UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобистісно зорієнтований підхід - важливий чинник виховання дітей (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2539
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Особистісно зорієнтований підхід - важливий чинник виховання дітей

 

В умовах, що складаються об'єктивно, підліток із проблемної сім'ї

залишається ізольованим об'єктом впливу різних чинників соціального

оточення: неорганізованих, випадкових, асоціальних. Він практично не є

суб'єктом спеціального виховного впливу і з боку навчально-виховного

закладу

 

Виникає необхідність посилення практичної спрямованості процесу

виховання, зорієнтованого на особистісні потреби підлітка з проблемної

сім'ї. Виховний процес має здійснюватись як гуманітарна практика, ядро

якої - педагогічна допомога, підтримка, психологічний супровід у

складних процесах самобудівництва особистості. Виховний процес сучасної

школи розглядається як внутрішньо детермінований рух особистості до

своєї індивідуальної цілісності, самобутності.

 

У контексті нашого дослідження це означає особистісно зорієнтований

підхід до виховання підлітка з проблемної сім'ї, оснований на

гуманістичній теорії, ідеї єдності виховання і розвитку особистості,

яскравим прибічником якої був В. Сухомлинський, філософсько-педагогічні

погляди якого помітно відрізнялись від загальноприйнятих і не співпадали

з тогочасною офіційною доктриною формування особистості.

 

Значний внесок щодо обґрунтування особистісно гуманного підходу до

виховання дітей і підлітків вніс Ш. Амонашвілі, чий багаторічний досвід

науково-педагогічної діяльності призвів до переконання, що для вирішення

виховних завдань є два підходи - імперативний і гуманістичний.

Імперативного характеру виховання набуває, коли вибудовується без

врахування особистісних особливостей і потреб дітей. Педагог у цьому

випадку впевнений, що дитина обов'язково буде чинити опір виховним діям,

а отже необхідно її примусити суворими вимогами, імперативами.

 

Гуманістичний підхід полягає в тому, що вихователь оптимістично мислить

про дітей, ставиться до них як до самостійних суб'єктів, здатних діяти

за власним вибором, бажаннями, переконаннями. Інакше кажучи, педагог

виходить із того, що у кожної дитини в її вчинках є особистісний зміст і

особистісна значущість, на які необхідно спиратись у виховному процесі.

А якщо такий особистісний смисл відсутній, слід допомогти дитині його

знайти. На думку Ш. Амонашвілі, виховувати дитину гуманно, це, по-перше,

створювати найкращі умови для її цілеспрямованого особистісного,

соціального і педагогічно значущого розвитку, виховання, збагачення

знаннями і досвідом, по-друге, керувати цим процесом у злагоді з

потребами міцніючих внутрішніх сил, враховуючи позиції самої дитини, її

інтересів.

 

Аналіз здобутків сучасної наукової психолого-педагогічної науки свідчить

про все більший за нових часів, відхід у вихованні від

об'єкт-суб'єктного підходу до суб'єкт-суб'єктного, коли відповідно до

першого, дитина розглядається як об'єкт цілеспрямованих, педагогічних

впливів середовища, умов і засобів виховання, мета якого визначається

державою, виходячи з економічних, ідеологічних, соціальних та інших

потреб. Виходячи з цього, визначається модель особистості з бажаними

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