.

Організація та розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку громади (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
215 3844
Скачать документ

Організація та розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку
громади

Об’єднаними зусиллями Центрального інституту післядипломної педагогічної
освіти АПН України та ВФ «Крок за кроком» у 2006 р. розроблені
навчальний план і програма 12-годинного спецкурсу «Організація та
розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку громади» для
ознайомлення керівників ЗНЗ із громадсько-активними школами

У 2007 р. цей спецкурс був апробований на факультеті підвищення
кваліфікації ЦІППО АПН України та засвідчив живий інтерес слухачів груп
директорів опорних шкіл, шкіл нової формації та експериментальних шкіл
до громадсько-спрямованого управління загальноосвітнім навчальним
закладом. Апробація підтвердила оптимальність змісту й доцільність
використаних інтерактивних технологій організації та проведення
спецкурсу.

У 2006 р. була створена творча група з науково-педагогічних працівників
інститутів післядипломної педагогічної освіти для розробки
проблемно-тематичного 72-годинного навчального курсу «Організація та
розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку громади» з
метою підготовки тренерів із числа викладачів обласних інститутів. Такий
курс був розроблений та апробований, а у 2007 р. на базі ЦІППО АПН
України здійснено підготовку першої групи тренерів із виданням свідоцтв
інституту та сертифікатів ВФ «Крок за кроком». Із метою зосередження
науково-методичних матеріалів для організації та проведення навчання
керівників шкіл різних регіонів України на основі 72-годинної програми
розроблено навчально-методичний посібник з однойменною назвою курсу.

Мета курсу: ознайомлення з методологічною основою та кроками опанування
дій з перетворення традиційної школи в осередок розвитку громади.

Завдання:

засвоєння філософської та нормативно-програмної основи створення й
розвитку громадянського суспільства та громадсько-активних шкіл (ГАШ);

усвідомлення ключових понять: громадсько-активна школа, громада,
партнерство, волонтерство, організація безперервної освіти громадян
упродовж життя;

опанування базової моделі ГАШ та розробка на її основі моделі
трансформації власної школи у громадсько-активну з урахуванням місцевих
умов і особливостей;

створення технології опанування конкретних дій із реалізації розробленої
моделі трансформації власної школи у громадсько-активну на місцевому
рівні.

Такий довготривалий навчальний курс має теоретичну та практичну частини,
які забезпечуються лекційно-семінарськими заняттями, в основі яких –
активні й інтерактивні методи навчання. Він складається з чотирьох
основних навчальних модулів.

Модуль 1. Громадсько-активна школа

Актуальність модуля

Поняття «громадсько-активна школа» до недавнього часу зовсім не
використовувалося в Україні. Необхідність вивчення світового досвіду
створення та розвитку ГАШ пов’язана з розбудовою громадянського
суспільства й демократизацією всіх сфер діяльності людини. Виховання
громадянина демократичного суспільства невід’ємне від школи. Аналіз
урядових документів про освіту свідчить, що вітчизняна державна політика
в цій сфері спрямовується на посилення ролі органів місцевого
самоврядування, активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів,
громадських організацій, фондів, засобів масової інформації в управлінні
навчальними закладами, прогнозуванні їх розвитку, оцінці якості освітніх
послуг тощо.

Мета модуля

Засвоєння філософських, юридичних та організаційних засад створення і
розвитку громадсько-активних шкіл.

Завдання модуля

Виокремлення та опанування філософських засад створення і розвитку ГАШ:
(виділення процесів підсилення ролі громадськості в житті суспільства,
усвідомлення поняття «ГАШ»; визначення концептуальних основ діяльності
ГАШ; еволюційні процеси в становленні й розвитку світової мережі ГАШ, у
т. ч. в Україні).

Засвоєння юридичних основ створення і розвитку ГАШ шляхом усвідомлення
необхідності (підтримки відкритості діяльності школи у її взаємозв’язку
з оточенням; створення правового простору діяльності школи як
громадсько-активної; здійснення фінансового менеджменту і маркетингових
досліджень з дотриманням юридичних основ управління ГАШ).

