Портфоліо в розвитку інноваційної особистості
Із концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи випливає, що
одним із магістральних напрямів реформування освітньої системи України
слід визнати компетентнісну стратегію. Кардинальні зміни, що
відбуваються останнім часом в економіці, політичному й соціальному
житті, спонукають до докорінної модернізації освітньої галузі
Швидкість, глобальність, систематичність, незворотність змін створюють
велетенський простір для реалізації всіх життєвих можливостей
особистості. За цих умов до життєвої компетентності висуваються
додаткові вимоги.
Сучасний громадянин України повинен швидко адаптуватись у мінливих
життєвих ситуаціях, критично мислити, використовувати набуті знання та
вміння в навколишній дійсності, бути здатним генерувати нові ідеї,
приймати нестандартні рішення, творчо мислити; уміти добувати,
переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для
індивідуального розвитку та самовдосконалення.
Завдання загальноосвітнього закладу – формувати життєві компетентності,
які являють собою життєвий досвід особистості, необхідний для
розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як
індивідуального проекту. Освіта має набути інноваційного характеру.
Звідси – необхідність формувати особистість, здатну до сприйняття та
творення змін.
Державний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з
іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне
навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним
відгуком на сучасне замовлення суспільства. У цих документах, які
базуються на рекомендаціях Ради Європи, закладено принципи
комунікативного спрямування особистісної орієнтації, автономії учня,
навчання, взаємопов’язаного з видами мовленнєвої діяльності, що
реалізують один із ключових принципів загальноєвропейських рекомендацій
з мовної освіти – «Іноземні мови – для життя».
Керований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом
сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті. Одним із засобів розвитку
інноваційної особистості учня ми вважаємо метод мовного портфоліо як
дієвого інструменту гуманістичного навчання іноземних мов і формування
учнівської автономії в навчанні.
Портфоліо (від англ. portfolio – портфель, папка) – це папка документів
з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який
ведеться учнями при педагогічному супроводі вчителя.
Мовний портфоліо («English Language Portfolio»), розроблений
Лінгвістичним Комітетом Ради Європи з метою стандартизації вимог до
вивчення, викладання й оцінювання досягнень у галузі вивчення іноземних
мов громадянами європейських країн, було презентовано в Україні у 2003
році після опрацювання у 15-ти країнах Європейського Союзу.
Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти пропонують три
обов’язкових компоненти мовного портфоліо (МП):
мовний паспорт;
мовну біографію;
мовне досьє.
Першим компонентом МП є мовний паспорт («Language Passport»), що
підсумовує лінгвістичну індивідуальність його власника; особисті
досягнення у вивченні мови та особистий досвід міжкультурного
спілкування. Також мовний паспорт включає самооцінку учнем власних
мовленнєвих компетенцій.
Європейський мовний портфоліо, розроблений за допомогою установ Ради
Європи, передбачає три основні рівні володіння іноземною мовою та
мовленнєвими компетенціями – А, В, С. Рівні визначаються за основними
видами мовленнєвої діяльності:
розуміння (усної форми мови – аудіювання та письмової – читання);
говоріння (монолог як форма продуктивного говоріння або полілог як
інтерактивне говоріння);
письмо як окремий продуктивний вид мовленнєвої діяльності.
Мовний паспорт містить:
фото учня;
анкетні дані учня;
особисту інформацію (хобі тощо);
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
власну самооцінку володіння іноземною мовою.
Другим обов’язковим компонентом МП є мовна біографія («Language
Biography»), яка використовується, щоб установити проміжні цілі,
перевірити власні досягнення в навчанні, зареєструвати значущі етапи
мовного й міжкультурного спілкування.
Мовна біографія містить:
план роботи з предмета на тему (семестр, рік);
табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною мовою (який
заповнюється у вигляді графіка з указанням виду мовленнєвої діяльності,
що оцінюється);
табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає змогу розвивати
об’єктивну самооцінку.
оцінки вчителем і самооцінки учнем своїх досягнень можуть виконуватись
на одному аркуші в різних кольорах (teacher – червоним, student –
зеленим). Це ефективний засіб самоконтролю та контролю з боку батьків.
