Модель учителя-новатора
Одне з найголовніших завдань освіти – зробити людину творчою
особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та
ідеологією навчання, виховання, центральною ціннісною орієнтацією як
учителя, так і обдарованого учня. То хто ж він, успішний учитель?
1. Натхненний:
надихає учнів на успішну діяльність;
учні відчувають його захоплення своєю роботою та предметом.
2. Професійно підготовлений:
добре знає свій предмет;
щоденно планує й готує свої уроки.
3. Підтримує учнів:
розвиває й підтримує творчість і допитливість учнів;
дружній і доброзичливий;
підтримує й заохочує;
усміхнений, уважний і люблячий.
4. Послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та в оцінюванні:
доброзичливо принциповий;
цілеспрямований і послідовний;
толерантний і терплячий.
5. Забезпечує ефективне навчання й виховання:
дає зрозумілі пояснення;
навчає цікаво й весело;
не принижує особисту гідність учня.
6. Завжди дає відповідь на несподівані запитання, а якщо не знає
відповіді, визнає це, зауваживши, що знає, як і де знайти відповідь.
7. Визнає й практикує різноманіття у викладанні:
урізноманітнює навчальний процес;
використовує та запроваджує новітні навчальні методи.
8. Гнучкий – позитивно ставиться до змін.
9. Проводить уроки не тільки сидячи.
10. Залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу.
Ще понад три століття тому великий чеський педагог Ян Амос Коменський
дивувався з того, наскільки в сучасних йому школах вивчення іноземної
мови було важким. «Боже мій, – писав він, – як ускладнено і розтягнуто
вивчення навіть однієї латинської мови. Кухарі на кухні, слуги при
обозі, майстровий люд – усі вони, роблячи свою справу чи знаходячись при
війську, під час походів швидше засвоюють чужу мову, навіть дві або три,
ніж вихованці шкіл за умови вільного часу й величезного напруження –
одну латинську мову. І з яким нерівним успіхом! Ті після кількох місяців
вільно гомонять про те, що їм потрібно, а ці через п’ятнадцять і навіть
двадцять років можуть вимовити лише дещо з латини і то в більшості
випадків за допомогою граматик і словників.»
Сучасна педагогічна практика також не вільна від проблем трьохсотрічної
давності. Навпаки, з кожним роком усе гостріше заявляє про себе,
оскільки Україна поступово інтегрується в загальносвітовий простір, який
для вільної орієнтації вимагає знання як мінімум 2-3-х іноземних мов.
Виходячи з цього, зрозумілим є інтерес широкої педагогічної
громадськості до нових ефективних методів вивчення іноземних мов. Знання
іноземної мови є важливою передумовою для особистих, культурних,
професійних та економічних контактів молодої людини. Оновлення цілей та
змісту навчання зумовлює й оновлення освітніх технологій, що розглядають
навчання іноземним мовам як процес особистісного розвитку учня в
контексті взаємодії культур. У період невпинного зростання
науково-технічного процесу кожне наступне покоління стикається з
необхідністю засвоювати все більший обсяг знань. У цих умовах виникає
потреба інтенсифікації процесу навчання, застосування прийомів, щоби
забезпечували активну участь у мовленнєвій діяльності на уроці кожного
учня.
Ефективність навчання іноземної мови у значній мірі залежить від чіткої
та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння вчителя
враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та індивідуальні
особливості кожного учня. Методика сучасного уроку іноземної мови тісно
пов’язана з інтерактивними методами. Адже ми працюємо за підручниками
Оксфордського видавництва, які просто насичені такими видами роботи.
Розроблення проектів, парна та групова робота, вирішення проблемних
питань і ситуацій, прес-конференції – без цього не проходить ні один наш
урок. Проте лише підручник не може забезпечити визначеного державою
рівня володіння іноземною мовою. Ми постійно використовуємо й інші
засоби: робочі зошити, аудіо- та відеоматеріали, книжки для домашнього
читання, текстові завдання, тести тощо. Що це дає? Наші учні постійно
слухають носіїв мови, працюють з автентичними матеріалами. У цьому
аспекті нам можна лише позаздрити.
Для зразка хочу описати роботу над темою «Злочин» у 7-му класі,
підручник «PROJECT». Кожний текст записаний на касету з музичним
супроводом. Розслідування ведеться двома добре відомими дітям
детективами, які ведуть допит свідків. Один з детективів відразу
розкриває злочин. Як? На це питання ми повинні дати відповідь після
свого розслідування (проблемне питання).
Завдання 1 – (робота в парах, рольова гра) допитати решту свідків,
використовуючи дані нотатки.
Завдання 2 – перемалювати план будинку та написати імена людей і що вони
роблять у даний момент (опрацювання часової форми дієслів).
