Позаурочна науково-дослідницька робота ліцеїстів
Науково-дослідницька робота (НДР) полягає в залученні ліцеїстів до
діяльності, в ході якої вони можуть формувати свої наукові інтереси.
Заняття науково-дослідницькою роботою передбачають створення умов, які
сприяють розвитку творчих здібностей, формуванню творчої мотивації та
творчих умінь
НДР завершується «відкриттями» і «винаходами», які уже відомі науці, а в
окремих випадках направлена на вияв дійсно нових законів і наукових
закономірностей.
В організації НДР ліцеїстів повинні стверджуватися принципи:
органічного поєднання процесів розвиваючого навчання обдарованих дітей в
урочній і позаурочній науково-дослідній роботі;
систематичного включення ліцеїстів як активних учасників креативної
освіти в самоуправління (самопрограмування, самопланування,
самоорганізацію, самоконтроль, самоаналіз) індивідуальною
навчально-науковою діяльністю;
обов’язкового погодження умов усіх видів діяльності ліцеїстів і охорони
їхнього здоров’я.
Творча діяльність ліцеїстів реалізується через такі форми НДР:
загальноліцейські форми наукової діяльності (наукові конференції,
фестиваль «ЕКО-2000»);
групові форми наукової діяльності ліцеїстів (наукові семінари, клуб
вчених-природознавців, творчі відрядження і т. д.);
індивідуальних форм наукової діяльності (індивідуальні дослідження,
конкурс науково-дослідницьких робіт).
В системі НДР ліцеїстів проводяться наукові сесії, науково-дослідницькі
практики, наукові відрядження та викладаються спеціальні курси з
науковедення («Основи наукових досліджень», «Психологія творчої
діяльності» та ін.). Останні сприяють підвищенню якості виконання
наукових досліджень ліцеїстами.
Концепція науково-дослідницької роботи ліцеїстів
Саксаганський природничо-науковий ліцей – це спеціальний навчальний
заклад для обдарованих і здібних учнів, який забезпечує загальну середню
освіту вище державного мінімуму.
Оскільки головна мета освіти в ліцеї – формування творчої особистості,
то він виступає як багатофункціональна система, яка створює умови для
інтенсивного розвитку широкого кола загальних і спеціальних творчих
здібностей ліцеїстів.
Ліцеїсти одержують початкову науково-теоретичну і науково-практичну
підготовку, що передбачає подальше успішне навчання їх у вузі і
професійну орієнтацію на наукову діяльність в майбутньому в різних
галузях науки та виробництва.
Беручи до уваги, що формування творчої особистості здійснюється в
різнобічній діяльності, має екологічну і соціальну основу, ліцеїстам
надаються широкі можливості для участі в різних її видах: навчальній і
науково-дослідницькій діяльності, світському житті і охороні здоров’я.
Успішна реалізація здібностей у певному виді діяльності підвищує
ймовірність досягнень і в інших видах, що в кінці кінців сприяє творчій
самореалізації ліцеїстів, їх професійній орієнтації і самостверд-женню.
Оскільки пошукова активність органічно взаємозв’язана із здоров’ям
людини, то інтенсивне формування творчої особистості забезпечується
шляхом розвиваючого і виховного навчання на основі збереження і
постійного зміцнення здоров’я.
Створення умов для активної творчої діяльності водночас великої
кількості ліцеїстів служить створенню атмосфери загальноліцейської
співтворчості. Особливо ефективні педагогічні форми індивідуальної або й
колективної діяльності, які разом з іншими формами роботи створюють
загальне «поле благополуччя» інтенсивного розвитку творчих здібностей
ліцеїстів.
Слід зазначити, що ліцеїстам надаються широкі можливості для активної
творчої участі в навчально-науковій, індивідуальній, груповій та
загальноліцейських видах діяльності.
Зміст діяльності, в будь-якій із вищеназваних форм, направлений на
задоволення індивідуальних, творчих, естетичних потреб ліцеїстів.
