Організація методичної роботи в умовах особистісно зорієнтованого
навчання
Локальні документи, на основі яких будується методична робота в школі:
положення про методичну раду, положення про методичні об’єднання,
положення про соціально-психологічну службу, положення про наукове
товариство учнів
1. Функціональні обов’язки адміністрації школи
Директор школи курирує викладання математики й фізики.
Заступник директора з навчально-виховної роботи організує методичну
роботу в школі, курси підвищення кваліфікації педагогів, атестацію
педагогів і курирує викладання літератури, російської мови, історії,
суспільствознавства, музики, економіки, англійської мови, інформатики,
інформаційних технологій, фізичної культури та викладання предметів у
початковій школі.
Заступник директора з навчально-виховної роботи курирує викладання
біології, природознавства, географії, хімії, технології, складає
розклад.
Заступник директора з виховної роботи курирує викладання ОБЖ.
2. Структура управління методичною роботою
3. Зміст діяльності методичної роботи
Із 1998 року темою методичної роботи в школі є особистісно зорієнтоване
навчання. Вивчення нових педагогічних технологій, необхідність
діагностики навчальної діяльності учнів і професійного рівня вчителів
було викликано створенням необхідних умов для роботи педагогічного
колективу в режимі експериментальної площадки з різнорівневого та
різноспрямованого навчання з поглибленим вивченням математики, фізики й
економіки.
Основою методичної роботи в школі стало вивчення методики ОЗН,
розробленої доктором психологічних наук, професором Іраїдою Сергіївною
Якиманською, яка проводила семінар для вчителів школи.
Вивчення й упровадження у практику вчителів елементів ОЗН визначило
проблему: невідповідність сформованої традиційної системи методичної
роботи сучасним вимогам до професійної діяльності вчителя, коли відсутнє
знання вчителя про самого себе, про свої можливості та здібності, що
заважає творчому розвитку вчителя, а отже, й учня.
Ця проблема вирішувалася через «Програму вдосконалення
психолого-педагогічної майстерності через діагностику та самодіагностику
вчителя на основі особистісно зорієнтованого навчання», що була
продемонстрована на семінарі для заступників директорів шкіл міста.
Доповідачем була заступник директора з НВР Л. І. Сусуйкіна.
Об’єкт дослідження «Програми»: методична робота.
Мета: розвиток творчої особистості вчителя.
Завдання:
1. Виявлення професійної успішності та неуспішності кожного вчителя.
2. Удосконалення професійних якостей учителя.
3. Перенесення творчої діяльності вчителя на створення сучасного уроку й
розвиток особистості учня.
Гіпотеза: якщо вчитель усвідомлює свої педагогічні успіхи та проблеми,
то це допоможе йому мати лінію перспектив розвитку й у результаті
самореалізуватися в уроці та учні.
Етапи:
1. Первісна діагностика професійної діяльності вчителя.
2. Поглиблена діагностика.
3. Остаточний етап діагностики.
Результати виконання «Програми вдосконалення психолого-педагогічної
майстерності через діагностику та самодіагностику вчителя на основі
особистісно зорієнтованого навчання» дозволили визначити основні напрями
діяльності методичних об’єднань учителів, методичної ради та
внутрішкільного контролю.
Структура «Програми»
«Програма вдосконалення психолого-педагогічної майстерності через
діагностику та самодіагностику вчителя на основі ОЗН» дозволила вирішити
проблему оцінки професіоналізму вчителя та рівня його професійної
компетентності.
Параметри діагностики:
кредо вчителя;
здатність до самоосвіти;
знання методів і форм навчання;
знання психологічних особливостей учнів;
стиль спілкування на уроці.
Визначилися групи вчителів, які працюють творчо, зі сталим стилем
роботи, та потребуючих посиленої уваги.
Результати діагностики дали інформацію для подальшого аналізу та сприяли
визначенню напрямів і перспектив професійного росту та психологічної
захищеності вчителя.
Діагностика – один з початкових етапів у методичній роботі. Збір
інформації дозволив проаналізувати фактичну ситуацію, спланувати бажаний
результат і способи досягнення проміжних і кінцевих цілей.
Для того щоб досягти бажаного результату, необхідно було визначити
проміжні результати та спланувати способи їхнього досягнення, тобто
забезпечити ефективність моніторингу результативності діяльності
вчителя.