Оновлення та систематизація знань щодо організаційних та методичних
засад трансформації діяльності загальноосвітнього навчального закладу
(організаційно-методичні засади створення ГАШ на базі традиційної школи;
регіональні особливості трансформації школи в громадсько-активну).

Результати навчання

Після опанування першого модуля «Громадсько-активна школа»
проблемно-тематичного курсу «Організація та розбудова
громадсько-активної школи як осередку розвитку громади» слухачі мають:

знати філософські засади створення і розвитку ГАШ:

поняття та передумови розбудови громадсько-активних шкіл;

концептуальні основи діяльності ГАШ;

еволюційні процеси в становленні й розвитку світової мережі ГАШ, у т. ч.
в Україні.

усвідомити правове поле створення і розвитку ГАШ шляхом:

підтримки відкритості діяльності школи у її взаємозв’язку з оточенням;

створення правового простору діяльності школи як громадсько-активної;

здійснення фінансового менеджменту і маркетингових досліджень з
дотриманням юридичних основ управління ГАШ.

орієнтуватись у організаційних і методичних засадах трансформації
діяльності загальноосвітнього навчального закладу, а саме:

в теорії розробки й проектування організаційно-методичної основи
створення ГАШ на базі традиційної школи;

в алгоритмі виділення регіональних особливостей трансформації школи в
громадсько-активну.

Тематичний план та блочна програма першого модуля

Тема 1.1. Глобалізація світу: підсилення впливу громадськості на
суспільне життя та діяльність інституцій. Роль громадсько-активної школи
в цьому процесі.

Глобалізація суспільного розвитку.

Створення спільного економічного простору й єдиного світового освітнього
простору.

Громадянське суспільство. Механізми впливу громадськості на діяльність
інституцій.

Поняття громадсько-активної школи, її роль у побудові громадянського
суспільства.

Тема 1.2. Школа як відкрита соціально-педагогічна система.
Демократизація школи.

Демократизація школи як процес становлення децентралізованої системи
освітніх послуг.

Системні якості: гнучкість, динамічність, варіативність, адаптивність,
стабільність, прогностичність, послідовність, цілісність.

Показники наявного рівня прав та свобод учасників освітнього процесу.

Тема 1.3. Філософія громадсько-активної школи, її еволюція.

Людиноцентристська філософія як передумова подальшого розвитку
суспільства.

ГАШ як ефективний механізм мобілізації громади для задоволення її
потреб. Зміст роботи ГАШ, переваги співпраці з громадою.

Зародження і розвиток ГАШ за рубежем як додаткового ресурсу громади.

Витоки ГАШ у вітчизняній освітній практиці.

Тема 1.4. Організаційно-методичні засади створення ГАШ та їх ефективного
функціонування.

Поняття проекту та проектної діяльності. Програма дій у виконанні місії
ГАШ як центру розвитку громади.

Створення ради ГАШ з урахуванням принципів демократизації, партнерства і
співпраці, добровільності.

Виконання спільних проектів із громадою на основі рівного задоволення
соціальних потреб громадян і школи.

SWOT-аналіз. Технологія проектування процесів вирішення проблем школи.

Складання плану дій із реалізації проекту, розробка його моніторингового
супроводу. Підсумкова оцінка здійснення проекту.

Тема 1.5. Трансформація національної традиційної школи в ГАШ.
Регіональні особливості створення ГАШ.

Сучасні моделі управління середнім загальноосвітнім закладом.

Трансформаційні процеси перетворення традиційної школи в ГАШ:
демократизація структурних підрозділів, делегування повноважень,
соціальне партнерство, відчуття спільноти, розвиток волонтерського руху,
формування громадянської позиції молоді.

Українські моделі встановлення демократичних зв’язків в управлінні
школою.

Особливості розвитку партнерських стосунків та вияву добровільності в
пострадянському суспільстві (з досвіду існуючих в Україні ГАШ).

