Проектна форма організації освітнього середовища
Стрімкі зміни у сучасному суспільстві, зумовлені науково-технологічним
розвитком та збільшенням інформаційних потоків, вимагають постановки
нових педагогічних питань, вирішення яких оптимізує діяльність сучасного
закладу освіти
До кола таких проблем належать:
підготовка вчителя до професійної діяльності шляхом оволодіння
інноваційними механізмами організації навчально-виховного середовища у
класі, гуманістично-комунікативним стилем ділового контактування з
учнями, батьками, колегами, адміністрацією;
забезпечення учнів механізмами здобування знань, їх аналізом, вміннями
практичного застосування;
визнання пріоритету духовного розвитку особистості;
орієнтація на демократичний стиль управління, інноваційні підходи щодо
форм керівництва сучасним закладом освіти.
Аналізуючи проблеми розвитку окремого навчального закладу, зупинимося на
загальних проблемах освітньої галузі та визначенні шляхів їх реалізації.
Так, Президент Академії педагогічних наук В. Кремень неодноразово
наголошував, що на перший план функціонування системи виступає доцільне
проектування моделі соціокультурного середовища, в якому має
функціонувати та розвиватися людина як суб’єкт діяльності. Такий підхід
забезпечить умови реалізації принципу індивідуального підходу в освіті,
дозволить кожній родині обрати для своєї дитини її навчальний заклад.
Питання необхідності організації роботи кожного навчального закладу в
напрямку до визначення власної концепції розвитку та стратегії дій було
пріоритетним у Програмі розвитку київської системи освіти на 2000-2005
р.
Гімназія № 191 ім. П. Г. Тичини – один із закладів загальної середньої
освіти не лише реалізує основні завдання держави щодо забезпечення дітей
шкільного віку належною освітою, але постійно знаходиться в пошуках
нових педагогічних ідей. Гімназія має потужний потенціал
висококваліфікованих педагогічних кадрів, які завжди намагалася
працювати творчо й результативно, про що свідчать щорічні перемоги
вчителів у професійних конкурсах «Учитель року», численні перемоги учнів
на предметних олімпіадах, конкурсах наукових робіт Малої академії наук
(МАН) та інших.
Процес становлення Гімназії відбувався у тісному взаємозв’язку з
педагогічним досвідом освітян м. Києва та України. В останні роки ці
зв’язки значно розширилися у напрямку міжнародного партнерства. З 1999
року Гімназія отримала статус асоційованого члена ЮНЕСКО, що забезпечує
можливість педагогічному та учнівському колективам брати участь у
спільних міжнародних проектах ЮНЕСКО та подавати на розгляд власні
доробки.
Прагнення постійного професійного росту, потреба вдосконалення
навчально-виховного процесу, відповідно до вимог сучасності спонукає
педагогічний колектив та керівників навчального закладу до визначення
стратегії розвитку Гімназії. В якості стратегічної форми була розроблена
і подається на розсуд широкого кола освітян експериментальна педагогічна
програма «Я – особистість».
В основу програми «Я – особистість» покладена ідея розвитку навчального
закладу через проектну форму управління педагогічними процесами, де
будуть створені умови для діагностики, плекання та реалізації особистих
творчих здібностей усіх суб’єктів навчально-виховного процесу – учнів,
учителів, керівників. Реалізація експериментальної програми базується на
засадах:
високої професійної компетентності педагогів;
толерантної комунікації суб’єктів освітнього процесу;
сприятливого для саморозвитку та самовдосконалення психологічного
мікроклімату;
пріоритетів морально-етичного та духовного виховання;
соціально свідомої активності;
інтелектуально-творчої рефлексії.
Англійський драматург Б. Шоу стверджував, що єдиним шляхом, який веде до
знань, є діяльність. Як свідчить практика, лише самостійна, творча (у
тому числі науково-дослідницька, пошукова) суспільнозначуща діяльність
переводить її (діяльність) у творчі вчинки, високий рівень
морально-етичної поведінки особистості, а отже, веде до успіху. Тому,
основним критерієм особистісного розвитку учасників освітнього процесу
бачиться саме інтелектуально-творча практична діяльність або
інтелектуально-творча рефлексія.
