Моделі оцінки роботи освітніх установ
Пошуки та спроби використання різних моделей оцінювання характерні для
більшості країн. Практично ті ж моделі були в різні часи випробувані у
США й Канаді. Дж. Д. Уілмс у роботі “Контроль результатів роботи школи.
Посібник для викладачів” дає опис різних моделей оцінки роботи освітніх
установ
Модель контролю відповідності нормам. Посилка, що лежить в основі цієї
моделі, полягає в тому, що якщо школа відповідає встановленим стандартам
за різними параметрами, то це обов’язково викликає відповідний рівень
досягнення результатів. «Якщо з’ясовується невідповідність школи
встановленим стандартам, від керівництва школи можуть вимагати плану
вдосконалень чи, у крайньому випадку, школу можуть закрити».
Модель вихідного контролю. Ця модель сконцентрована на результаті,
зокрема – академічного навчання. Ця система контролю приділяє незначну
увагу елементам діяльності школи, тому що основною метою цієї системи є
визначення конкретних сильних чи слабких сторін досягнутих результатів
незалежно від характеристики учня. Така модель передбачає часте
проведення тестувань і негайну оцінку, щоб викладачі могли внести зміни
у процес навчання.
Модель контролю досягнень. Ця модель передбачає показники не тільки
результатів роботи школи, а і внеску школи. Вони спрямовані на
порівняння окремих шкіл і груп шкіл по районах відповідно до результатів
їх діяльності. Автори моделі виходять з уявлення про те, що порівняння
окремих шкіл стимулює конкуренцію і змушує викладачів забезпечувати
більш високий рівень освіти. Реалізуючи цю модель, автори розуміють, що
порівнювати результати роботи шкіл без урахування тих умов, у яких вони
змушені працювати, некоректне. Тому порівнюються між собою тільки ті
освітні установи, для яких умови вважаються однаковими.
Модель з використанням даних про процес навчання. У попередніх моделях
школа розглядалась без урахування процесів, що відбуваються у школі. На
початку 80-х років була розроблена модель «п’яти факторів» для ефективно
працюючих шкіл, що містила в собі:
Сильне адміністративне управління.
Хорошу внутрішню атмосферу.
Орієнтацію на базові академічні навички.
Очікування більш високих результатів від учнів з боку викладачів.
Систему контролю досягнень учнів.
Незважаючи на те що дана модель відрізняється значною обґрунтованістю й
дієвістю, докази того, що саме ці п’ять факторів найбільш значущі,
відсутні. У практиці реалізуються й інші моделі, що враховують процеси,
які проходять в освітній установі. Зазвичай дослідники проставляють
паралельно бали за результат і за процес, показуючи, що між оцінками
процесу та результату існує зв’язок.
Модель «від досягнутого» побудована на змінах у досягненнях учнів. В
основу цієї моделі покладене припущення про те, що зміни в темпах
розвитку учня можуть досить адекватно характеризувати якість роботи
освітньої установи. Однак реалізація цієї ідеї наштовхувалась на
технологічні труднощі створення еквівалентних тестів для різних вікових
періодів.
Модель «виміру змін у досягненнях школи». Представляється найбільш
якісною на сьогодні. Досягнення однієї й тієї ж школи можуть мінятись із
року в рік. Ці зміни можуть бути викликані соціально-економічними
факторами, факторами соціальної неоднорідності, випадковими
відхиленнями. Тому для побудови моделі ефекту школи необхідно
враховувати фактори внеску, процесу й результату «послідовно
застосовуючи такі дії до кожного учня одного віку», що може забезпечити
максимальну інформацію про вплив школи. Крім цього, такий підхід
дозволить оцінити вплив специфічних змін, які школа реалізувала за
власною ініціативою.
Аналіз підходів до оцінювання ефективності роботи конкретної освітньої
системи на Заході привів до висновку про ефективність підходу побудови
системи моніторингу, що полягає в обстеженнях одного об’єкта за
стабільними показниками протягом кількох років та аналізі результатів з
урахуванням тих особливостей, в яких змушена діяти школа.
