UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціональне виховання, або матерія без руху (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1222
Скачало138
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Національне виховання, або матерія без руху

 

Сучасні інтерпретації національного виховання, хоча й згадують про

"глобальний простір", у який українцям треба інтегруватися, насправді

змушують українське суспільство до життя в замкнутому світі

 

Усвідомлення змінності всього є визначальною ознакою історичного

мислення. Якщо під таким кутом зору подивитися на теперішнє українське

суспільство, то в ньому зауважимо сегменти, у яких час ніби зупинився.

Нові технології поєднуються з культивуванням (навіть на державному

рівні) архаїчних типів мислення, давно віджилих способів передачі

суспільно-історичного досвіду. Особливо це помітно, коли йдеться про ту

частину соціальної пам'яті, яка актуалізується через навчальні заклади й

пов'язана зі ставленням українців до себе і світу. Постійна

спрямованість навчально-виховних програм на «відродження» (замість

створення нового) дедалі більше гальмує розвиток суспільства. Воно

втрачає відчуття руху, опиняється у «світі без історії», бо в ньому

історія, замість залишатися минулим, набуває теперішніх значень.

 

У ситуації, коли українське суспільство захопив споживацький егоїзм,

часто поєднаний із агресивним непрофесіоналізмом, різко зросла кількість

охочих «поговорити» про історію. На будь-які теми, була б тільки нагода.

Фахові історики змушені або виправдовуватись, або мовчати, розуміючи, що

їхні дослідження мало кого цікавлять. У площину історії вторглися й

почали господарювати новочасні варвари, які замість навчитися розуміти

природу історичного знання, щораз більше намагаються диктувати історикам

свої умови. З усього різноманіття функцій, які здатна виконувати

історія, вони виокремили, по суті, тільки одну - виховну. Невміло

топчуться по цьому полю, підміняють поняття, стираючи межу між

вихованням і маніпуляцією, а самі кажуть, що борються. За розмовами про

великі ідеї, коріння яких сягає ХІХ сторіччя, чимало сучасних

«любителів» історії не можуть (або ж не хочуть) розгледіти вагомості

малих, конкретних справ.

 

Головною темою цих розмірковувань є національне виховання. А що воно

асоціюється зазвичай з роботою історика (учителя/викладача історії), то

шукатиму між ними зв'язків. Моя ідея дуже проста - те, що стоїть за

поняттям «національного виховання», вимагає у нинішній Україні важкої,

щоденної та чесної праці кожного на своєму місці. Сьогодні замало тільки

говорити про «виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення

і збереження історичної пам'яті». Ці високі слова треба врешті-решт

перевести у площину практичних кроків. Бо що таке національне виховання?

Це складний (часто повний суперечностей і розчарувань) шлях молодої

людини до того місця, на якому вона зможе принести найбільше користі для

свого народу, не розриваючи з тим народом зв'язку, але й водночас

відчуваючи з його боку (в особі громадських чи державних інститутів)

повагу й турботу про себе як особистість.

 

Прикладна роль історії

 

Практична, прикладна роль історії була відкрита не відразу. Щойно у

XVIII сторіччі, у творах філософа-просвітника Вольтера з'явилося

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