Моніторинг, для того щоби стати реальним фактором управління, був
організований через:
діяльність методичної ради та методичних об’єднань учителів;
психолого-педагогічні семінари, ділові ігри та педагогічні ради;
індивідуальні консультації для вчителів;
діяльність «Групи підтримки професійного росту»;
відвідування уроків з наступним аналізом і самоаналізом;
діяльність творчої групи «ОЗН»;
самоосвіта вчителів;
відстеження пізнавальних здібностей учнів.
Моніторинг визначав і тематику семінарів та педрад:
семінар «ОЗН: цілі, принципи, дидактичний матеріал, «пізнавальний
профіль» учня, критерії»;
семінар «Перевірка й оцінка ступеня навченості учнів»;
ділова гра «Науково-дослідний підхід у відстеженні пізнавальних
здібностей учнів»;
семінар-практикум «Як управляти домашнім завданням?»;
семінар-практикум «Елементи ОЗН у практиці наших учителів» (узагальнення
досвіду);
педрада «Професійний ріст учителя» (узагальнення досвіду);
семінар «Аналіз уроку, проведений учителем».
Разом із соціально-психологічною службою в системі проводяться
традиційні малі педради «Удосконалення наступності на I та II рівнях
навчання» за підсумками класно-узагальнювальної перевірки 5-х класів;
педагогічні консиліуми «Адаптація учнів 10-х класів до нових умов»; малі
педради за підсумками класно-узагальнювальної перевірки 9-х класів;
«круглий стіл» «Рівень навченості й освіченості учнів 4-х класів».
Соціально-психологічна служба є аналітичною довідкою з результатами
проведеного психодіагностичного дослідження учнів.
Параметри діагностики:
особливості особистісного розвитку (тривожність, самооцінка,
соціометричний статус);
особливості пізнавальної сфери (мислення, пам’ять, увага);
психофізіологічні особливості (темперамент, характер сприймання
навчального матеріалу).
З результатами діагностики (наскільки це можливо) знайомляться класні
керівники, учителі-предметники через малі педради та консиліуми, а учні
через індивідуальні консультації. Надалі планується корекційна робота і
з учителями, і з учнями.
Шкільний психолог і соціальний педагог працюють із неблагополучними
родинами: безкоштовні обіди, соціально-психологічний супровід дитини,
консультації з батьками.
?
o
o
я та до програми «Я вибираю професію» (із профорієнтації).
Проводяться тематичні класні години за запитами класних керівників та
учнів:
«Іспити – немає проблем!»;
«Жіночність. Мужність. Зітри випадкові риси»;
«Пам’ять та її розвиток».
Соціально-психологічна служба веде моніторинг формування пізнавальної й
особистісної сфери учнів, результати моніторингу дозволяють учителю
враховувати індивідуально-психологічні та соціально-психологічні якості
учнів і відслідковувати рівень навченості й освіченості учня,
використовуючи методи навчання для отримання оптимального результату на
уроці в зоні найближчого розвитку.
У методичній роботі значимою є професійна компетентність керівників
методичних об’єднань, їхнє прагнення до постійного навчання в
педагогіці. Тому керівникам була запропонована схема структури
планування на науковій основі, що складається із п’яти блоків:
організаційні питання;
удосконалення лабораторії вчителя;
вивчення, узагальнення й поширення педагогічного досвіду;
удосконалення педагогічної майстерності молодих учителів;
поліпшення викладання, підвищення рівня навчальних досягнень учнів.
Кожний керівник наприкінці навчального року аналізує діяльність свого
М/Про за формою, запропонованою Л. І. Сусуйкіною, що складається з 11-ти
блоків, на основі цієї інформації проводиться загальний аналіз
діяльності методичних об’єднань заст. директора з УНР. Керівник М/Про
управляє діяльністю вчителів, включаючи їх у науково-дослідну роботу.
У системі й за планом проводяться засідання методичної ради та
методичних об’єднань, тематичні педради («Професійний ріст учителя»,
«Учитель – організатор пізнавальної діяльності учнів»).
Результати моніторингу освоєння методики ОЗН зафіксовані в карті
«Особистісно зорієнтований урок» (11 етапів ОЗН уроку).
Приклад І етапу
Даний матеріал є в кожного вчителя.
На кожного вчителя збирається «досьє успіхів»: Особистісно зорієнтований
урок (карта спостережень), що ведеться протягом декількох років.
Приклад
У «Портфелі» кожного вчителя є матеріали:
схема аналізу особистісно зорієнтованого уроку;
принципи розуміння суті особистісно зорієнтованого уроку;
визначення триєдиного завдання уроку;
пам’ятка «Профілактика неуспішності»;
діагностика «Особистісний ріст учнів»;
схема методів навчання;
системна класифікація методів навчання;
перелік надпредметних способів діяльності й алгоритм освоєння цих умінь;
рівні розвитку пізнавальних здібностей учнів;
«Мотиви поганої поведінки» та методи негайного педагогічного втручання;
«що» дивиться на уроці курируючий завуч (вимоги до уроку).