Методики оцінки результатів шкільної освіти
E
E
E
Запропоновані нижче методики можуть використовуватись адміністрацією
школи, шкільною стратегічною групою й іншими шкільними та міжшкільними
об’єднаннями педагогів, які ставлять перед собою задачі вивчення
освітніх результатів, що досягаються, та пошуку шляхів досягнення нових
освітніх результатів. Методики, як правило, включають вступну частину,
коротку інструкцію для організатора чи учасника опитування (у тексті
виділено курсивом), змістовну частину опитування.
Методика самооцінки результатів шкільної освіти
Дана методика може бути запропонована вчителям школи як стартове
дослідження у процесі розробки програми розвитку освітньої установи,
проектування освітніх програм. Зміст опитування можна використовувати
для внутрішнього моніторингу результатів шкільної інноваційної
діяльності. Крім цього, дані, отримані за допомогою опитування, можуть
бути представлені батькам учнів і соціальним партнерам школи як
розгорнутий звіт про освітні результати. Оцініть досягнуті результати в
балах – від 0 (даний результат не досягнутий узагалі) до 10 (досягнутий
дуже добрий результат). При неможливості відповісти на запитання через
відсутність необхідної інформації поставити знак запитання.
1. Охоплення навчанням в основній школі всіх дітей шкільного віку.
2. Збереження контингенту учнів (відсутність відсіву).
3. Створені:
санітарно-гігієнічні умови, що відповідають установленим нормам,
сприяють збереженню здоров’я учнів;
морально-психологічна атмосфера, що забезпечує комфортні психологічні
умови для учнів.
4. Школа забезпечує необхідну підготовку учнів:
до одержання професійної освіти;
до подолання життєвих труднощів;
до вибору професії, заснованого на розумінні ситуації на ринку праці й
оцінки своїх можливостей;
до трудової діяльності, заснованої на розумінні вимог, що пред’являються
людині в будь-якій сфері трудової діяльності, та здатності виконувати ці
вимоги;
до ділового співробітництва з іншими людьми;
до використання вільного часу, що сприяє розвитку особистості;
до свідомої участі у громадсько-політичному житті;
до створення родини.
5. Школа формує в учнів потребу в самоосвіті.
6. Випускники школи орієнтуються:
у політичному устрої, регіональних і місцевих органах управління;
у прийнятих нормах моралі, дотримуються норм і правил поведінки;
у цінностях світової та вітчизняної культури, у тому числі у пам’ятниках
і центрах культури свого середовища проживання.
7. Випускники школи:
підготовлені до діалогу в незнайомій ситуації;
здатні оцінити з естетичної точки зору твори мистецтва (образотворчого,
музичного, монументального, літературного, театрального тощо);
прагнуть дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил, можуть
надати першу медичну допомогу собі й іншим, знають норми здорового
способу життя;
можуть самостійно вирішувати побутові проблеми, пов’язані з веденням
домашнього господарства;
виявляють цікавість до проблем особистісного самовизначення та
визначення свого ставлення до різних явищ культури;
знайомі з деякими книгами з окремих питань гуманітарної культури
(філософія, психологія, мистецтво, історія тощо);
при оцінці різних явищ культури та громадського життя можуть
сформулювати критерії оцінки;
володіють міждисциплінарними поняттями (наприклад, система, розвиток,
проблема, явище й т. п.) і можуть використовувати ці поняття при рішенні
пізнавальних проблем;
можуть проаналізувати свої здібності в різних сферах професійної
діяльності; у галузі знань, котру вони вибрали для професійної освіти;
виявляють цікавість до світоглядних проблем (до співставлення наукових
поглядів, творчих позицій);
можуть самостійно виконати невелике дослідження (творчу роботу).
Примітка. Укажіть 1-2 особистісні якості, які школа найбільш успішно
формує у своїх учнів і які мають важливе значення для самореалізації на
цьому етапі особистісного розвитку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