Тема 1.6. Школа – юридична особа. Правові засади функціонування школи в
контексті її діяльності як громадсько-активної.

Положення про загальноосвітній навчальний заклад (ЗНЗ). Статут ЗНЗ.

Реалізація функцій школи як юридичної особи: фінансова діяльність,
самостійність у прийнятті рішень, демократичність. Діяльність ради
школи, піклувальної ради, батьківського комітету.

Законодавчо-нормативна база створення ГАШ в Україні: Закон України «Про
освіту», Національна доктрина розвитку освіти.

Місія школи. Взаємодія школи з місцевою громадою, характер стосунків.
Юридичні основи задоволення потреб громади на базі школи (використання
приміщення, комп’ютерних класів, організація гуртків дорослих тощо).

Тема 1.7. Шкільний фінансовий менеджмент. Маркетинг шкільної освіти.

Джерела фінансування діяльності школи згідно законодавства України.

Формування бюджету школи. Поділ фінансової відповідальності між різними
рівнями управління. Механізм створення доступної ресурсної бази.

Маркетинг шкільної освіти (аналіз ринку освітніх послуг, ринку праці та
освітніх потреб громадян, орієнтація шкільного компоненту освітнього
стандарту на задоволення потреб територіальної громади).

Тема 1.8. Розвиток світової мережі ГАШ, у т. ч. в Україні: форми, зміст,
переваги.

Міжнародний досвід створення ГАШ. Існуючі моделі ГАШ:

Створення перших ГАШ на території постсоціалістичних країн у Центральній
і Східній Європі, Центральній Азії, Україні, Молдові (Чаба Лорінці).

Демократичні семінари для університетів Новосибірська, Киргизстану, а
також громадська організація «Эхо» як основа створення російських
громадських організацій, розповсюдження досвіду на різні країни Євразії.

Особливості становлення й розвитку ГАШ в Україні. Діяльність Міжнародної
асоціації «Крок за кроком» і Всеукраїнського фонду «Крок за кроком».

Еволюція ГАШ в Україні та інтеграція у світовий простір розвитку ГАШ.

Модуль 2. Управління громадсько-активною школою

Актуальність модуля

Даний модуль є актуальним у переорієнтації традиційних форм і методів
управлінської діяльності керівників загальноосвітніх шкіл на адаптовані
до громадсько-спрямованих, характерних для громадсько-активних шкіл, що
зароджуються та діють у світовому освітньому просторі, а також у
підсиленні фахових компетенцій керівників у сфері управління
соціально-педагогічними системами.

Мета модуля

Сформувати професійні компетенції керівників для управління
громадсько-активною школою.

Завдання модуля

Систематизація наступних знань і їх зв’язок з організацією діяльності
ГАШ (управлінські компетенції керівника ЗНЗ, їх особливості в управлінні
ГАШ; модернізовані функції у забезпеченні управлінської діяльності
керівника ГАШ; органи управління загальноосвітнім навчальним закладом та
їх специфіка в організації діяльності громадсько-активної школи).

Формування вмінь (навичок) керівника громадсько-активної школи щодо
(створення ради ГАШ; розвитку громадських організацій в школі;
демократизації навчального процесу; стратегічного розвитку
громадсько-активної школи, у т.ч. стратегічного менеджменту проектів;
антропосоціальної орієнтації всіх напрямків діяльності педагогічного
колективу; задоволення освітніх потреб учнів, батьків, громади;
підвищення суб’єктності учнівського самоврядування в ГАШ.

Розвиток установки на громадсько-спрямоване управління загальноосвітнім
навчальним закладом (усвідомлення поняття громадсько-спрямованого
управління; уведення громадсько-спрямованого управління (як різновиду
адаптивного) для формування й підтримки громадсько-спрямованої
організаційної культури ГАШ; поширення ідеї ГАШ та формування рис
директора щодо поєднання зусиль з керівниками установ та організацій
регіону в рамках проекту ГАШ.