Поняття «рефлексія» походить від лат. reflexio – відображення,
відтворення, осмислення людиною власних дій та їх законів; діяльність
самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини.
Започатковані системою навчальної та виховної діяльності моральні,
інтелектуальні цінності особистості віддзеркалюються в її повсякденному
реальному житті. Тому організація освітнього простору сучасного
навчального закладу повинна передбачити саме трансформації знань у
творчу дію.
Метою експериментальної педагогічної програми «Я – особистість» є
моделювання інтелектуально-творчого освітнього середовища як основи для
розвитку та реалізації особистісних якостей учасників
навчально-виховного процесу.
Завдання полягають у:
педагогічно обґрунтованому та змодельованому інтелектуально-творчому
освітньому середовищі Гімназії, що забезпечить умови для становлення
особистості, розвитку та реалізації творчих здібностей учнів та
вчителів, їх самоосвіти та самовдосконалення;
забезпеченні учнів досвідом інтелектуально-творчої та суспільнозначущої
діяльності;
формуванні механізмів саморозвитку особистості, визначенні основним
критерієм особистісного розвитку учасників освітнього процесу
інтелектуально-творчу практичну діяльність;
розробці нової моделі управління на основі проектно-програмних методів
організації діяльності Гімназії.
Структурними складовими експериментальної педагогічної програми «Я –
особистість» є проекти. У сучасну педагогічну практику активно увійшло
поняття «проект» і в якості інноваційного педагогічного методу, і в
якості інноваційної форми роботи. У контексті даної Програми прикладного
дослідження проект розглядається як форма, задум, план (проект – від
лат. «кинутий уперед»). Кожен із проектів указує на цілеспрямовано
визначений напрям діяльності Гімназії у взаємодії із загальними цілями
Програми.
Проекти умовно об’єднані у чотири групи:
природовідповідні освітні проекти;
проекти психолого-педагогічного забезпечення;
соціально-педагогічні проекти;
управлінські проекти.
Природовідповідні освітні проекти покликані узгодити зміст освітньої
діяльності Гімназії, педагогічні технології з кожною віковою категорією
гімназистів, з їхніми природніми потребами та інтересами. Тому,
відповідно до вікових періодів навчання учнів у Гімназії пропонуються
такі природовідповідні освітні проекти.
Передбачається, що проект «Творча обдарованість» забезпечить
діагностично-прогностичний аспект діяльності педагогічного колективу
щодо роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Діти цього віку «можуть
стільки, скільки знають», – наголошував Ф. Бекон. Том важливим є
створення гармонійної, всебічно розвиваючої системи роботи з молодшими
школярами, залучення їх до різних видів творчої діяльності, тобто
створення сприятливого психологічного мікроклімату для виховання та
реалізації природних здібностей. Водночас планується проведення
діагностики особистісних якостей молодших школярів, а також моніторинг
успіхів досягнень кожного учня з прогнозуванням їх подальшого розвитку.
Таким чином, метою першого етапу навчання у процесі реалізації проекту
«Творча обдарованість» є виявлення, підтримка та розвиток індивідуальних
здібностей та нахилів учнів молодшого шкільного віку. Відповідно до мети
у колі завдань передбачається:
забезпечити процес визначення нахилів і здібностей молодших школярів
діагностичним інструментарієм;
налагодити систематичну організацію роботи з вивчення індивідуальних
нахилів та здібностей учнів молодших класів;
забезпечити умови для роботи учнів у різних видах творчої діяльності;
створити сприятливий психологічний мікроклімат для реалізації
суб’єкт-суб’єктних відносин у навчально-виховному процесі.