Зміст природничо-наукового навчання в ліцеї забезпечує формування у
ліцеїстів високого рівня загальної культури спілкування зі світом
природним і створеним людиною, розуміння інших людей і подій, що
відбуваються у світі, діяльності, направленої на масштабну гуманізацію
життя.
Оскільки справжнє знання – це знання пережитого в житті, то особливу
цінність являє вивчення в ліцеї історичного розвитку природничих наук,
життя і діяльності видатних вчених.
Випускник ліцею, одержавши гуманітарну освіту, вільно орієнтується у
вітчизняній і зарубіжній класиці (літературі, мистецтві, музиці). Йому
зрозумілі форми і явища сучасного літературного, театрального,
культурного процесів, а мова і знання іноземної мови свідчать про широку
ерудицію, розуміння ситуації, спілкування, про повагу до співбесідника і
особистої гідності.
Оскільки подолання інерції творчості передбачає дієве ставлення людини
до свого життя, особливого значення набуває ідея цілеспрямованої
педагогічної орієнтації ліцеїстів на програмування свого індивідуального
самовдосконалення (ІС) шляхом самовиховання.
Дана програма – це задум конкретних дій, які вміщують відповіді на такі
питання:
Чого хочу досягнути у своєму житті (дальня перспектива)?
Що необхідно конкретно зробити для досягнення своєї мети (середня і
близька перспектива)?
Якою є життєва стратегія діяльності соціально активної людини- гуманіста
і творчої особистості?
У складанні програми справжню допомогу ліцеїстам надають
вчителі-предметники, вихователі, батьки, наукові керівники і психолог
ліцею, які допомагають їм створити систему самовиховання як усвідомлений
і керуючий самою особистістю планомірний розвиток своїх творчих
здібностей.
Тому практичну цінність становить психодіагностика ліцеїстів, яка
проводиться із свідомою і активною їх участю.
Програма розробляється ліцеїстом одразу при вступі до ліцею і має такі
напрямки самовдосконалення: інтелектуальний, творчий, соціальний,
фізичний і духовний.
Значну частину програми складає самоосвіта ліцеїстів, те, що ліцеїст
вивчає самостійно в ході домашніх або індивідуально-групових занять у
ліцеї.
Програма індивідуального самовдосконалення складається ліцеїстами на
кожний навчальний (творчий) рік і коректується ними постійно.
Таким чином, інтенсифікація формування особистості здійснюється шляхом
активної участі ліцеїстів у різних видах діяльності, а тому глибокого
усвідомлення ними процесу навчання прискореним темпом. Останнє обумовлює
можливість навчання ліцеїстів на високому рівні складності
частково-пошуковим і дослідницькими методами при керівній ролі
теоретичних знань, коли поєднуються систематична самостійна активна
пошукова діяльність із засвоєнням готових висновків науки.
Інтенсивний розвиток творчих здібностей ліцеїстів обумовлюється
необхідністю наступного:
розвитку інтелектуальних якостей (мислення, пам’яті, уваги, емоцій, волі
тощо);
формування загальних навчальних умінь і навичок і на цій основі
виховання культури навчання і самоосвіти;
навчання інтелектуальній праці, логічним операціям, самостійному
одержанню і обробці інформації при роботі з комп’ютером, книгами,
монографіями, науковими статтями тощо.
Усі педагоги ліцею системно в урочній і позаурочній діяльності прагнуть
до формування загальних навчальних вмінь і навичок. До них належать:
аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, класифікація і т. п. Разом
з тим – це планування умов і послідовності роботи різної тривалості;
побудова пояснення об’єкта вивчення; перетворення пояснення в залежності
від мети, усвідомлення і розпізнавання видів зв’язку; розпізнання
категорій властивості і форми, величини, функцій, причини, приводу,
слідства; визначення поелементного складу об’єкта, зв’язку між ними,
зв’язку загального і часткового, цілого і частини; побудови ланцюга
суджень із двох-трьох, а в старших класах і більшого числа ланок;
продумування варіантів думки і таке інше.