Результати навчання

Після опанування другого модуля «Управління громадсько-активною школою»
проблемно-тематичного курсу «Організація та розбудова
громадсько-активної школи як осередку розвитку громади» слухачі мають:

знати основні компетенції керівника ЗНЗ й характеристику його органів
управління у контексті організації діяльності ГАШ (управлінські
компетенції керівника ЗНЗ, їх особливості в управлінні ГАШ;
модернізовані функції у забезпеченні управлінської діяльності керівника
ГАШ; органи управління загальноосвітнім навчальним закладом та їх
специфіка в організації діяльності громадсько-активної школи).

вміти виконувати функції керівника ГАШ (створювати раду ГАШ; приймати
управлінські рішення стосовно розвитку громадських організацій у школі
та демократизації навчального процесу; виділяти місію ГАШ, розробляти
стратегічні плани та проекти, здійснювати стратегічний менеджмент
проектів; розробляти моделі діяльності педагогічного колективу з
орієнтацією на задоволення освітніх потреб учнів, батьків, громади та
підвищення суб’єктності учнівського самоврядування в ГАШ).

упевнитись у необхідності балансувати управлінські рішення відповідно до
змін середовища, поступово переходячи від традиційного управління до
громадсько-спрямованого для формування відповідної культури ГАШ та рис
керівника (осмислення та усвідомлення поняття громадсько-спрямованого
управління; введення громадсько-спрямованого управління, як різновиду
адаптивного, для формування й підтримки громадсько-спрямованої
організаційної культури ГАШ; поширення ідеї громадсько-активної школи та
формування рис директора щодо поєднання зусиль з керівниками установ та
організацій регіону в рамках проекту ГАШ).

Тематичний план і блочна програма другого модуля

Тема 2.1. Керівник громадсько-активної школи: особливості управлінських
компетенцій та нові ролі керівника ГАШ.

Професійний профіль керівника ГАШ.

Особливості управлінських компетенцій керівника ГАШ.

Нові ролі керівника ГАШ та їх здійснення шляхом виконання модернізованих
функцій.

Тема 2.2. Органи управління громадсько-активною школою.

Принципи, політика, функції та особливості діяльності Ради, Голова Ради,
координатор.

8

Загальні збори, конференція, піклувальна рада, шкільна рада, педагогічна
рада, батьківський комітет, органи педагогічного та учнівського
самоврядування тощо.

Узгодження діяльності органів управління громадсько-активною школою.

Тема 2.3. Організаційна структура, етапність та механізм створення Ради
ГАШ. Демократизація відносин.

Створення ради ГАШ: принципи, політика, функції та особливості
діяльності.

Розвиток громадських організацій в школі: незалежні асоціації учнів,
учителів, батьків.

Демократизація навчального процесу шляхом введення дотримання та
розвитку принципів громадянсько-орієнтованої освіти.

Тема 2.4. Стратегічний розвиток громадсько-активної школи: оновлення
місії та бачення ГАШ, у т. ч. її цілей і завдань.

Поняття стратегічного розвитку ГАШ як осередку відродження
територіальної громади.

Оновлення місії та інноваційне бачення цілей і завдань ГАШ.

Стратегічна орієнтація керівника на громадсько-спрямоване управління.

Тема 2.5. Стратегічне планування і проектний цикл. Основні етапи
стратегічного менеджменту проектів.

Зміст, форми і методи стратегічного планування.

Технологія розробки стратегічного плану. Проектний цикл.

Управління проектами, стратегічний менеджмент проектів, у т.ч. оцінка
реалістичності плану.

Тема 2.6. Особливості роботи педагогічного колективу ГАШ:
антропосоціальна орієнтація всіх напрямків і фокусування діяльності на
партнерство, у т. ч. виявлення й задоволення освітніх потреб учнів і
громади.

Антропосоціальна орієнтація всіх напрямків діяльності педагогічного
колективу.

Спрямування діяльності педагогів на партнерство з учнями, батьками,
громадськістю.

Виявлення та задоволення освітніх потреб учнів, батьків, громади.
Розвиток громадянськості у власній праці, в особистості учнів, батьків
тощо.