Наступний етап навчання, пов’язаний із молодшим підлітковим віком
(середня школа), ставить за мету організацію роботи педагогічного
колективу з розвитку творчої особистості молодшого підлітка відповідно
до його природніх здібностей і нахилів. Реалізація цієї мети покладена
на проект «Поклик», що має зорієнтувати учнів на подальший розвиток та
вдосконалення власних здібностей за напрямками та видами діяльності,
майбутніми профілями навчання. У процесі навчання в середніх класах учні
знайомляться з основами пошуково-дослідницької роботи шляхом виконання
колективних творчих завдань та елементами евристичного, проблемного
навчання. Девізом проекту «Поклик» став вислів Н. Кларка: «Якщо знайдеш
у житті легку дорогу, знай: вона веде в нікуди».
Завданнями проекту «Поклик» стали:
розвиток мотивації інтелектуально-творчої діяльності;
формування стійкого інтересу до окремих галузей знання та
інтелектуально-творчої рефлексії;
розвиток умінь та навичок колективної творчої діяльності.
Заключний етап навчання учнів у гімназії (старший шкільний вік)
проходить під девізом «Удосконалюй себе» (Піндар). Забезпечити умови для
подальшого вдосконалення передбачається шляхом реалізації проекту
«Перспектива». Він має утвердити в молодій людині такі якості, якими, на
нашу думку, має володіти сучасна особистість. Тому в основу мети
покладена ідея забезпечення свідомого, у тому числі й професійного,
самовизначення учнів.
Завданнями проекту «Перспектива» стали:
організація умов для накопичення учнями досвіду інтелектуально-творчої
рефлексії та навичок комунікації;
забезпечення старшокурсників механізмами пошуково-дослідницької
діяльності;
забезпечення умов для отримання учнями високого рівня академічних знань
та поглиблених знань з профільних предметів.
Розроблений комплекс природовідповідних освітніх проектів є базовою
основою гімназійної освіти. Для підвищення ефективності
начально-виховного й управлінського процесів постала необхідність
розробки та реалізації комплексів освітньо-проектної організації другого
та третього рівнів, відповідно, комплекс психолого-педагогічних,
соціально-адаптивних та управлінських проектів.
~
Партнерство»; до управлінських проектів – «Управління», «Інформаційне
забезпечення», «Стимул», «Науковий центр».
Психолого-педагогічні проекти покликані забезпечити психологічний
комфорт та умови для розвитку й реалізації творчих здібностей всіх
учасників освітнього процесу. Проекти цієї групи сприятимуть становленню
та згуртуванню спонукального до активної творчості виховного середовища,
яке складається з учнів. батьків, учителів.
Так, зокрема, проект «Педагогічна майстерня» має забезпечити
психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу в сучасній
гімназії, з одного боку, а з іншого – створити умови для професійного
росту, підвищення фахової освіти та прагнення впроваджувати в освітній
процес найновіші педагогічні технології та методи навчання. За влучним
висловом М. Смотрицького, «хіба ж той пастирем і вчителем бути може,
котрий сам ніколи не вчився», роль учителя і сьогодні залишається
провідною в системі становлення юної особистості.
Завданнями проекту «Педагогічна майстерня» є:
удосконалення роботи «Школи вищої педагогічної майстерності» для
вчителів різної фахової компетентності на засадах інноваційної
педагогіки;
організація майстер-класів (на основі розроблених критеріїв професійної
компетентності);
оприлюднення творчих педагогічних досягнень учителів (підготовка
дидактичних матеріалів за предметами вивчення, видання кращих
результатів, організація презентацій, «Фестивалю творчих ідей» тощо);
формування в педагогів інноваційного мислення щодо розвитку освіти та
впровадження в освітній процес найновіших педагогічних технологій та
методів навчання.
Свого часу Д. Чижевський відзначав, що «…треба вносити у світ добро,
красу, у ньому працювати над тим вічним, що є найдорожчим для нас». Цей
постулат покладено в основу проекту «Гармонія», оскільки дитячому світу
необхідно розкривати світ добра і краси й навчити жити у ньому. Метою
проекту «Гармонія» визначено необхідність організації таких умов
виховного середовища в гімназії, за яких найефективніше відбудеться
процес становлення й розвитку в учнів духовних якостей та
морально-етичної рефлексії.
