.

Моделі оцінки досягнень учнів в Польщі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
144 1317
Скачать документ

Моделі оцінки досягнень учнів в Польщі

Способи оцінки успіхів дітей у рамках шкільного навчання є предметом
дискусій усього польського суспільства. У цьому немає нічого дивного,
тому що суперечка про значення оцінок у школі – це, по суті, суперечка
педагогів і батьків про моделі шкільної освіти – авторитарної чи
гуманістичної

Як серед учителів і теоретиків, так і серед батьків завжди знаходяться
прихильники формалізації та бюрократизації освітнього процесу. Багато
хто з них звик до системи тільки інструментальної оцінки і розглядають
«свободу від оцінок» як негативний чинник.

На початку реформи польських учителів більше за все турбував той факт,
що їх ніхто не запитував, чи хочуть вони використовувати нову систему
оцінок, чи готові до неї? Учителі не розуміли, навіщо і яким чином
виставляти описову оцінку, якщо наприкінці навчального року вони все
одно повинні оцінити успіхи учнів за колишньою системою? Був відсутній
також і правовий статус описової оцінки першокласників. Розпорядження
Міністерства освіти Польщі не визначало ранг описової оцінки учня
першого класу як об’єктивної й офіційної або суб’єктивної та довільної.
Якщо описова оцінка має статус офіційної, то має існувати законодавчо
закріплений зразок або ж легалізоване право вчителя на самостійне
визначення цього зразка.

Якщо ж описова оцінка розрахована тільки на дітей та їхніх батьків, то
для освітньої влади повинна залишатися актуальною інструментальна шкала
оцінок. Міністерство намагалося перекласти рішення цих проблем на школи,
що викликало ще більшу стурбованість серед учителів. Хто перевірить і
затвердить критерії «власної системи оцінок» у тисячах шкіл по всій
Польщі? Чи всі «власні свідчення» будуть прийматися при переході учня з
однієї школи до іншої тощо?

У зв’язку з цим виникає питання: який же статус має отримати описова
оцінка? На наш погляд, якщо практикувати її як офіційний документ, то
вчитель не зможе записувати в ньому свої суб’єктивні, емоційні або
мотивуючі діяльність учнів зауваження та спостереження. Такий документ
утратив би свій діалоговий характер, виключив можливість установлення
контакту між вихователем і дитиною та її батьками. На наш погляд, зміст
описової оцінки полягає саме в її суб’єктивізації, а не об’єктивізації.

Лист описової оцінки як якісне шкільне свідоцтво не може мати юридичного
або офіційного характеру, якщо буде містити суб’єктивні зауваження
вчителя про учня. Цей документ має виконувати не функцію офіційного
документа, спрямованого на зовнішню оцінку досягнень учня, а функцію
внутрішнього документа, що являє собою екзистенційний діалог між
учителем та учнем, сконцентрований на діагностуванні та підтримці
розвитку обох сторін. Такий підхід декларується й педагогами, які брали
участь у підготовці Проекту реформи початкової освіти. Поки конкретні
постанови проекту перебувають у стадії розробки, у польській початковій
школі склалися різні моделі оцінки, які можна схарактеризувати в такий
спосіб:

Традиційна модель

Оцінки виставляються відповідно до Розпорядження Міністерства освіти, що
визначає інструменти та критерії оцінки учнів. Шкала оцінки розширилася
з 2-5 до 1-6-ти балів (характерна при цьому відсутність обґрунтування
такого розширення з боку Міністерства освіти). У цій моделі оцінки
домінує процедура управління розвитком дитини ззовні, заснована скоріше
на покараннях, ніж на позитивному стимулюванні. Оцінки стають метою, а
не засобом освіти. Четвертні або семестрові оцінки в цій моделі
виставляються як середнє арифметичне всіх оцінок, створюючи ілюзію
об’єктивності.