За графіком легко простежити ріст, стабільність чи спад знань учня; він
є ефективним чинником розвитку самоаналізу та самооцінки учнем власних
досягнень;
аркуш самоосвіти, що дає учням право вибору теми самоосвітньої
діяльності згідно з їх інтересами, рівнем володіння іноземною мовою,
тобто є особистісно зорієнтованим. Це можуть бути біографії кумирів,
сучасні пісні англійською мовою та їх переклад, кулінарні рецепти тощо;
алгоритми окремих видів діяльності на уроці, що самостійно чи з
педагогічним супроводом створені як поради учням з удосконалення
самоосвітньої компетентності учня під час проведення уроків, підготовки
до тестування («Study for Success», «Communication Plus»);
аркуш рекордів («Self-assessment of my records»), який учень обов’язково
заповнює в кінці кожної теми, де констатує здобуті особисті досягнення з
різних видів мовленнєвої діяльності, а також визначає свій рівень
володіння іноземною мовою (в обсязі вивченої теми).
Третім обов’язковим компонентом МП є мовне досьє («Dossier»). У ньому
учень збирає зразки своїх творчих робіт («Samples of work») та свідчення
у вивченні іноземної мови.
Мовне досьє може включати:
творчі проекти учнів;
доповіді з теми на англійській мові;
кросворди з вивчених тем тощо.
Політ фантазії учнів необмежений. Аркуш свідчень про свої досягнення
(«Evidence of Achievements in Language Learning» – це інформаційна карта
участі власника портфоліо в заходах з англійської мови, участь у
предметному тижні тощо).
Це рекомендований перелік матеріалів, які можна включити до мовного
портфоліо. Кожний учитель може вносити зміни відповідно до рівня учнів,
вікових особливостей, предмета тощо.
Таким чином, ми бачимо, що структура поетапного градуйованого оцінювання
досягнень стимулює процес удосконалення й самовдосконалення, тобто
освітній процес не припиняється після досягнення якогось певного рівня.
Накопичуючи й аналізуючи свої практичні досягнення за методом портфоліо,
учень застосовує набуті знання і, виходячи з життєвого досвіду, оцінює
та переоцінює свою діяльність. Просунувшись повільно, але впевнено на
проміжному етапі, учень виявляє нові цілі й нові перспективи. Найбільш
вагомим аргументом на користь застосування МП виявляється можливість
регулярного, систематичного моніторингу пізнавальної діяльності за
схемою: проблема планування процесу вивчення й розв’язання проблеми
(стратегія і тактика) практичний результат роботи (тест, реферат,
проект тощо). Тобто ключові компетентності впроваджуються в навчальний
процес за алгоритмом: знання уміння навички ставлення
компетентності.
Керований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом є
сьогодні інноваційною діяльністю в освіті. Механізмом реалізації ідеї є
технологізація освіти, тобто навчальний процес розглядається як
взаємодія вчителя та учня, де вчитель керує активністю учня, забезпечує
мотивацію навчання. Оцінювання розглядається як елемент стимулювання та
навчання. Негативна оцінка є приводом для рефлексії. Технологічна роль
учителя у процесі розвитку учня визначається необхідністю за допомогою
навчального матеріалу сформувати нові зони у свідомості учня, фундамент
нових понять, узагальнення.
Усім цим вимогам гуманістично-інноваційної освіти нового типу відповідає
автентичний метод мовного портфоліо, рекомендований лінгвістичним
Комітетом Ради Європи.
Які задачі вирішує мовний портфоліо?
Мовний портфоліо розроблено з метою:
стимулювати вивчення людиною іноземної мови згідно з будь-яким
загальнорекомендованим рівнем упродовж усього життя людини;
зробити процес вивчення мови більш прозорим та ясним;
формувати самоосвітню компетентність учня, що дозволяє йому аналізувати
й усвідомлювати власний шлях навчання, а також впливати на нього;
формувати інноваційну особистість учня, розвивати вміння конструювати
свої знання, орієнтуватись в інформаційному просторі; ставити перед
собою задачі й поетапно розв’язувати їх;
створювати мотивацію навчальної діяльності;
розвивати пізнавальні організаційні навички, творчі здібності учнів;
формувати учнівську автономію, посильність освіти для кожного
конкретного учня.
Виходячи з цього, можна зазначити, що мовний портфоліо є особисто
зорієнтованою формою роботи, автентичним видом оцінювання, який
адресується учневі, розроблений для нього, спрямований на виявлення та
розвиток творчих здібностей кожної дитини. Упровадження такої форми
діяльності, як європейський мовний портфоліо, означає вихід на новий
рівень самосвідомості учня, де він вибирає, оцінює, контролює процес
навчання, роблячи його безперервним і сталим.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