Завданнями проекту «Гармонія» визначено:
розробка «Кодексу честі гімназистів»;
розробка програм художньо-естетичного виховання учнів і вчителів, як
основи розвитку їх креативних здібностей;
організація виховної діяльності гімназистів у контексті їх залучення до
цінностей світової художньої культури;
організація художньо-творчих майстерень професійних митців для роботи з
обдарованою талановитою учнівською молоддю;
розробка плану навчально-екскурсійних занять для підтримки освітнього та
виховного потенціалу базових дисциплін;
удосконалення системи традиційних заходів у гімназії.
Важливе місце в комплексі проектів психолого-педагогічного забезпечення
посідає проект «Школа – сім’я: консолідація зусиль», оскільки «…від
правильного виховання дітей залежить добробут усього народу» (Д. Локк).
Тому метою проекту стало розширення можливостей впливу батьківської
громади на життєдіяльність гімназії.
Завдання проекту «Школа – сім’я: консолідація зусиль»:
розробити пакет документів, який регулюватиме партнерські стосунки між
батьківською громадою та гімназією;
розробити навчальний план «Педагогічні знання – батькам» (відповідно до
всіх вікових груп школярів) та програму її реалізації;
створити загальногімназійний родовід сімей учнів за видами діяльності
членів родин (політичні діячі, спортсмени, письменники, митці тощо);
розробити програму спільних дій батьків, учнів і вчителів (традиційні
заходи, акції, свята тощо).
Важлива роль у комплексі визначених проектів відведена проекту
«Психологія», оскільки його мета пов’язана із забезпеченням
психологічного комфорту в гімназії, що сприятиме розвитку потенційних
здібностей учнів та вчителів. До завдань проекту входять:
підготовка програм із психологічної освіти учнів, батьків, учителів
(концепція, навчальні програми, плани організації заходів);
удосконалення роботи психологічної служби гімназії в напрямках
індивідуального супроводу учасників освітнього процесу та проведення
моніторингу експериментальної програми «Я – особистість».
Ефективність розвитку особистості в повній мірі залежить від фізичного
самопочуття, тобто стану її здоров’я. Конституцією України визнано, що
«людина, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпека в Україні
є найвищою соціальною цінністю…». Реалізація положень Основного Закону
держави щодо забезпечення учнів та вчителів механізмами здорового
способу життя визначили мету проекту «Здоров’я» і такі завдання:
спроектувати систему роботи із забезпечення здорового способу життя
учнів та вчителів гімназії шляхом розробки відповідної програми навчання
та плану профілактичних та оздоровчих заходів;
розробити рекомендації для членів педагогічного колективу із дотримання
санітарно-гігієнічних вимог під час навчально-виховного процесу;
розробити рекомендації для вчителів-предметників щодо збалансованості
фізичного та розумового навантаження учнів;
розробити план заходів з оздоровлення учнів та вчителів.
Сучасні педагогічні теорії все більше спираються на ідею про
необхідність забезпечення школярів механізмами переведення системи знань
у систему практичних навичок. Свого часу Цицерон переконував: «Практика
– найкращий учитель». Довести ці позиції передбачається шляхом
упровадження проекту «Інтелектуально-творча рефлексія», що є складовою
комплексу соціально-педагогічних проектів. Головною метою проекту є
переведення рівня навченості учнів у інтелектуально-творчу практичну
діяльність. Відповідно, завданнями проекту стали:
організація системи інтелектуально-творчої діяльності учнів (прес-центр,
дитячий центр, телестудія, клуби за інтересами, гуртки тощо);
удосконалення системи традиційних заходів та урочистостей (Фестивалі
творчості, презентації класних колективів, олімпіади, конкурси,
громадський огляд знань, заліки-практики, захист курсових робіт, захист
колективного творчого завдання тощо);
організація та впровадження системи навчання «учні – учням».