Під інтенсивним розвитком творчого мислення розуміється розвиток
здібності у ліцеїстів вільно переносити раніше засвоєні знання і вміння
в незнайому ситуацію, бачити нові проблеми повсякденного життя і нові
функції об’єкта, приймати і комбінувати різними способами альтернативне
вирішення проблеми. Крім того, передбачається навчання ліцеїстів
моделюванню, висуванню гіпотез, прийняттю рішень, проведенню
експерименту і обробці його результатів, побудові аргументів, логічної
доповіді.
Сукупність знань, умінь, навичок, набутих в ході навчання ліцеїстів,
служить свідомому вибору вузу і професії вченого, інженера, лікаря і т.
п.
Такий підхід до навчання в ліцеї передбачає діяльність вчителя не як
транслятора (передавача) інформації, а фасилітатора (того, хто надає
допомогу), що сприяє інтенсивному творчому розвитку особистості учнів.
Інтенсивне формування творчої особистості в процесі навчально-наукової
діяльності здійснюється на основі принципу диференціації та
індивідуалізації. Тому при проведенні уроків і індивідуально-групових
занять ліцеїсти класу диференціюються на групи за навчальними
можливостями, в основі визначення яких лежить рівень розвитку психічних
процесів, сформованість умінь і навичок навчальної роботи, ставлення до
навчання, провідні процеси і нахили, стійкість при виконанні навчальних
завдань, працездатність і освітня підготовленість з навчальних
предметів.
Диференціація навчання при проведенні уроків в ліцеї включає такий
педагогічний фактор, як розвиток пізнавального процесу. Це відбувається
в тому випадку, якщо:
здійснюється внутрішня диференціація на основі рівня знань в межах
одного класу;
організовується випереджуюче вивчення навчальних предметів на основі
високих навчальних можливостей частини ліцеїстів;
забезпечується самостійне вивчення навчальних предметів в зв’язку з
вільним відвідуванням і складанням екзамену екстерном;
створюються часткові творчі групи різного і одного і того ж віку (класу)
на основі загальних захоплень і стану здоров’я.
Положення про організацію науково-дослідницької роботи ліцеїстів
Загальні положення
Науково-дослідницька діяльність (НДД) ліцеїстів – це один із основних
видів зайнятості ліцеїстів, спрямований на самостійне дослідження
будь-яких явищ природи, суспільства.
Розвиток творчих можливостей ліцеїстів є головним завданням
науково-теоретичної і науково-практичної діяльності ліцеїстів.
Напрями науково-дослідницької діяльності ліцеїстів
Вивчення спеціальних курсів «Основи наукових досліджень» та «Основи
загальної екології» у всіх класах ліцею.
Проведення літньої науково-дослідницька практика, мета якої – виконання
експериментальних досліджень у природних умовах, – передбачає
продовження екологічної освіти.
Участь у науково-практичних форумах (фестивалях, конференціях,
семінарах, турнірах, конкурсах), співробітництво з НДІ, вузами,
ботанічним садом тощо.
Підготовка науково-дослідницьких публікацій.
Участь у роботі «Клубу вчених-природовипробовувачів». Мета клубу –
виховання моральних якостей особистості, інтелігентності, творчого
підходу до різних видів діяльності за допомогою спілкування ліцеїстів з
людьми, щоб досягли значних успіхів у науковому, культурному та інших
видах творчої діяльності.
Участь в екскурсіях на промислові об’єкти, в НДІ, вищі навчальні заклади
тощо (профорієнтація).
Основні види науково-дослідницької діяльності ліцеїстів
a
ae
ae
^P
hAEX‡aо-дослідницької роботи теоретичного або практичного характеру за
самостійно вибраною темою.