Тема 2.7. Організація учнівського самоврядування в ГАШ та підвищення
його суб’єктності.

Поняття учнівського самоврядування та його особливості в ГАШ.

Створення осередків громадської активності учнів у напрямах: збору й
обробки соціальної інформації; організації і проведення волонтерських
акцій; встановлення партнерських стосунків із дитячими й юнацькими
центрами творчості, дошкільними закладами та інше.

Шляхи підвищення суб’єктності учнівського самоврядування.

Тема 2.8. Формування й підтримка громадсько-спрямованої організаційної
культури ГАШ.

Поняття організаційної культури ГАШ. Сприяння розвитку демократичної
свідомості педагогічного, учнівського й батьківського колективів ГАШ.

Розробка й організація виконання спеціального плану «корисних дій»,
створеного на основі інтеграції відповідних планів членів колективу ГАШ.

Уведення громадсько-спрямованого управління (як різновиду адаптивного)
для формування громадсько-спрямованої організаційної культури.

Розробка критеріїв та моніторинг громадської спрямованості діяльності
школи протягом навчального року та влітку з висвітленням результатів у
засобах масової інформації.

Тема 2.9. Співпраця з керівниками установ і організацій регіону в рамках
проекту ГАШ.

Визначення напрямів спільної діяльності школи й установ та організацій
регіону в межах проекту ГАШ.

Залучення позабюджетних коштів для вирішення проблем громади на базі
ГАШ. Проведення святкових акцій для мешканців мікрорайону. Організація
співпраці із засобами масової інформації. Упровадження системи
неперервної освіти для громадян на базі ГАШ.

Сприяння обміну досвідом створення ГАШ, пропагування позитивних сторін
співпраці школи та громади.

Модуль 3. Основні напрями, зміст і форми взаємодії школи та громади

Актуальність модуля

Опанування керівником загальноосвітнього навчального закладу основних
напрямів, змісту і форм взаємодії школи та громади робить можливим
виховання свідомого громадянина, формування в учнів соціального досвіду,
уміння жити в громадянському суспільстві, а також привернення уваги до
школи й інтенсифікацію участі батьків, спонсорів та меценатів,
громадських організацій, фондів, засобів масової інформації в поєднанні
зусиль у суспільному житті школи й територіальної громади.

Мета модуля

Сформувати навички та відповідну інформаційну базу для встановлення
взаємодії школи й громади.

Завдання модуля

Систематизація наступних знань щодо: збору, обробки, зберігання й
використання соціальної інформації; способів налагодження партнерства,
розвитку волонтерської допомоги, спільного використання матеріальної
бази школи і громади; організації співпраці зі спонсорами, засобами
масової інформації; методів та форм позакласної і позашкільної виховної
роботи ГАШ.

Формування вмінь (навичок) керівника громадсько активної школи щодо:
вивчення громадської думки та потреб громадян; розробки програми
волонтерської допомоги та використання PR-технологій для створення
позитивного іміджу школи; знаходження та планування взаємодії з
меценатами і спонсорами щодо залучення позабюджетних коштів для потреб
школи й громади; ініціації створення дитячих та інших громадських
організацій у мікрорайоні школи; здійснення моніторингу розвитку ГАШ на
основі створення відповідного кваліметричного інструментарію.

Розвиток установки на необхідність поєднання зусиль школи з
територіальною громадою на основі вироблення спільної мети: усвідомлення
можливості розвитку волонтерського руху та позитивного результату в
пошуках партнерів у виконанні місії загальноосвітньої школи; набуття
впевненості в нормативно-правовій забезпеченості ініціації створення
громадських організацій й розвитку громадського спрямування діяльності
школи для виховання громадянськості у поведінці дітей та дорослого
населення; формування громадсько спрямованих рис директора для
забезпечення відповідного управління ГАШ.