Завдання 3 – (робота у групах) прочитайте додаткову інформацію та
обговоріть у групах особу можливого вбивці. Поясніть свій вибір.
Завдання 4 – прослухайте весь діалог, заповніть таблицю
«Питання-відповіді» та назвіть ім’я вбивці. Доведіть його вину. Домашнє
завдання: напишіть про відпустку одного з детективів, використовуючи
дані малюнки з робочого зошита. Цікаво? Доступно? Творчо?
Я думаю, що так. Так формуються мовна компетенція учнів та їх творча
уява.
Але, відповідно до програми з іноземної мови, ми повинні вивчити теми
країнознавчого характеру, теми, пов’язані з життям в Україні, які
вимагають вивчення великої кількості мовного матеріалу. Тому для більш
ефективного використання робочого часу уроки ми розділили на типи: урок
мовлення (один раз на тиждень), уроки-топіки (два рази), урок домашнього
читання (один), урок практичної граматики (один). Це додало роботи
кожному вчителю, але дозволило кожному учневі отримувати менше домашніх
завдань.
У цьому році ми активно продовжуємо накопичення тематичного матеріалу й
починаємо працювати над розв’язанням іншої проблеми. За програмою, у
кінці семестру ми повинні написати чотири контрольні роботи: з мовлення,
аудіювання, читання та письма. Розроблених і надрукованих таких робіт
немає. Наше завдання – скласти семестрові контрольні роботи для класів
із поглибленим вивченням.
Якби порахувати частоту вживання різних педагогічних термінів за останні
два роки, то найбільш уживаними, мабуть, будуть «реформи», «особистісно
зорієнтований підхід» і «проект» (метод проектів, проектна технологія).
На жаль, в Україні сьогодні ще досить мало досвіду використання методу
проектів у навчально-виховному процесі сучасної школи, але він набуває
широкого використання. Адже кожен навчальний предмет має свою специфіку
і, відповідно, специфіку використання тих або інших методів, технологій
навчання. Метод проектів поєднує традиційний підхід з інноваційними
методами навчання англійської мови.
Проект – це робота, що самостійно планується та реалізується учнями.
Робота над проектом на кафедрі іноземної мови – практика особистісно
зорієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його
вільного вибору, з урахуванням його інтересів. При виконанні проекту
спілкування англійською мовою органічно поєднуємо з
інтелектуально-емоційною діяльністю у формі гри, інтерв’ю, подорожі. Це
передбачає, що мета кожного уроку визначається з позиції надбання учнем
знань і вмінь, але з погляду прогресивних змін у структурі його
особистості. Опановуючи культуру проектування, учень привчається творчо
мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізувати засвоєні
засоби та способи роботи, а також удосконалює свої навички та культуру
особистого спілкування і співробітництва.
У проектній методиці чітко виражена тенденція до інтеграції у викладанні
багатьох дисциплін. Зміст кожного проекту співвідноситься з рівнем
розвитку учня, його інформованістю з проблеми. Учитель повинен порадити
учню, якими інформаційними джерелами можна скористуватися.
Результати виконання проектів мають бути відчутними: якщо це теоретична
проблема, то конкретне її рішення, якщо практично-конкретний результат,
то готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання
педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю
методів, прийомів, засобів.
Отже, суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних
проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, і через проектну
діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем,
показати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики,
гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючись їх
відповідного балансу на кожному етапі навчання.
Метою навчального проектування є створення педагогом під час освітнього
процесу таких умов, за яких результатом є індивідуальний досвід
проектної діяльності учня. Під час використання технології вирішується
ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань:
розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно
конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному
просторі, активно розвивається критичне мислення, сфери комунікації.
Таким чином, проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать
інтереси учня.
I
I
V
?
I
oe
`’3/4th?
A
th
Діяльність учня – це активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід
виступає як суб’єкт, котрий цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим
задовольняє свої потреби.
Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна
технологія до її організації:
наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання),
що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її
розв’язання;
практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних
результатів;
самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
структурування змістової частини проекту;
використання дослідницьких методів – визначення проблеми досліджуваних
завдань, що випливають із неї, висунення гіпотези їх вирішення,
обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз
отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.
Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту. Вона може бути
сформульована фахівцями, висунута вчителями з урахуванням навчальної
ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику
проекту можуть запропонувати й самі учні.
Результати проектів мають бути матеріальними, тобто відповідно
оформленими – відеофільм, альбом, бортжурнал, газета, альманах тощо.
Розрізняють такі типи проектів
Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної
мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної
значущості, продуманості методів, зокрема експериментальних методів
обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження й
мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її
актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів,
визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання
проблеми та визначення шляхів її розв’язання.
Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної
діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись остаточному
результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам
учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані
результати та форму їх подання – рукописний журнал, колективний колаж,
відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма
свята, макет журналу, альбому, газети.