У системі гімназійного життя проблема залучення учнів до розв’язання
багатьох питань є визначальним чинником у процесі їх змужніння, розвитку
життєвих компетентностей. Між тим, ці якості вимагають педагогічного
регулювання. Тому, з метою розширення можливостей участі учнів в
організації життя гімназії, започатковано проект «Самоврядування». Його
завданнями стали:
підготовка документів, що регулюватимуть партнерські стосунки між
учнями, учителями, адміністрацією, їх обговорення та затвердження на
розширеній гімназійній раді;
розробка програми навчання учнів «Лідер»;
сприяння розвитку учнівських ініціатив, підтримка та заохочення їх до
самостійної організаційної діяльності;
забезпечення соціально-педагогічних умов для створення та діяльності
дитячих громадських організацій, клубів, об’єднань за інтересами.
«Світ має ґрунтуватися на інтелектуальній та моральній солідарності
людства», – зазначено у Міжнародній декларації принципів толерантності.
Проект «Партнерство» ставить за мету розширення простору життєдіяльності
сучасної гімназії шляхом налагодження партнерських стосунків із
загальноосвітніми закладами України та зарубіжжя.
Завдання проекту полягають у:
налагодженні партнерських зв’язків із зарубіжними колегами (укладання
угод, вивчення сучасного освітнього досвіду, мовна практика учнів і
вчителів, знайомство з історією, географією, культурою тощо);
установленні зв’язків зі школами різних регіонів України, укладанні угод
про співпрацю та обмін педагогічним досвідом, проведення спільних
заходів, шефство над сільськими школами, вивчення культурної спадщини
регіонів Україні тощо);
організації партнерських стосунків зі школами нового типу (проведення
конференцій, семінарів, олімпіад, конкурсів, обмін педагогічним досвідом
тощо);
активізації роботи за програмами ЮНЕСКО шляхом розробки та подання
власних проектів;
підтримці зв’язків із громадськістю.
До комплексу управлінських проектів віднесені проекти, що регулюють та
корегують процеси розвитку гімназії як сучасного навчального закладу в
межах програми прикладного дослідження «Я – особистість». Реалізація
проекту «Управління» започатковує нову форму організації навчального
закладу через проектний підхід, що дозволить підвищити управлінські
функції та виявити потенційно здатних до організаційної та управлінської
діяльності освітян. Тому завданнями проекту визначені:
організаційно-адміністративне забезпечення освітнього середовища
гімназії на основі програми прикладного дослідження «Я – особистість»;
розробка та впровадження проектної форми управління;
організація системи моніторингу експериментальної педагогічної програми
«Я – особистість».
Розвиток навчального закладу сучасного типу передбачає наявність
цілісної системи інформаційного забезпечення. Реалізацію цих ідей
планується здійснити через проект «Інформаційне забезпечення».
Завданнями проекту стануть:
розробка адаптованої до роботи в гімназії системи інформаційного
забезпечення;
розробка навчальної програми «Сучасні інформаційні технології в освіті»
для учнів та вчителів;
організація роботи із забезпечення технологічної комп’ютерної підтримки
програми «Я – особистість»;
проведення комп’ютерної діагностики, контролю знань, рейтингу;
започаткування інформаційних баз даних;
комп’ютерна обробка внутрішньої інформації Гімназії;
забезпечення доступу педагогічного колективу та гімназистів до мережі
Інтернет;
створення умов для дистанційного навчання.
Із метою пошуку мотиваційних заходів для активізації творчої пошукової
діяльності педагогові та учнів. розроблено проект «Стимул». У межах
реалізації цього проекту планується:
підготувати і затвердити на гімназійній раді Положення про заохочення
учнів та вчителів гімназії за творчі досягнення;
розробити критерії ефективної діяльності учнів та педагогів;
визначити механізми оцінювання ефективної творчої діяльності педагогів
та учнів.
Таким чином, спираючись на новітні досягнення в галузі педагогічної
теорії та практики, а також потенційні можливості педагогічного
колективу до продуктивної творчої діяльності була розроблена Програма
розвитку Гімназії на основі проектної форми організації її роботи. Така
форма, на нашу думку, може започаткувати інноваційну модель сучасного
навчального закладу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