та громади «проблемно-тематичного курсу «Організація та розбудова
громадсько активної школи як осередку розвитку громади» слухачі мають:

знати основні компетенції керівника ЗНЗ щодо: збору, обробки, зберігання
й використання соціальної інформації; способів налагодження партнерства,
розвитку волонтерської допомоги, спільного використання матеріальної
бази школи та громади; організації співпраці зі спонсорами, засобами
масової інформації; методів та форм позакласної та позашкільної виховної
роботи ГАШ.

уміти виконувати функції керівника ГАШ, а саме: вивчати громадську думку
та потреби громадян; розробляти програми волонтерської допомоги та
використання PR-технологій для створення позитивного іміджу школи;
знаходити та планувати взаємодію з меценатами та спонсорами щодо
залучення позабюджетних коштів для потреб школи й громади; брати на себе
відповідальність за ініціацію створення дитячих та інших громадських
організацій у мікрорайоні школи; створювати кваліметричний
інструментарій і здійснювати моніторинг розвитку ГАШ.

проявляти спроможність до: виконання місії ГАШ; громадського спрямування
діяльності школи у вихованні громадянськості дітей і дорослого
населення; формування громадсько спрямованих рис для забезпечення
відповідного управління ГАШ.

Тематичний план і блочна програма третього модуля

Тема 3.1. Соціологічні методи вивчення громадської думки та потреб
розвитку громади.

Способи збору соціальної інформації, поняття соціальних індикаторів,
модераторів, фокус-груп.

Принципи та методика розробки матеріалів для збору соціальної
інформації.

Визначення та стратифікація вибірки. Обробка, звіт і використання
результатів.

Тема 3.2. Партнерство та основні кроки до його налагодження.

Партнерство та його види.

Методи та форми співпраці із громадою.

Розвиток партнерства на базі школи.

Тема 3.3. Волонтерство як компонент створення моделі ГАШ. Створення та
реалізація програми волонтерської допомоги.

Волонтерство як компонент моделі ГАШ.

Планування та проведення волонтерських акцій.

Організація програми волонтерської допомоги.

Тема 3.4. Особливості використання матеріальної бази школи та інших
організацій у взаємодії з громадою.

Оцінка власних матеріальних та інтелектуальних ресурсів, залучення
волонтерів до навчання варіативної частини шкільної програми.

Технології організації різних видів занять за суспільно значущими
проблемами. Рівний доступ у користуванні матеріальними та технічними
ресурсами.

Організація та проведення заходів культурно-просвітницької
спрямованості.

Тема 3.5. Організація співпраці із засобами масової інформації.
PR-технології створення позитивного іміджу школи.

ЗМІ як соціальний інститут.

РR-технології – механізм створення та цілеспрямованого поширення
інформації.

Канали комунікації.

Тема 3.6. Особливості фандрайзингу ГАШ.

Поняття фандрайзингу, фінансових донорів.

Партнерська взаємодія з громадою та різними фондами щодо спонсорської
підтримки й визначення можливих шляхів фінансування.

Механізми залучення матеріальних та інтелектуальних інвестицій.

Відкритість і прозорість витрат (підзвітність на загальних зборах тощо).

Тема 3.7. Нормативно-правові засади створення дитячих та інших
громадських організацій у школі та поза нею.

Нормативно-правові документи України щодо створення дитячих та інших
громадських організацій у школі та поза нею.

Досвід створення громадських організацій у школі та поза нею
загальноосвітніх закладів м. Києва в межах програми «Трикутник».

Тема 3.8. Науково-методичний супровід розвитку ГАШ. Моніторинг розвитку,
його інструментарій.

Розробка показників розвитку ГАШ та інструментарію для збору й обробки
соціальної інформації.

Технологія моніторингу розвитку ГАШ.

Кваліметрична модель оцінювання трансформації традиційної
загальноосвітньої школи в ГАШ.

Тема 3.9. Методи та форми позакласної та позашкільної виховної роботи
ГАШ.

Традиції, свята, родинне дозвілля, спільні трудові ініціативи, добробут
родинної оселі, розвиток культури здоров’я, природоохоронна діяльність,
організація дозвілля, доброчинство тощо.