Ігрові проекти. Учасники беруть собі певні ролі, обумовлені характером і
змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально
існуючі особистості. Учасники імітують їхні соціальні та ділові
стосунки, які ускладнюють вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів
дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь
об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її
аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої
структури, можливості систематичної корекції під час роботи над
проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета
проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела,
засоби масової інформації, бази даних, зокрема й електронні, інтерв’ю,
анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення,
зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація
(публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в
телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною
дослідницьких проектів, їхнім модулем.
Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко
визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси
учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник,
проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї
діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо
важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних
обговорень і презентація одержаних результатів і можливих засобів їх
упровадження у практику.
За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні.
Внутрішніми називають проекти, організовані або всередині однієї школи,
або між школами, класами всередині регіону, країни. У міжнародних
проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації
можна застосовувати засоби інформаційних технологій. У цьому році наша
кафедра почала працювати над міжнародними проектами.
За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та
групові.
За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків
із програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до
місяця), довготривалі (кілька місяців).
На практиці нам частіше доводиться мати справу зі змішаними типами
проектів.
Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє
підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну
корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, можна
використовувати бальну систему. Важко оцінювати проміжні результати у
творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб
допомогти, коли це потрібно.
Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити так:
1. Підготовка. Визначення теми й мети проекту. Зміст діяльності: учні –
обговорення, пошук інформації; учитель – заява задуму, мотивація,
допомога в постановці завдань.
2. Планування:
визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів
подання результатів;
становлення критеріїв оцінювання результату та процесу.
Зміст діяльності: учні – формулюють завдання й виробляють план дій;
учитель – коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.
3. Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування,
експеримент). Зміст діяльності: учні – збирають інформацію; учитель –
спостерігає, «непрямо» керує діяльністю.
4. Аналіз інформації, формулювання висновків. Зміст діяльності: учні –
аналізують інформацію; учитель – коректує, спостерігає, радить.
5. Подання й оцінювання результатів (усний, письмовий зміст та
оцінювання результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими
критеріями). Зміст діяльності: учитель та учні беруть участь у
колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості,
творчий підхід.
Способи виконання й представлення проекту можуть бути різними. Проекти
можуть виконуватись на окремих аркушах і скріплюватись разом, утворювати
монтаж, виставку.
У нашій роботі це можуть бути схеми, колажі, малюнки, зведені таблиці,
папки з фотографіями.
Проектні завдання ретельно градуюються для того, щоб учні могли
виконувати їх англійською мовою. Можна заохочувати виконання в чорновому
варіанті, який перевіряється вчителем. Така робота вимагає додаткового
часу й зусиль не тільки учня, а й учителя. Проте саме це дає можливість
учителю бути не перевіряючим, а консультантом, тобто співпрацювати з
учнями.
Проектна методика використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної
методики викладання іноземної мови: різноманітність (тем, типів текстів,
навчальної діяльності, типів вправ), проблемність (мова використовується
для виконання завдань, що характеризуються новизною та змушують думати),
навчання із задоволенням (л-фактор – надання учням можливості говорити
про те, що вони думають, виявляти свою творчість в оформленні та
презентації проекту).
Уже понад чотири роки наша кафедра працює над навчальним проектуванням,
яке орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів:
індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж
певного часу. У свідомості учня це має вигляд: «Я знаю, для чого мені
треба все те, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для
педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними та
прагматичними знаннями, уміннями та навичками.
Використання проектної методики яскраво відображене в підручниках
Ргоjесt Еnglіsh 1 (Your Ргоjесt), Ргоjесt Еnglіsh 2 (Your Magazine).
Я вважаю, що найкращі підручники, найсучасніші технології спрацьовують
за умови врахування психологічних аспектів навчання англійської мови,
таких як:
Розв’язання проблеми «Учитель – клас» як початок установлення
продуктивного зворотного зв’язку.
Оволодіння психологічними закономірностями запам’ятовування як шлях до
довготривалих знань учнів.
Реалізація вчителем «законів» запам’ятовування через систему продуманих
мовленнєвих вправ як основи глибоких знань.
У своїй педагогічній діяльності ми завжди пам’ятаємо та виконуємо такі
нескладні, але дуже ефективні правила:
У будь-якій ситуації ставитись до учнів по-дружньому (не звертаючи уваги
на те, подобаєтеся ви чи ні).
Ніколи не виявляти зверхність.
Щиро цікавитися учнями, їхніми проблемами, намагатися спільно знайти
вихід зі скрутного становища.
Шанувати в учнях особистість.
Навчитися критикувати так, щоби не образити:
уникати прямої критики;
указувати на постійні недоліки віч-на-віч;
починати з похвали за роботу, яку учень робить добре.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
