дійсно, складно відповісти на запитання: «Як ти живеш?». Для

цього необхідно вийти з контексту власного життя та подивитись на себе з

боку. А «Острів» - це дійсно ціле життя або, точніше, спосіб життя.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