Використання стосовно всіх дітей однакових критеріїв не враховує
індивідуальних здібностей дітей, витрачених ними зусиль. Учителі при
цьому не відчувають потреби в індивідуалізації процесу оцінки та
побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків. Інструментальна оцінка створює
атмосферу страху, напруження й непевності, порушує психічне здоров’я
учнів. Нарешті, шкільні досягнення учнів стають одним із критеріїв
оцінки вчителів і шкіл. Те, яким чином учитель оцінює своїх учнів,
впливає на його оцінку з боку керівництва школи, що породжує конфлікти в
педагогічному колективі.

Модифікована традиційна модель № 1

Ця модель поєднує й очки або оцінки та букви. Вона заснована на принципі
перерахування очків, що виставляються учням, або букв у звичні оцінки.
Наприклад, у школі № 17 м. Вроцлава об’єднали загальноприйняту систему
оцінок із системою очків (балів). Із цією метою встановлений ліміт
очків, котрі має набрати учень, щоб отримати такі оцінки: посередньо –
80 очків протягом семестру, задовільно – 120 очків, добре – 160, дуже
добре – 200, відмінно – 240 очків. Ліміти очків кожен учитель визначає
відповідно до навчальної дисципліни, кількості навчальних годин і
категорії перевірочних робіт.

Модифікацією цього типу є практикований деякими педагогами
«одинично-нульовий» метод. Вихідною точкою є визначення вчителем порогу
вимог стосовно учнів – своєрідної планки, яку вони мають здолати, щоб
отримати залік із цього предмета. Учитель чітко визначає навчальні
вимоги як єдину умову отримання залікової оцінки (одиниці) або
незадовільної оцінки (нуля).

У деяких школах учні оцінюються за шестибальною шкалою: А – відмінно, В
– дуже добре, С – добре, D – посередньо, Е – нижче посереднього, F –
незадовільно. Ця буквена система доповнена числовою шкалою оцінок
зусиль, витрачених учнями при виконанні завдання: 3 – максимальне, 2 –
часткове, 1 – незначне, 0 – ніякого зусилля.

Модифікована традиційна модель № 2

Поєднує оцінки та символи. У цьому випадку замість оцінок учитель
пропонує учням їх символічні відповідники: сонечко, хмаринка, ракета
тощо. Наприклад, у м. Лодзі (школа № 198) учні 1-3-х класів замість
одиниці чи шістки отримують так звані веселі чи смутні карти, на яких
позначено рівень досягнень учнів і ступінь витрачених ними зусиль. У
школі № 80 м. Варшави поведінка першокласників привселюдно оцінюється
шляхом розміщення біля кожного прізвища на табличці «усміхненого» чи
«заплаканого» сонечка.

Альтернативна модель № 1

Без оцінок, однак із класифікацією. У рамках цієї моделі учні протягом
навчального року не отримують ніяких оцінок, крім описової, однак її
результатом є переведення учня до наступного класу. При такій моделі
учень сам установлює зворотний зв’язок з учителем та отримує від нього в
ході процесу навчання поради або вказівки.

Відзначимо, що як у модифікованих, так і в альтернативній моделях оцінки
досить поширеним є поєднання описової оцінки досягнень школярів
вчителями та самооцінки учнів. При цьому в альтернативних моделях при
виставленні семестрових оцінок практикується визначення середнього
арифметичного оцінки, виставленої вчителем, і оцінки, запропонованої
самим учнем. Цей спосіб є надзвичайно корисним, тому що підвищує
зацікавленість учнів у своїх успіхах, їхнє почуття відповідальності та
формує в них позицію суб’єкта власного навчання.

Альтернативна модель № 2

Без оцінок і переведення до іншого класу. Вона заснована на тому, що
учні не отримують ніяких свідоцтв про свої успіхи і не піддаються
процедурі відбору при переведенні до іншого класу. Передана учням
описова оцінка виконує головним чином діагностично-інформативну та
мотиваційно-розвивальну функцію. При цьому «документом» успіхів учня є
«Лист описової оцінки» і тристороння бесіда (батьки – учні – діти). Мета
листа описової оцінки – створення умов для м’якої адаптації дитини до
нових умов навчання. Така модель сприймається більшістю педагогів і
представників адміністрації як революційна. Деякі вчителі, натхненні
можливістю вивільнення себе та своїх підопічних від псевдоосвіти та
псевдовиховання, створюють у її руслі авторські класи, класи
неконвенціонального навчання. Інші, злякані втратою монополії на владу,
уживають заходів для порятунку свого статус-кво.