Діагностика, проведена наприкінці навчального року, визначила проблеми
вчителів.
Діагностика показала, що вчителі потребують методичної допомоги з
питань:
самоаналіз уроку;
проблемна ситуація;
групова форма роботи;
обґрунтованість вибору методів навчання й оцінки, що виставляється
вчителем.
Ці проблеми й визначили мету, завдання та форми методичної роботи на
навчальний рік.
Мета: змінити стиль роботи вчителів школи з учнями, зробити його
особистісно зорієнтованим, а вчителя – організатором
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Завдання:
Упровадження елементів ОЗН: уміння вчителя виділяти об’єкт міцного
засвоєння, обґрунтування методів навчання, знання типології уроків,
оцінна діяльність учнів, групова форма роботи на уроці, проблемна
ситуація.
Аналіз уроку кожним учителем у рамках ОЗН.
Вивчення й поширення передового педагогічного досвіду.
Підвищення рівня професійної майстерності вчителя.
Включення вчителів у науково-дослідну діяльність.
У листопаді 2003 року відбувся творчий звіт методичного об’єднання
вчителів початкової школи (узагальнення досвіду). Випустили методичну
брошуру, на сторінках якої представлено педагогічний портрет кожного
вчителя початкової школи.
Діагностика, проведена в січні 2004 року «Чи володію я вмінням
аналізувати власний урок?», дає інформацію для аналізу й визначення
перспектив професійного росту, для зміцнення адекватної професійної
самооцінки.
Ця інформація визначила зміст підготовчої роботи методичної служби і МО
до педради, що відбулася в березні 2004 року з теми «Учитель –
організатор навчально-пізнавальної діяльності учнів».
Методична робота в школі спрямована на розвиток творчого потенціалу
кожного вчителя через методику особистісно зорієнтованого навчання,
спрямованого на ріст рівня освіченості, вихованості й розвиненості учня.
Систематично проводяться засідання методичного об’єднання класних
керівників, діяльність якого спрямована на створення умов для всебічного
розвитку особистості учня, який знає свої права й обов’язки, і для
надання методичної допомоги класним керівникам. Загальне керівництво
здійснює Є. Л. Асташова, заступник директора з ВР.
Основні напрями діяльності МО класних керівників реалізуються у
проведенні тематичних семінарів і педрад.
У 2002/03 навчальному році була проведена педрада за темою «Діяльність
класного керівника в системі громадянської освіти».
Тематика семінарів:
«Класна година як основна форма роботи класного керівника»;
«Особистісно зорієнтована класна година»;
«Програмно-методичне забезпечення діяльності класного керівника»;
«Методи діагностики. Особистісний ріст дитини та розвиток дитячого
колективу».
У школі склалася система педагогічного співробітництва. У педагогічній
діяльності кожного вчителя можна відзначити елементи особистісно
зорієнтованого навчання, і є вчителі, які можуть вибудувати особистісно
зорієнтований урок.
Педагогічна грамотність дозволяє вчителю так організувати навчальну
діяльність на уроці, щоб у її результаті в учнів розвивалося мислення,
творчі та інтелектуальні здібності. Як перевідні іспити в 5-7-х класах з
російської мови проводиться творча робота разом із контрольним
диктантом.
Однією із форм методичної роботи у школі є атестація вчителів.
Багато вчителів у школі підвищують свою кваліфікаційну категорію. У
школі склалася добра традиція – відвідувати уроки своїх колег:
класні керівники спостерігають за своїми учнями на уроці;
учителі діляться своїми педагогічними «знахідками» з колегами.
Протягом декількох років у школі вівся моніторинг освоєння вчителями
методики ОЗН. У 2004/05 навчальному році методична робота в школі
будувалася на основі моніторингу якості освіти.
Вирішення даної проблеми – у відстеженні пізнавальних здібностей учнів.
Важливо знайти інструментарій такого відстеження та освоїти технологію
вивчення особистості дитини.
Така технологія існує, і суть її полягає в тому, що на основі
діагностики психолого-педагогічних особливостей учнів, рівня навченості
вибираються методи навчання й освітні технології.
Освоєння технології відстеження пізнавальних здібностей учнів – мета
методичної роботи на наступний навчальний рік.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
