UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема школи - відтворення інформації (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось665
Скачало124
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблема школи - відтворення інформації

 

Останньою за рахунком, але не за важливістю задачею середньої освіти є

відтворення інформації. Школа завжди розглядалась як підґрунтя піраміди

пізнання, вершиною якої є триєдність науки, мистецтва, релігії. І в

цьому відношенні правомочний характерний для інтелігенції підхід до

школи як до підготовчого відділення ВНЗ

 

Оскільки пізнання в об'єктивній, суб'єктивній і трансцендентній формах є

атрибутивною функцією соціосистеми, ніякі суспільні зусилля, спрямовані

на рішення креативних задач, не можуть уважатись надмірними.

 

На жаль, саме в галузі відтворення інформації криза середньої освіти

виявляється найбільше чітко. На початку 1980-х років було проведене

дослідження ефективності школи як навчальної системи. Старшокласникам

пропонувалось відповісти на ряд винятково простих запитань із програми

попередніх років навчання. Вибирався тільки той матеріал, незнання якого

оцінювалось у відповідному класі на двійку (наприклад, потрібно було

назвати рік, у якому відбулась Куліковськая битва, або перелічити

столиці ряду європейських держав). Дослідження показало, що для елітних

ленінградських шкіл коефіцієнт засвоєння знань складав від 10 до 30 %

при середньозваженому значенні близько 15 %. Уже ці цифри здаються

досить тривожними, тим більше, що старшокласники продемонстрували повну

відсутність системного підходу до інформації.

 

За наступні роки ситуація погіршилась і, зважаючи на все, значно. Зараз

можна говорити про коефіцієнт засвоєння знань 3-10 %, причому остання

цифра характеризує вищу еліту учнів. Особливо постраждали фізика,

математика та, чомусь, географія. Далеко не переконаний, що всі

восьмикласники санкт-петербурзьких шкіл здатні показати на карті світу

Британські острови, і сумніваюсь, що хоча б один із класу швидко

відшукає Басів пролив.

 

Звичайно, якість викладання у вітчизняних школах за ці десятиліття

погіршувалась, але, як сказав би шварцевський Бургомістр, «не до такого

ж ступеня». Окрім того, зазначене явище - деградація середньої освіти як

соціального інформаційного «підсилювача-повторювача» - аж ніяк не є

прерогативою нашої держави. Навпаки, наша ситуація, коли випускники шкіл

принаймні вміють читати та грамотно писати, рахують усно та «на папері»,

оперують із дробами та відсотками, знають (у принципі), що таке годинні

пояси, і можуть пояснити, відкіля в розетці береться електрика, на

загальносвітовому тлі виглядає навіть благополучно.

 

Однакова динаміка таких різних освітніх структур, як

російська/радянська, американська, французька, британська, і рівна

неефективність вкладень у цих структурах указують на наявність якогось

єдиного, тобто загальносистемного характеру, має фактор деградації.

Оскільки простежується виразна позитивна кореляція між глибиною кризи

освіти та рівнем розвитку телекомунікаційних систем у регіоні, існує

спокуса зв'язати дегенераційні процеси в навчанні з поширенням

серіально-кліпової культури. Дійсно, кліпове мислення оперує тільки

змістом фіксованого обсягу: воно навіть теоретично не підтримує

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