Найістотніше в цій моделі – свобода, що лежить у її основі, яка надає
вчителеві право бути самим собою і піклуватися про індивідуальний
розвиток кожного учня. Це рівноцінно визнанню права на відмінність від
інших при одночасній можливості порівняти себе з іншими.

Питання прийняття школами принципу вільного навчання без оцінок не є
простим, тому що мірою такої свободи є ідеал справжньої людяності, а не
насильницьке оцінювання й селекціонування. Коли прихильники двох
протилежних точок зору аргументують свої підходи до проблеми, для однієї
сторони виявляється неприйнятним те, що для іншої є перевагою,
невід’ємним компонентом процесу навчання. Однак не можна не визнати за
кожною з них доброї волі та позитивних намірів. По суті, навчання без
оцінок і селекції стає простором боротьби не тільки за особисту свободу
учня, а й учителя, без якої неможливе справжнє навчання дітей і участь в
освіті їхніх батьків. Освіта, спрямована на діагностування та підтримку
розвитку дітей, являє собою одночасну відмову від педагогічного
володарювання вчителів над учнями, а отже, перехід до істинно
гуманістичної освіти.

Пропонуємо приклади моделей описової оцінки та самооцінки в польських
початкових школах.

Оцінка досягнень учнів 1-3-х класів за семестр (школа № 1, м. Ольштин)

S – Супер! Прекрасно! Відмінно! (Учень самостійно і творчо розвиває свої
здібності, його уміння перевершують вимоги навчальних програм.)

А – Відмінно! Чудово! Дуже добре! (Учень опанував обсяг знань і вмінь,
визначених у програмі, уміло використовує їх на практиці.)

В – Добре! Правильно! Непогано! (Значною мірою опанував знання й уміння,
визначені у програмі, уміє їх використовувати в типових ситуаціях.)

С – Слабко… Потренируйся ще… Попрацюй іще… (Недостатньо опанував
знання й уміння, визначені у програмі, виконує теоретичні та практичні
завдання незначного ступеня складності за допомогою вчителя.)

D – Погано… Не вмієш… Не знаєш… (Учень не опанував знання й
уміння, визначені у програмі, не в змозі виконувати завдання незначного
ступеня складності.)

Приклад карти самооцінки учня:

я прекрасно це знаю і вмію, у мене немає з цим труднощів.

у мене невеликі проблеми з цим, але в цілому я непогано справляюся.

я повинен ще над цим попрацювати.

Річна описова оцінка учня 1-го класу

ГОВОРІННЯ І СЛУХАННЯ

Уміє розмовляти з учителями та товаришами на визначену тему.

Здатний розповісти про події на основі власного досвіду.

Висловлюється на тему прослуханого художнього тексту (переглянутого
фільму, радіопередачі тощо).

Висловлюється, використовуючи окремі слова, звороти, непоширені чи
поширені речення, складні речення.

Продукує власні тексти або модифікує задані тексти.

ЧИТАННЯ І ПИСЬМО

Читає по складах, окремими словами, реченнями.

Читає вголос правильно, швидко, виразно.

Читає з розумінням тексту.

Без помилок переписує речення та короткі тексти з дошки та книжок.

Пише речення зі слів учителя та по пам’яті.

Пише тексти з декількох речень на визначену тему.

Пише правильно та розбірливо.

Звертає увагу на орфографію.

Приблизно так само будуються розділи: МАТЕМАТИЧНІ ВМІННЯ, УМІННЯ В
ГАЛУЗІ ПРИРОДОЗНАВСТВА, ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК, ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК,
СУСПІЛЬНО-ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК.

Наприкінці описової оцінки відзначаються особливі здібності та
захоплення учня.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020