Календарні свята національного та місцевого значення. Формування навичок
життєдіяльності в поліетнічному середовищі. Вивчення природи рідного
краю. Розробка та реалізація екологічних проектів. Формування стійкої
мотивації робити добро.

Створення атмосфери спільноти, родинності у громаді. Традиційні народні
свята. Масові заходи. Формування почуття «малої батьківщини».
Краєзнавче-дослідницька та музейна діяльність.

Вивчення проблем і організація допомоги малозабезпечених верств
населення. Проблеми дитячої бездоглядності та безпритульності.

Організація життєдіяльності дітей дошкільного віку. Консультаційна
допомога родині. Обстоювання інтересів дітей. Організація дитячих
майданчиків та дитячих садків сімейного типу.

Модуль 4. Розробка (на базі власно школи) й захист проектів ГАШ

Актуальність модуля

Реалізація цього модуля дає змогу керівникам ЗНЗ подати й захистити
власний проект трансформації традиційної школи у громадсько-активну.
Створюється масив проектів щодо переходу різних за типом, географічним
розташуванням, специфікою діяльності шкіл до громадсько зорієнтованої
діяльності. Директори, оприлюднюючи власні проекти, отримують їх
експертну оцінку з боку своїх колег та створюють реалістичні програми їх
практичної реалізації.

Мета модуля

Розробити та захистити проект трансформації власної школи у громадсько
активну на місцевому рівні.

Завдання модуля

Систематизація знань щодо: порядку роботи з науковою літературою; етапів
розробки та порядку оформлення випускної творчої роботи у вигляді
проекту; структури доповіді на захисті; порядку подання та захисту
проекту.

Формування вмінь (навичок) керівника ГАШ щодо: розробки наукового
апарату проекту; оформлення тексту, цитування й оформлення посилань на
наукові праці; оформлення списку літературних джерел і додатків;
публічного виступу й аргументованого захисту своїх позицій.

Розвиток установки на: упровадження проекту у практичну діяльність
школи; формування таких рис керівника, як впевненість, спроможність до
ризику, обстоювання своєї думки, готовність до змін, наполегливість в
досягненні мети для забезпечення реалістичності реалізації проекту.

Результати навчання

Після опанування четвертого модуля «Розробка (на базі власної школи) й
захист проектів ГАШ» проблемно-тематичного курсу «Організація та
розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку громади»
слухачі мають:

знати порядок роботи з науковою літературою; етапи розробки та порядок
оформлення випускної творчої роботи у вигляді проекту; структуру
доповіді на захисті; порядок подання та захисту проекту;

вміти розробляти науковий апарат проекту; оформляти текст, цитати й
посилання на наукові праці; оформляти список літературних джерел і
додатків; публічно виступати й аргументовано захищати свої позиції.

проявляти спроможність до: упровадження проекту у практичну діяльність
школи;

формування таких рис, як упевненість, спроможність до ризику,
обстоювання своєї думки, готовність до змін, наполегливість в досягненні
мети для забезпечення реалістичності реалізації проекту.

Розробка даного спецкурсу з підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ
відповідає завданням Національної доктрини розвитку освіти (Комарницький
М. Державно-громадська система управління освітою // Аспекти
самоврядування. – 2000.- № 3.- С 34-35), в якій наголошується на тому,
що «виховання свідомого громадянина, …набуття молоддю соціального
досвіду, …уміння жити у громадянському суспільств визнається рушійною
силою розвитку громадянського суспільства. …Політика в галузі освіти
спрямовується на посилення ролі органів місцевого самоврядування,
активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів, громадських
організацій, фондів, засобів масової інформації».

Організація та розбудова громадсько-активних шкіл в Україні прискорить
процеси демократизації в освіті та державі, які у значній мірі залежать
від інноваційного потенціалу суспільства та можливостей керівників ЗНЗ
цілісно сприймати світ, уміти швидко адаптуватись у ринкових умовах,
приймати нестандартні рішення, мати високий рівень відповідальності за
їх наслідки.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020