Написання рефератів в умовах поглибленого або випереджаючого вивчення
навчальних предметів.
Участь у складанні посібників, підручників, збірників задач або інших
науково-методичних розробок.
Виготовлення пристроїв, пристосувань, установок для проведення
досліджень.
Виготовлення стендів науково-технічного, методичного та іншого змісту.
Підготовка препаратів, колекцій, гербаріїв, музейних експонатів.
Переклад з іноземної мови наукової, технічної і науково-методичної
літератури.
Складання тематичних словників іншомовних слів і термінів.
Порядок виконання дослідницьких робіт
Навчальний рік на кафедрі екології починається після зимової сесії і
триває один календарний рік.
Протягом першого місяця керівники творчих робіт ліцеїстів розробляють
тематику на кафедрах, в проблемних лабораторіях і затверджують у
завідуючого кафедрою екології.
Ліцеїсти обирають тему дослідницької роботи із запропонованих науковим
керівником або самостійно обирають тему і керівника роботи.
Теми робіт ліцеїстів погоджуються на кафедрах з профілюючих предметів, у
проблемних лабораторіях і затверджуються заступником директора з
науково-методичної роботи та закріплюються наказом директора ліцею.
Ліцеїсти на час виконання науково-дослідницької роботи, відповідно до
обраних тем, закріплюються за кафедрами ліцею, НДІ та інших наукових
установ.
Хід виконання роботи контролюється науковим керівником. Обговорення
результатів роботи проходить на семінарах і конференціях, що проводяться
кафедрами ліцею.
До кінця навчального року ліцеїсти подають звіт про результати
дослідницької роботи.
Попередній захист і захист дослідницьких робіт
З метою об’єктивного оцінення знань і якості виконання робіт проводиться
попередній захист науково-дослідницьких робіт ліцеїстами.
Попередній захист науково-дослідницьких робіт здійснюється в кінці
першого семестру у формі, запропонованій керівником роботи.
Для захисту науково-дослідницьких робіт ліцеїстів на предметних кафедрах
і в проблемних лабораторіях ліцею створюються атестаційні комісії.
Перед захистом дослідницькі роботи ліцеїстів рецензуються.
Захист НДР здійснюється за спеціальним розкладом у квітні місяці в
умовах, що підкреслюють важливість виконаної ліцеїстами роботи.
Етапи захисту НДР:
доповідь про виконану роботу ліцеїстом-дослідником;
питання до доповідача і відповіді на них;
виступ опонента;
виступ членів атестаційної комісії;
оцінка робіт головою та членами атестаційної комісії кафедр.
Оформлення дослідницьких робіт, їх оцінювання і підведення підсумків
Науково-дослідницька робота складається із таких частин:
вступ;
історія питання;
постановка питання і робоча гіпотеза;
методика дослідження;
результати досліджень і їх обговорення;
висновки;
список використаної літератури.
Оформлення дослідницької роботи:
на стандартних аркушах паперу;
робота може бути надрукована на комп’ютері (через два інтервали) або
написана чітким розбірливим почерком;
малюнки, таблиці, діаграми, схеми повинні бути виконані за допомогою
приладів для креслення, виділені кольором;
на використані цитати з літератури робляться зноски;
всі аркуші повинні бути пронумеровані;
під час запису тексту на сторінці залишаються поля: зліва – 30 мм,
справа – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 25 мм.
Оціночна шкала захисту дослідницьких робіт: залік, подяка, дипломи ІІІІ
ступеня.
Після захисту члени атестаційної комісії оцінюють НДР і повідомляють
ліцеїстам результати захисту.
Результати захисту атестаційна комісія оформляє окремо для кожного класу
у вигляді спеціальних відомостей.
Підсумки виконання науково-дослідницьких робіт відтворюються у наказі по
ліцею.
Для заохочення кращих ліцеїстів-дослідників вводяться моральні
заохочення: подяка у наказі, відгук у ліцейській газеті, лист подяки,
грамота; матеріальні: стипендія І, ІІ, ІІІ ступеня.
