UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсвітня історія в Україні (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1073
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Освітня історія в Україні

 

Попрацювавши в закордонних освітніх закладах, я став у подальшій

організаційно-педагогічній діяльності робити акцент на імператив

практичних технологій, підібраних якомога грамотніше та з урахуванням

актуальних реалій

 

Саме такий накопичений досвід став пружинкою, котра поєднала з людьми та

громадськими осередками, котрі прагнуть інноваційної освітньої

продуктивності. Треба сказати, що я над цим особливо й не замислювався,

але одного дня різко «стрибнула в очі» адекватна теза Олега Бахтіярова:

«Багатьма авторами визнано, що зараз формується новий тип людських

громад, настільки ж відмінний від класичних цивілізацій, як цивілізація

відрізняється від доцивілізаційних, родоплемінних форм. Різні автори

по-різному називають цей феномен - постцивілізація, надцивілізація,

надсуспільство тощо. Спільними є два префікси - «пост» і «над». «Пост» -

тому, що йде за цивілізацією, є її перетворенням настільки ж

радикальним, як цивілізація є радикальним перетворенням родоплемінних

громад. «Над» - тому, що над звичайним ходом історії, над природними

процесами розвитку соціуму надбудовується нова технологічна система

управління процесами, які раніше були природними. Ключовою

характеристикою цього нового суспільства являється формування світу

технологій, який скасовує багато закономірностей виникнення, розвитку та

розпаду цивілізацій. Якщо раніше техногенез був похідним від етно- й

культурогенезу, то тепер він став самостійним феноменом, що визначає

соціальні й культурні форми».

 

Одночасно з цим у поле уваги попали виступи геніального українського

художника та скульптора Івана Марчука: «Мені соромно жити в Україні» та

Миколи Рябчука: «Виявляється, Україна «має історію»!», де останній

заочно полемізує з визначним британським істориком і культурологом

Арнолдом Тойнбі, котрий заявляє: «Європейську історію неможливо

збагнути, беручи за мірило народності такого калібру, як словаки чи

хорвати. Неможливо написати словако- або хорватоцентричну історію не

лише Європи, а й самої Словаччини чи Хорватії. На відміну від Франції,

ці країни не витворюють самостійного історичного універсуму, а тому,

ізольовані від контексту, їх історії втрачають будь-який сенс. Неможливо

написати історію Словаччини чи Хорватії, в якій відповідні народи або

країни були б головними протагоністами бодай у власному закутку ширшої

європейської сцени. Ми просто не зможемо вичленити з їхніх зовнішніх

зв'язків і залежностей їх внутрішню історію, яка була би власне й суто

їхньою. Неминуче ми дійдемо висновку, що весь їхній досвід і вся

діяльність є частиною досвіду й діяльності ширших спільнот, і відтак,

намагаючись зробити їх історію зрозумілою, ми муситимемо включити в поле

нашого огляду один за одним інші народи. Не виключено, що нам доведеться

включити в поле нашого огляду цілу Європу. Так чи інакше, контекст

нашого аналізу неминуче виявиться ширшим простором, у якому Словаччина

чи Хорватія будуть лише мізерною й відносно малосуттєвою часткою».

 

Усе разом і надало імпульс до особливого погляду на власну «історію»

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