Кращі роботи готуються до участі в обласному конкурсі МАН, а також
публікуються в науковій та періодичній пресі.
Науково-дослідницькі роботи зберігаються у кабінетах кафедр ліцею.
Відповідальність за їх збереження несе завідуючий кафедрою.
Після захисту наукові керівники за допомогою ліцеїстів систематизують
картотеку дослідницьких робіт. У картці, яку готує ліцеїст у двох
примірниках до захисту, вказуються дані про ліцеїста і наукового
керівника, виконана робота (записується тема роботи, прізвище, ім’я, по
батькові керівника, рік, клас, оцінка і коротка анотація роботи). Один
примірник картки зберігається у бібліотеці ліцею, інший – в тому ж
кабінеті, що й сама робота.
Терміни виконання науково-дослідницьких робіт
Дослідницькі роботи ліцеїстів можуть бути одно- і багаторічні (останні
переважають).
Терміни виконання роботи визначаються науковим керівником.
Особливості виконання дослідницьких робіт ліцеїстами восьмих класів
Учні 8-х класів протягом першого півріччя одержують необхідні знання для
виконання дослідницької роботи в межах курсу «Основи наукових
досліджень» за програмою, що передбачає тісне співробітництво не тільки
вчителів цього курсу, але й вчителів-предметників даного класу.
Вибір теми здійснюється під час літньої навчально-дослідницької
практики. Тематика роботи підбирається виключно з профільних предметів.
Під час зимової сесії ліцеїсти пишуть реферат за дослідницькою роботою.
Захист роботи за обраною темою здійснюється в період зимової сесії у
9-му класі.
Літня дослідницька практика ліцеїстів
Проходження практики ліцеїстами є обов’язковим етапом виконання
науково-дослідницьких робіт.
Практика проводиться після закінчення навчального року і складання
екзаменів протягом двох тижнів.
При проходженні практики ліцеїсти беруть участь:
в експедиціях, екскурсіях на підприємства міста, НДІ, на кафедри та
лабораторіях вузів;
у вивченні екологічного становища міста (стан атмосферного повітря,
питної води, стічної води і ґрунту прилеглих територій шахти).
Ліцеїсти беруть участь у роботі, пов’язаній з благоустроєм території
ліцею.
По закінченню практики ліцеїсти подають звіт про проходження практики
керівнику групи.
Керівництво дослідницькою діяльністю ліцеїстів
Основною структурною одиницею науково-дослідницької діяльності в ліцеї є
кафедра екології
Робота кафедри здійснюється відповідно до річного плану.
Основні функції кафедри:
координація підрозділів ліцею, що виконують дослідницькі роботи;
проведення науково-дослідницьких робіт з проблем, що відповідають
профілю ліцею;
методична організація і забезпечення виконання дослідницьких робіт
ліцеїстами;
розробка програм, методичне забезпечення і проведення занять за
програмою «Основи наукових досліджень», «Психологія творчості», «Основи
загальної екології» тощо.;
організація проведення літньої дослідницької практики;
організація і проведення загальноліцеїських наукових конференцій,
фестивалів, семінарів тощо;
налагодження зв’язку з вищими навчальними закладами, НДІ,
підприємствами, організаціями, закладами згідно з профілем наукових
досліджень ліцею;
підготовка до видання науково-дослідницьких робіт ліцеїстів.
Структура кафедри та її постійний розклад затверджуються директором.
Керівництво кафедрою здійснюється її завідуючим.
Контроль за роботою кафедри наукових досліджень здійснюється директором
і заступником директора з науково-методичної роботи.
Організація екологічної освіти в ліцеї
Саксаганський ліцей – центр екологічної освіти молоді Академії гірничих
наук України.
Основна мета екологічної освіти – формування творчої особистості з
глобальним мисленням і масштабністю дій, яка може успішно вирішувати
актуальні проблеми життя природи і суспільства.
Вивчення спеціального курсу «Основи загальної екології» у класах
екологічного факультету. Разом з тим – раціональне викладання в класах
навчальних предметів з урахуванням їх сучасної екологічної ситуації.
Проведення дослідницької польової практики з екологічної тематики: «Ріки
України», «Рекультивація відвалів», «Очищення шахтних вод» тощо.
Виконання щорічних дослідницьких робіт і їх публічний захист в період
зимової сесії з екологічної тематики.
Виконання щорічних фенологічних спостережень за рослинами, птахами і т.
п.
Вивчення гірничо-металургійного комплексу Кривбасу під час дослідницької
літньої практики.
Проведення на базі Саксаганського ліцею Всеукраїнського екологічного
фестивалю «ЕКО-ХХІ» за участю всіх членів педагогічного і дитячого
колективів.
Проведення робіт з благоустрою території ліцею з участю в міському
конкурсі.
Проведення робіт з озеленення рекреацій і кабінетів ліцею.
Проведення екологічних десантів за заявками підприємств району міста.
Випуск газети «Ліцейські відомості».
Екологічна лабораторія кафедри екології
Екологічна лабораторія кафедри наукових досліджень створена з метою
проведення наукових досліджень з екології.
Еколабораторія встановлює контакт з усіма лабораторіями і кафедрами
ліцею.
Еколабораторія формує педагогічну систему у вихованні екологічної
культури ліцеїстів.
Дослідницькі роботи в еколабораторії виконуються на основі перспективних
планів, затверджених заступником директора з науково-методичної роботи.
Керівництво науковою діяльністю еколабораторії здійснює завідуючий
еколабораторією (науковий керівник), підлеглий завідуючому кафедрою
наукових досліджень ліцеїстів.
Керівництво дослідницькими роботами ліцеїстів здійснюють вчителі ліцею,
викладачі вищих навчальних закладів, спеціалісти підприємств, НДІ.
Організація предметних олімпіад
Олімпіади в ліцеї проводяться в жовтні місяці з усіх предметів.
В олімпіадах беруть участь ліцеїсти 8-11-х класів, не менше 5 осіб з
кожного класу.
Підготовку до олімпіад здійснюють вчителі-предметники і викладачі вузів,
які проводять індивідуальні і групові консультації, а організацію і
проведення їх – заступник директора з навчально-виховної роботи та
завідуючий кафедрою екології.
Для проведення олімпіад створюються комісії, головами яких є завідуючі
кафедрами.
Олімпіади проводяться в позаурочний час у спеціально відведених
кабінетах.
Ліцеїсти, які зайняли перше місце в ліцейських олімпіадах, а також
призове (одне з перших трьох місць) в районних, міських або обласних
олімпіадах, наказом по ліцею звільняються від складання іспитів з даного
предмету і нагороджуються.
Організація діяльності музею науки і техніки Кривбасу
Музей – це центр пошукової роботи ліцеїстів, які вивчають історію науки
і техніки Кривбасу.
Музей створений і функціонує в кабінеті історії ліцею.
Музей організовує науково-дослідницьку роботу з історії розвитку
Кривбасу, невід’ємно пов’язаної з особливостями географії корисних
копалин.
Музей відображає становлення і деякі особливості історії Саксаганського
ліцею, перевагу його випускників у поповненні студентської молоді вищих
навчальних закладів, які готують спеціалістів з металургії, медицини,
хімічної, гірничо-видобувної та інших галузей промисловості.
Науково-методична діяльність активу ліцею здійснюється шляхом проведення
консультацій, а також рецензуванням науково-експозиційної і екскурсійної
тематики з історії розвитку науки і техніки спеціалістами музею м.
Кривого Рогу.
Звіт музейних фондів реєструється в архівній книзі, в яку вписують
експонати, які уже є і які надходять.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
